- •Частина 2 «Тепломасообмінне обладнання для переробки та зберігання сільськогосподарської продукції».
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 Загальна характеристика теплообмінних процесів та апаратів
- •1.1 Основи теплообміну та використання його в процесах переробки сільськогосподарської продукції
- •1.2 Характеристика основних способів теплообміну
- •1.2.1 Особливості процесу кондуктивного теплообміну
- •1.2.2 Особливості процесу радіаційного теплообміну
- •1.2.3 Особливості процесу конвективного теплообміну
- •1.3 Особливості процесу теплообміну в апаратах для нагрівання та охолодження продукції
- •1.4 Особливості процесу штучного охолодження продукції
- •1.5 Структура та різновиди теплообмінних апаратів
- •3.1 Сутність та особливості реалізації процесу випарювання
- •3.2 Аналіз основних схем випарних апаратів
- •Лабораторна робота № 3 Обладнання для конденсації
- •4.1 Сутність та особливості процесу конденсації
- •4.2 Особливості технологічних та конструктивних схем поверхневих конденсаторів
- •4.3 Особливості конструкцій та принципу дії конденсаторів змішування
- •Лабораторна робота №4 Загальна характеристика масообмінних процесів
- •1.1 Механізм процесу масоперенесення
- •1.4 Класифікація масообмінних процесів
- •2.1 Сутність та галузі використання процесу перегонки рідин
- •2.2 Способи здійснення процесу перегонки та класифікація машин для їх реалізації.
- •2.3 Характеристика процесу простої перегонки
- •2.3.1 Особливості технологічної схеми процесу
- •2.3.2 Особливості процесу перегонки з водяною парою
- •2.3.3 Особливості молекулярної перегонки
- •2.5 Характеристика процесу ректифікації
- •2.5.1 Особливості технологічної схеми процесу в апаратах періодичної дії
- •2.5.2 Особливості технологічної схеми процесу ректифікації в апаратах неперервної дії
- •Лабораторна робота № 6 Сорбційні процеси та обладнання для їх реалізації
- •3.1 Сутність та основні різновиди сорбційних процесів
- •3.2 Характеристика процесів та обладнання для реалізації абсорбції
- •5.1 Сутність та галузі використання процесу екстрагування
- •5.2 Характеристика процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та обладнання для його здійснення
- •5.2.1 Механізм процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та основні фактори, що на нього впливають
- •5.2.2 Методи реалізації процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина
- •5.2.3 Апаратура для проведення процесу екстракції з твердих тіл
- •5.3 Характеристика процесу екстракції у системі рідина-рідина та обладнання для його реалізіції
- •5.3.1 Особливості масообміну в процесі рідинної екстракції
- •5.3.2 Методи екстрагування у системі рідина-рідина
- •5.3.3 Основні типи апаратів для рідинної екстракції без підведення механічної енергії
- •5.3.4 Основні типи рідинних екстракторів з підведенням механічної енергії
4.3 Особливості конструкцій та принципу дії конденсаторів змішування
До конденсаторів змішування можна віднести прямотечійні та протитечійні, а також струменеві конденсатори (ежекторні конденсатори).
У цих апаратах відбувається безпосередня взаємодія парового потоку з охолоджуючою водою. По закінченні технологічного циклу конденсат (або суміш конденсату з охолоджуючою водою), повітря та інші гази, які не конденсуються та надходять з робочою сумішшю або через нещільності у системі, відводяться з апарату спеціальними насосами. При цьому з так званих “мокрих” конденсаторів відпрацьовані речовини відводяться мокроповітряним насосом, а з сухих конденсаторів повітря та гази відсмоктуються вакуум-насосом.
Змішувальний прямотечійний конденсатор монтується у зручному місці незалежно від розташування по вертикалі. Він оснащується також мокроповітряним насосом, який за конструктивним виконанням являє собою поршневий насос з горизонтальним або вертикальним розташуванням циліндра, простої або подвійної дії. Найбільше розрідження, що створюється таким механізмом, залежить від температури води, що надходить до насоса та складає, як правило, 70–80 % від барометричного тиску.
Змішувальний протитечійний конденсатор має барометричну трубу (звідки назва конденсатора – барометричний), яку розташовують у стічній каналізаційній кришці на висоті від рівня рідини приблизно 10,5 м (що дорівнює висоті барометричної труби). Парогазова суміш з такого конденсатора видаляється сухоповітряним вакуум-насосом. Після конденсатора ця суміш проходить через спеціальну пастку для осушення, щоб запобігти попаданню до насосу крапель води, що захоплюються сумішшю з конденсатора. Для інтенсифікації роботи барометричного конденсатора потрібно прагнути, щоб суміш води та конденсату, які надходять до барометричної труби, мали температуру, близьку до температури робочої пари. При цьому доцільно, щоб температура повітря, що виходить з конденсатора, була близька до температури охолоджуючої води.
