Перелік суб’єктів господарювання та терміни початку застосування ними мсфз

Дата	Суб’єкт господарювання
1 січня 2012 р.	Публічні акціонерні товариства, банки, страхові компанії
1 січня 2013 р.	Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010), за винятком діяльності з управління активами (64.3 КВЕД ДК 009:2010) , а також недержавне пенсійне забезпечення
1 січня 2014 р.	Кредитні спілки. Допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010). Діяльність з управління активами

Таким чином, натепер підприємства, які складають звітність за міжнародними стандартами, повинні здійснювати облік, аналіз та аудит враховуючи положення МСФЗ (включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ)), виданих Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року. До їх складу належать стандарти, які наведені на рис. 1.

Рис. 1. Складові елементи МСФЗ, які застосовуються в Україні

Отже, з метою формування інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання та прийняття відповідних управлінських рішень необхідно здійснювати аналіз фінансової звітності. У зв’язку із змінами, які відбулися у зв’язку з впровадженням нових форм звітності, виникає потреба і у зміні підходів до методики аналізу фінансової звітності. Саме цим питанням присвячено цей посібник.

2. Методика фінансового аналiзу

2.1. Загальний змiст аналiзу

Фінансовий аналіз являється значущим елементом фінансового менеджменту та аудиту. Майже всі користувачі фінансових звітів підприємства використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів.

Об'єктом фінансового аналізу є фінансово-господарський стан підприємства, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти його діяльності.

Суб'єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які зацікавлені в отриманні інформації щодо діяльності підприємства.

Загальною метою фінансового аналiзу є оцiнка фiнансового стану пiдприємства як комплексного показника його дiєздатностi, перспектив виживання і розвитку. Фiнансовий стан визначається рiвнем забезпеченностi пiдприємства ресурсами для покриття своїх зобов'язань, тобто його платоспроможнiстю. Оскiльки зобов'язання подiляються на поточнi (зi строком погашення до одного року) й довгостроковi (зі строком погашення більше року), то i платоспроможнiсть може бути поточною й перспективною.

Оцiнка перспективної платоспроможностi дає можливiсть передбачити змiни в поточнiй платоспоможностi на майбутнє: чим краща вона сьогоднi, тим бiльшi можливостi своєчасного погашення зобов'язань у майбутньому. Цi можливостi, в свою чергу, залежать вiд сьогоднiшнiх показникiв фінансової стійкості, ефективностi роботи, дiлової та інвестиційної активностi пiдприємства, а, отже, i перспективна платоспроможнiсть визначається їх рiвнем. Слiд також пам'ятати про зв'язок мiж фiнансовим станом пiдприємства і ризиками, пов'язаними з його дiяльнiстю. Вiн є зворотнiм: кращому фiнансовому стану вiдповiдає менший рiвень ризикiв.

Отже, чим краща поточна платоспроможнiсть пiдприємства, тим стiйкiший сьогоднiшнiй фiнансовий стан, менший рiвень ризикiв, пов'язаних з його дiяльнiстю; i навпаки – незадовiльна поточна платоспроможнiсть свiдчить про поганий фiнансовий стан, значний рiвень ризикiв. Високий рiвень показникiв фінансової стійкості, ефективностi роботи, дiлової та інвестиційної активностi є передумовою сталої перспективної платоспроможнiсті і засвідчує про можливiсть очикування у майбутньому стiйкого фiнансового стану пiдприємства, прийнятних ризикiв. Незадовiльнi результати аналiзу показникiв зумовлюють висновок про нестiйкий фiнансовий стан, значнi ризики в майбутнiй дiяльностi пiдприємства.

В деяких випадках для реалізації цілей фінансового аналізу недостатньо використовувати лише фінансову звітність. Окремі групи користувачів, наприклад керівництво підприємства або аудитори, мають можливість використовувати додаткові джерела інформації (дані управлінського обліку). Та найчастіше за все річна та квартальна звітність являється єдиним джерелом зовнішнього фінансового аналізу.

Тож основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є:

• баланс (звіт про майновий стан);

• звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід);

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал;

• примітки до звітності.

При цьому слід пам’ятати, що фінансова звітність підприємства – це лише «сира інформація», що підготовлена в ході виконання облікових процедур, подекуди викривлена. Така інформація є обмеженою і не дозволяє розкрити всіх аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства.