2.2. Аналіз майна підприємства

Майно підприємства відображається у балансі (звіті про фінансовий стан (форма № 1). Згідно з балансом майно класифікується за видами ресурсів, які відображені у активі балансу, та за видами джерел їх фінансування  пасив балансу. Загальна ж вартість майна дорівнює валюті балансу, при цьому виконується наступна тотожність: актив=пасив (1300 рядок=1900 рядок).

Аналіз майна підприємства дає відповідь на такі запитання:

• як змінюється загальна вартість майна підприємства, в тому числі порівняно з динамікою доходів;

• динаміка яких статей активу і пасиву визначає зміну вартості майна;

• якою є структура активів і пасивів, які зміни в ній відбулися;

• яким є стан необоротних активів (основних засобів).

Аналіз майна, традиційно, проводиться такими способами:

• горизонтальний аналіз;

• вертикальний аналіз.

Горизонтальний аналіз передбачає порівняння показників одного року з показниками іншого. Він дозволяє виявити тенденції у зміні окремих статей або їх груп, що входять до складу бухгалтерської фінансової звітності. В основу даного аналізу покладені обчислення таких показників рядів динаміки як абсолютне відхилення та темп зростання статей балансу (звіту про фінансовий стан). Цінність горизонтального аналізу значно знижується в умовах інфляції. Щоб уникнути негативного впливу, необхідно, проводити коригування показників, що аналізуються, на індекс інфляції.

Вертикальний аналіз балансу (звіту про фінансовий стан) показує структуру ресурсів підприємства та їх джерел фінансування, коли суми за окремими статтями або розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Можна виділити дві основні причини, що зумовлюють необхідність та доцільність проведення вертикального аналізу:

• перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння результатів діяльності підприємств, що відрізняються величиною ресурсів та інших об’ємних показників;

• відносні показники певною мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть істотно викривити абсолютні показники фінансової звітності, а отже, ускладнювати їх зіставлення в динаміці.

Горизонтальний та вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу. Для проведення горизонтально-вертикального аналізу балансу (звіту про фінансовий стан) доцільно складати порівняльний аналітичний баланс. Спосіб групування статей у ньому вибирається індивідуально, залежно від значущості тієї чи іншої статті для конкретного підприємства. Приклад такого порівняльного аналітичного балансу наведено у таблиці 2.1.

За даними таблиці 2.1 можна зробити ряд висновків. Так, зростання таких статей активу як основні засоби (1010 р. балансу), капітальні вкладення (стаття «Незавершені капітальні інвестиції» (1005 р. балансу), фінансові вкладення (статті «Довгострокові фінансові інвестиції» (1030 р. балансу) та «Поточні фінансові інвестиції» (1160 р. балансу), запаси (1100 р. балансу), гроші та їх еквіваленти (1165 р. балансу), а також прибуткових статей у першому розділі пасиву (статті «Резервний капітал» (1415 р. балансу) та «Нерозподілений прибуток» (1420 р. балансу) є позитивним фактором i свідчить про тенденцію розвитку підприємства у звітному періоді.

Збільшення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (1125 р. балансу) свідчить про погіршення фiнансового стану підприємства.

Співставлення темпiв приросту майна i чистого доходу вiд реалiзацiї продукцiї, товарів, робіт, послуг (2000 р. звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) скорегований на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість) дозволяє оцінити ступінь використання джерел покриття активів. Так, якщо перший показник менший за другий, то підприємство ефективно використовує джерела фінансування ресурсів; якщо ж активи зростають швидше за обсяг доходу, то джерела витрачаються марно.

Структура активів опосередковано характеризує можливості погашення поточних боргів. При високiй питомiй вазi необоротних активiв (1095 р. балансу), до того ж зростаючій, цi можливостi погiршуються, оскiльки зменшується частка оборотних активiв (1195 р. балансу)  майна, що забезпечує покриття поточних боргiв. Погашення таких боргiв за рахунок основних засобiв виробництва веде до банкрутства підприємства.

Таблиця 2.1