Барометричні конденсатори використовують для установок середньої та високої продуктивності (у вакуум-горизонтальних котлах для витоплення жиру), а прямотечійні – для вакуумних установок незначної продуктивності.
Серед барометричних конденсаторів можна відзначити одно- та багатоступінчасті.
В одноступінчастому каскадному поличному конденсаторі (див. рис. 4.4) холодна вода через живильник, що згладжує пульсації, подається на верхню полицю та каскадами стікає донизу (з полиці на полицю). Рівень води на полицях регулюється підпірними планками, що установлюються по рівню. Пара в цьому апараті підводиться до нижньої полиці та рухається доверху, конденсуючись на водяних заслонах між полицями, відстань між якими знизу доверху зменшується відповідно зменшенню кількості пари. Повітря відсмоктується зверху через пастку для відділення водяних бризок. Зливна барометрична труба, в якій вода знаходиться на рівні, що відповідає розрідженню в конденсаторі, слугує гідравлічним затвором та забезпечує безпосереднє зливання охолоджуючої води в суміші з конденсатом без застосування насоса. Барометрична труба також з’єднується з ємністю, звідки вода видаляється також самоплинно або відкачується насосом (залежно від висоти установки).
За конструктивними особливостями використовуються конденсатори з сегментними полицями (див. рис. 4.4, а), що створюють плоскі струмені (заслони) води; з кільцевими та круглими (перфорованими або суцільними) тарілками (див. рис. 4.4, б), що чергуються по висоті конденсатора та створюють циліндричні водяні заслони або лінійні тонкі струмені.
З метою зменшення висоти установки обладнання до 1–3 м застосовуються напівбарометричні конденсатори (див. рис. 4.5).
При достатній кількості води конденсація завершується повністю в одному апараті. Для отримання більш гарячої води використовують двоступінчатий конденсатор (див. рис. 4.6). До першого конденсатора (предконденсатора або форконденсатора) вода подається у недостатній кількості, внаслідок чого пара конденсується частково. Решта пари переходить в основний конденсатор для повної конденсації. Така обробка допомагає у першого відсіку збірника отримати гарячу воду, температура якої регулюється подачею охолоджуючої води.
Рис. 4.4. Барометричні конденсатори: а – з сегментними полицями: 1 – гідрозатвор; 2 – барометрична труба; 3 – люк; 4 – корпус конденсатора; 5 – розподільний циліндр для води; 6 – труба для вирівнювання тиску; 7 – труба для відведення повітря; 8 – пастка для рідини; 9 – труба для відведення води. б – з круглими тарілками: 1 – штуцер для введення вторинної пари; 2 – труба для подачі холодної води; 3 – випускний штуцер; 4 – штуцер для приєднання повітряної труби до вакуум-насосу; 5 – вставка з круглими тарілками
|
|
|
|
Конденсатори змішування використовуються для створення розрідження в установках, що працюють під вакуумом (у вакуум-апаратах, випарних установках, вакуум-сушилках, вакуум-фільтрах тощо). У деяких випадках такі конденсатори застосовуються з метою виробництва гарячої води (зокрема, на цукрових заводах).
Змішувальні конденсатори порівняно з поверхневими характеризуються більш простою конструкцією, меншими габаритними розмірами та вартістю; відрізняються простотою ремонту та обслуговування, можливістю використання для охолодження забрудненої води. У цих апаратах менші витрати охолоджуючої води, так як вони дають можливість отримати більш високу температуру суміші конденсату і води. Проте у конденсаторах змішування неможливо використовувати конденсат, коли охолоджуюча вода містить шкідливі домішки. Крім того, при реалізації технологічного процесу за допомогою цих конденсаторів необхідний вакуум-насос великої продуктивності, а також мають місце порівняно значні витрати конденсату.
Класифікацію основних типів конденсаторів наведено у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Класифікація основних різновидів конденсаторів
№ п/п |
Класифікаційні ознаки |
№ п/г |
Конденсаційний апарат або конденсатор |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 2 |
Умови взаємодії технологічних середовищ |
1.1 |
Конденсатори змішування |
1.2 |
Поверхневі конденсатори |
||
2 |
Схема руху технологічних середовищ |
2.1 |
З прямотечійною схемою |
2.2 |
З протитечійною схемою |
||
2.3 |
З паралельною схемою |
||
3 |
Кількість ступенів обробки |
3.1 |
Одноступінчатий |
3.2 |
Двоступінчатий |
||
3.3 |
Багатоступінчатий |
||
4 |
Особливості конструктивного виконання поверхневого конденсатора |
4.1 |
Кожухотрубний |
4.2 |
Елементний |
||
4.3 |
Випаровувальний |
||
4.4 |
Зрошувально-випаровувальний |
||
5 |
Особливості конструктивного виконання змішувального конденсатора |
5.1 |
Прямотечійний з поршневим насосом |
5.2 |
Протитечійни або каскадний |
||
5.2.1 |
Поличний |
||
5.2.2 |
Тарілчатий |
||
5.3 |
Струменевий |
