Тема 2: Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV – хvіі ст.)

Альменда — загальний земельний фонд волосної громади.

Баскаки — урядовці хана Золотої Орди у підвладних країнах, що проводили облік і збирали данину.

Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — стиль и архітектурі та мистецтві кінця XVI — середини XVIII ст.

Васалітет (від лат. vassus — слуга) —- за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, більш могутніх (сеньйорів, сюзеренів).

Волока — земельна міра в Польщі, Литві, Білорусі, Україні, офіційно запроваджена "Уставою на волоки" 1557 р. Містила ЗО моргів і була для визначення феодальних повинностей.

Гравюра (від фр. gravei— висікати, вирізати) — вид графі-it и, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, никонаного гравіруванням на дошці (друкарській формі).

Гуманізм (від лат. /штатів — людяний, людський) — ідейний та культурний напрям доби Відродження (XIV — XVI ст.), що утверджував право людини на земне щастя і свободу думки.

Дидактика (пер. з гр. — повчальний) — частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання в процесі навчання.

Єзуїти (від лат. Gesus — Ісус) — члени найрадикальнішого католицького чернечого ордену, заснованого 1534 р. у Парижі іспанцем І. Лойолою для зміцнення папської влади і боротьби проти Реформації.

Єпархія — церковно-адміністративний округ.

Експансія (від лат. expansio — розширення, поширення) — загарбання чужих територій, ринків, джерел сировини, економічне й політичне поневолення інших країн.

Інкорпорація (від лат. incorporatio — включення до складу) — приєднання, включення, поглинення.

Кіш (від тюрк. — ставка, резиденція) — військове товариство, громада запорозьких козаків, а також назва Запорозької Січі з її адміністративно-військовою системою управління. Кіш Запорозької Січі — її виборний центральний орган управління.

Кондомініум — сумісне здійснення верховної влади над однією територією двома або кількома державами.

Копа — сільська громада.

Латифундія (від лат. latifundium) — велике приватне земельне володіння, маєток, помістя.

Магдебургія — право середньовічного міста на самоврядування.

Магістрат — орган міського управління, що здійснював адміністративно-судові функції.

Митрополія — територія, церковно-адміністративна округа, підпорядкована митрополиту — другій після патріарха особі у ієрархії православної церкви.

Привілей (від лат. privus — особливий і lex — закон) — перевага, пільга, право, надане законом; грамота, якою за феодалізму стверджувалися привілеї.

Ренесанс (від лат. Renascoi відроджуюсь) — епоха Відро дження, період в ідеологічному і культурному розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії — XIV—XVI ст., в інших країнах — кінець XV—XVI ст.).

Реформація (від лат. reformatio — перетворення) — суспільно-політичний та ідеологічний рух у більшості країн Західної і Центральної Європи в XVI ст., що набув форми боротьби проти католицької церкви.

Ставропігія — самостійність певної церковної громади, підпорядкування її безпосередньо патріархові.

Сюзеренітет — верховне право одного феодала (сюзерена) щодо іншого (васала) або верховне право однієї держави щодо пішої, залежної від неї.

Унія (від лат. ипіо — єдність): 1) об'єднання держав під владою одного монарха, союз держав; 2) церковна унія — об'єднання католицької та православної церкви під зверхністю папи римського.

Фільварок — велике багатогалузеве феодальне господарство (крім землеробства, велося також скотарство, бджільництво, рибальство, винокуріння, пивоваріння, селітроваріння, млинарство тощо), що базувалося на праці залежних селян.

Чайка — основний тип козацьких суден з початку XVI ст., однощогловий плоскодонний маневрений човен, що вміщував до 50—60 осіб; флотилії чайок з 1502 р. здійснювали походи на татарські і турецькі міста й узбережжя, успішно воювали з турецьким галерним флотом.

Чинш — податок, як правило, грошовий.

Юридики — приватні земельні володіння на території державних (королівських) міст, які не підлягали міській адміністрації та суду.

Ясир — захоплені в полон татарами або турками для продажу в рабство мирні жителі; полон, неволя.