Джерела та напрямки використання грошових коштів

	Код ряд.	Код ряд. звіту	Тис. грн.	Питома вага, %
1	2	3	4	5
Джерела (гр. 3 звіту)
1. Власні	01
Прибуток від операційної діяльності	02	10
Амортизаційні відрахування	03	20
Зменшення:
оборотних активів	04	40
витрат майбутніх періодів	05	50
Надходження:
від реалізації фінансових інвестицій	06	120
від реалізації необоротних активів	07	130+140
від збільшення власного капіталу	08	250
від надзвичайних подій	09	100+230+340
Отримані:
відсотки	10	150
дивіденди	11	160
2. Запозичені	12
Отримані позики	13	260
Збільшення:
поточних зобов’язань	14	60
доходів майбутніх періодів	15	70
забезпечень	16	80
3. Інші надходження	17	170+270
Усього джерел	18
Напрямки використання грошових коштів (гр. 4 звіту)
1. Операційна діяльність	19
Збиток від операційної діяльності	20	10
Збільшення:
оборотних активів	21	40
витрат майбутніх періодів	22	50
Зменшення:
забезпечень	23	80
поточних зобов’язань	24	60
доходів майбутніх періодів	25	70
2. Інвестиційна діяльність	26
Витрати на придбання:
фінансових інвестицій	27	180
необоротних активів	28	190+200
Інші платежі	29	210
3. Фінансова діяльність	30
Погашення позик	31	280
Сплачені:
проценти	32	290
дивіденди	33	300
Інші платежі	34	310
Усього використано	35
Чистий рух грошових коштів за звітний період:
збільшення (ряд. 18-ряд. 35)	36
зменшення (ряд. 35-ряд. 18)	37

Аналіз структури джерел та напрямків використання грошових коштів за даними таблиці 2.9, дає відповіді на такі питання:

• в якій мірі власні й запозичені кошти фінансують діяльність підприємства;

• в якій мірі використовуються поточні зобов’язання; чи не зловживає підприємство цим запозиченим джерелом, затримуючи погашення власних зобов’язань;

• яка питома вага коштів, отриманих від операційної діяльності, в загальній структурі власних джерел фінансування;

• в який вид діяльності спрямовується більша частина джерел фінансування;

• чи вкладаються кошти в оновлення, модернізацію, розширення виробничих потужностей;

• фінансування технічного переозброєння, будівництво здійснюються за рахунок реінвестування власних коштів чи залучення зовнішніх джерел і в якій мірі;

• чи використовує підприємство можливості фінансових інвестицій для отримання додаткових коштів;

• якщо підприємство збиткове, то якими джерелами покриваються збитки. При використанні на такі цілі амортизаційних відрахувань, підприємство не має перспектив виживання;

• як уплинули надзвичайні події на рух грошових коштів.

Другий етап аналізу звіту про рух грошових коштів заклечається в аналізі використання грошей за видами діяльності. Для цього розраховуються відповідні частки грошових коштів, алгоритм розрахунку яких представлено на рис. 2.2.

ЧРГК>0

 +

Рис. 2.2. Блок-схема розрахунку часток грошових коштів на покриття потреб різних видів діяльності підприємства

В алгоритмі використані наступні умовні позначення:

Ч_о, Ч_і, Ч_ф,– частки грошових коштів, що використовуються для фінансування відповідно додаткових потреб операційної діяльності, потреб інвестиційної та фінансової діяльності;

Ч_з – частка грошових коштів, що залишилася невикористаною у звітному періоді;

ВГК_о, ВГК_і, ВГК_ф – суми грошових коштів, що використовуються відповідно в операційній (р. 19), інвестиційній (р. 26) та фінансовій (р. 30) діяльності підприємства;

ЧРГК_п, ЧРГК_в – значення чистого руху грошових коштів відповідно позитивне (р. 36) і від’ємне (р. 37);

ДФ – загальна сума джерел фінансування потреб у грошових коштах звітного періоду (р. 18).

Необхідність розрахунку часток за різними алгоритмами при позитивному і від’ємному значеннях чистого руху грошових коштів обумовлена тим, що при позитивному ЧРГК загальної суми джерел звітного року достатньо для фінансування потреб усіх видів діяльності. До того ж виникає їх надлишок, який переходить для використання у наступному році. При від’ємному ЧРГК підприємство покриває нестачу грошей за рахунок їх залишку на початок звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів також дозволяє проаналізувати рівень цільового використання чистого прибутку від операційної діяльності та амортизаційних відрахувань. Цільовим є використання їх для фінансування інвестиційної діяльності. Якщо ж підприємство використовує чистий прибуток і амортизаційні відрахування для покриття додаткових витрат операційної діяльності, то скорочуються можливості фінансування інвестиційних програм підприємства. Якщо чистий рух грошових коштів за звітний період має від’ємне значення, то це означає, що чистий прибуток і амортизаційні відрахування повністю використані для покриття додаткових потреб операційної діяльності.

Алгоритм оцінки цільового використання чистого прибутку основної діяльності й амортизаційних відрахувань наведено на рис. 2.3.

В алгоритмі використані наступні умовні позначення:

– коефіцієнт акумуляції чистого прибутку операційної діяльності і амортизаційних відрахувань для фінансування капітальних інвестицій;

– коефіцієнт акумуляції амортизаційних відрахувань для фінансування капітальних інвестицій;

для звіту про рух грошових коштів складеного за непрямим методом

ЧП_о – чистий прибуток від операційної діяльності, визначається за допомогою множника (1-25/100) який дозволяє зменшити прибуток (р. 01) на податок із прибутку;

АВ – амортизаційні відрахування (р. 02);

ЧРГК_о – чистий рух грошових коштів від операційної діяльності до надзвичайних подій (р. 90, табл. 2.9).

для звіту про рух грошових коштів складеного за прямим методом

ЧП_о – чистий прибуток від операційної діяльності, визначається за допомогою множника (1-25/100) який дозволяє зменшити прибуток (гр. 3, р. 2350, Ф.2) на податок із прибутку;

АВ – амортизаційні відрахування (гр. 3, р. 2515, Ф.2);

ЧРГК_о – чистий рух грошових коштів від операційної діяльності до надзвичайних подій (р. 3195, Ф. 3).

1.

2.

3. Джерела використовуються за цільовим призначенням

4.

– +

6. Амортизаційні відрахування пов-ністю збережені для цільового використання, чистий прибуток  частково

5.

9. Амортизаційні відрахування збре-жені частково для цільового вкорис-тання, чистий при-буток повністю ви-користано в опера-ційній діяльності

+



8. Амортизаційні відрахування збережені повністю для цільового використання; чистий прибуток повністю використано в операційній діяльності

7.

 +

Рис. 2.3. Блок-схема оцінки цільового використання чистого прибутку операційної діяльності й амортизаційних відрахувань