ЗМІСТ

ВСТУП ..............................................................................................................................4

Тема 1. Мистецтво палеоліту, неоліту та епохи міді-бронзи.. 5

Тема 2. Скіфо-сарматське та Античне мистецтво Північного Причорномор’я ………………………………………………………………...………. 14

Тема 3. Мистецтво Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.) …………………...…...34

Тема 4. Українське мистецтво XIV-XVI ст. …………………...…...46

Тема 5. Ренесансне мистецтво на землях України (друга пол. XVI – перша пол. XVIІ ст.) ……………………………………………………….…...55

Тема 6. Мистецтво українського бароко(XVIІ – перша пол. XVIІІ ст.) …………………...………………………………………………………………....63

Тема 7. Мистецтво українського класицизму і романтизму (друга пол. XVIІІ – перша пол. ХІХ ст.) …………………...………………….....71

Тема 8. Українське мистецтво середини ХІХ – ХХ століття ...82

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА .....................................................................109

ВСТУП

Пам’ятки мистецтва репрезентують тисячолітній досвід історії людства, допомагають наблизитись до розуміння культури, життя та світогляду минулих епох.

Навчальна дисципліна “Історія українського мистецтва” розвиває вміння сприймати естетичну і духовну сутність мистецьких творів, здатність вживатися в епоху їх творення, сприяє вихованню національної самосвідомості нової генерації фахівців незалежної України.

Предметом навчальної дисципліни “Історія українського мистецтва” є вивчення світоглядних основ образотворчого мистецтва України та історико-культурного матеріалу на ґрунті мистецької практики формотворення.

Метою вивчення дисципліни “Історія українського мистецтва” є ознайомлення студентів з безперервним українським мистецьким процесом, закономірностями еволюції та стилевої модифікації у контексті розвитку світового мистецтва, особливостями формування художньо-образної системи; розвиток навиків використання надбання українського і світового мистецтва у власному творчому процесі та професійній діяльності.

Завданням навчальної дисципліни “Історія українського мистецтва” є розвиток професійного інтелекту майбутнього дизайнера, формування його як спеціаліста з високим рівнем художньо-образної культури, підготовка до самостійної творчої роботи.

До основних завдань курсу належить вивчення

• ключових мистецтвознавчих термінів та категорій;

• процесів стилістичного та іконографічного розвитку;

• шедеврів світового та українського мистецтва;

• творчих біографій визначних митців (архітекторів, живописців, скульпторів, графіків);

• соціального та комунікативного значення українського мистецтва в історичному контексті;

• методів аналізу форми та змісту творів образотворчого мистецтва та архітектури.

Здобуті знання збагатять інтелектуальне підґрунтя студентів, розширять їхній світогляд, науковий та творчий потенціал.

У конспекті лекцій розглянуто властиві українській художній традиції феноменальні мистецькі явища, що становлять шедеври світового значення: мистецтво Трипілля, золотарство Скіфії, духовні здобутки тавро-русів, архітектуру, мозаїки і фрески Київської Русі, мистецтво українського Ренесансу, бароко, рококо, класицизму і романтизму, яскравий український авангард, з яким суттєво пов’язано художнє мислення XX століття, творчість митців українського зарубіжжя.

Тема 1 Мистецтво палеоліту, неоліту та епохи міді-бронзи Лекція 1. Мистецтво палеоліту, неоліту та епохи міді-бронзи.

1. Палеолітичне мистецтво (мізинська к-ра).

2. Неолітичне мистецтво (трипільська к-ра).

3. Культура епохи міді-бронзи.

1. Палеолітичне мистецтво (мізинська к-ра).

Археологічні знахідки доводять, що в період палеоліту одними з перших були заселені Закарпаття, Крим і Середнє Подніпров’я. У 70-х рр. ХХ ст. біля сіл Королеве та Молодове Чернівецької обл. на Закарпатті, біля с. Мізин на Десні Чернігівської обл. та ін. були знайдені стоянки первісної людини часів палеоліту. Носії цієї культури виготовляли примітивні крем’яні та кістяні знаряддя праці (наконечники, різці, рубила, вістря, відщепи, скребки); будували житла з дерева, кісток, покритих шкурою тварин; займалися збиральництвом та полюванням; виготовляли прикраси з орнаментом (намиста, браслети), фігурки тварин, людей, зокрема жінок («первісні венери», образи матері-прародительки). У с. Мізин був знайдений унікальний набір 16 кістяних музичних інструментів. У цей період з’являються не лише зачатки мистецтва, а й релігійних уявлень (анімізм, тотемізм, фетишизм, магія). У добу мезоліту на теренах України продовжує існувати мисливський привласнювальний тип господарювання; використовується лук і стріли, розвивається рибальство; приручено собаку; започатковуються форми первісної племінної організації; основою суспільного устрою стає матріархат; для обробки дерева використовується кам’яне долото, сокира, тесло; виготовляються нові знаряддя – ножі, кинджали, списи з ріжучими кам’яними пластинами; з’являються зооморфні й антропоморфні зображення.

Пізній палеоліт в Україні (35-10 тис. р. до н.е.) характеризується зростанням населення й розвитком будівництва житла.

Початки будівництва пізнього палеоліту. Житлові споруди пізньопалеолітичної людини досліджені археологами на теренах України в Мізині (Чернігівщина, поблизу м. Новгород-Сіверський), Межиріччі (середня течія р.Дніпро), Добраничівці (притока Дніпра р.Супой), Пушкарях (басейн р.Десна) та інших місцях.

Основним будівельним матеріалом слугували величезні кістки і бивні мамонта; довжина їх досягала 3,5-4 м. Цоколь і основа стін житла зводилися із вкопаних у землю крупно габаритних кісток. Вони водночас були опорою для конструкційних жердин і бивнів мамонта, з яких монтувався каркас покрівлі.

До характерних зразків первісного будівництва належить збережене і прекрасно реконструйоване житло з найвідомішої пізньопалеолітичної стоянки Мізин. Розмалювання кісток мамонта пов’язане з культовими ритуалами мисливської магії.

Пам’ятки зі стоянки Мізин становлять об’єкти світового значення. Тут вперше зафіксовано високий художній рівень предметів побуту. Загальна архітектоніка жител свідчить про відповідний художній розвиток тогочасної людини, здатність надати споруді не тільки функціональних форм, а також естетичного вигляду.

Пластика палеоліту. Згідно з археологічними дослідженнями, розвиток пластики на землях сучасної України та суміжних з нею районах датується періодом близько 30-10 тис. років до н.е. Високий художній рівень пізньопалеолітичної скульптури засвідчує, що творчість для тогочасної людини вже стала органічною необхідністю. Найбільш рання й особливо поширена тема мистецької творчості людини періоду пізнього палеоліту пов’язана з первісною мисливською магією. Для скульптури, як і інших сфер творчості, характерне втілення монументальних анімалістичних образів.

Яскравим прикладом художньої творчості палеолітичної людини є Кам’яна Могила – найдавніше зі збережених святилищ на терені Східної Європи, насичене культово-іконографічним матеріалом, виконувало сакральні функції вже в період пізнього палеоліту.

Цикл петрогліфів створювався впродовж тисячоліть, постійно доповнюючись різними етносами, які проживали на цих землях. На стінах Кам’яної Могили, крім зображень періоду пізнього палеоліту, збереглися петрогліфи мезоліту, енеоліту, епох міді, бронзи, заліза – хронологічно від 20 тис. років до н.е. до середини І тис. н.е.

Серед петрогліфів Кам’яної Могили привертають увагу рельєфні композиції на стелі приміщення, відомого під назвою Грот Мамонта, що мають умовні назви, а саме: група із чотирьох биків, група трьох биків, рельєф із зображенням Мамонто-Бика, група із зображенням так званого Чаклуна.

У композиціях стелі Грота Мамонта домінує поліморфне зображення Мамонто-Бика, оточеного биками та іншими тваринами. Зображення тварин відповідає тогочасним зоологічним видам, що засвідчує пізньопалеолітичне виникнення цих рельєфів.

Завдяки археологічним дослідженням виявлено оригінальні пам’ятки дрібної пластики, серед яких поширений характерний мотив оголеної жінки. Палеолітичні “Венери” – невеличкі статуетки, переважно вирізьблені з мамонтової кістки. Вони виконані за певним іконографічним зразком – жіночі торси із гіпертрофованими формами масивних грудей, живота і таза. Мистецтво пізнього палеоліту, зокрема скульптура, є типово онтологічним, символічним, знаковим. Пізньопалеолітична скульптура виражає духовні, містично-магічні уявлення тогочасної людини, її прагнення задовольнити естетичні та художні потреби. Образ жінки, зверифікований до образу божества, зумовлений ідеологією матріархату.

До круглої пізньопалеолітичної пластики Східної Європи належать жіночі та анімалістичні статуетки із місцевостей Костенки, Гагаріно, Авдєєве, Мізин.

У світовому мистецтві чільне місце посідають статуетки і декоративні предмети зі стоянки Мізин, що унікальні за декором. Численні вироби з кістки прикрашені оригінальним “мізинським” орнаментом, у якому вперше в Європі використовується мотив меандру. Пізніше у період міді-бронзи мотив меандру простежуватиметься в оформленні кам’яних саркофагів, і, починаючи від періоду ранніх слов’ян, розвиватиметься в українському народному ткацтві та вишивці.

Скульптура пізнього палеоліту не раз вдається до засобів крайніх узагальнень або максимального спрощення зображувальної форми, внаслідок чого твір зовсім позбавляється чинників візуальності й перетворюється в онтологічно-символічний знак.

У період пізнього палеоліту власне і зароджуються духовне життя людини, первісні філософські та релігійні уявлення, мистецтво, художні образи, які впродовж всієї історії супутні духовним ідеям. Збережені на півдні Східної Європи пам’ятки палеолітичного мистецтва засвідчують, що пластика цих земель належить до типологічно цілісного культурного явища, яким є європейська культура.