- •Частина 2 «Тепломасообмінне обладнання для переробки та зберігання сільськогосподарської продукції».
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 Загальна характеристика теплообмінних процесів та апаратів
- •1.1 Основи теплообміну та використання його в процесах переробки сільськогосподарської продукції
- •1.2 Характеристика основних способів теплообміну
- •1.2.1 Особливості процесу кондуктивного теплообміну
- •1.2.2 Особливості процесу радіаційного теплообміну
- •1.2.3 Особливості процесу конвективного теплообміну
- •1.3 Особливості процесу теплообміну в апаратах для нагрівання та охолодження продукції
- •1.4 Особливості процесу штучного охолодження продукції
- •1.5 Структура та різновиди теплообмінних апаратів
- •3.1 Сутність та особливості реалізації процесу випарювання
- •3.2 Аналіз основних схем випарних апаратів
- •Лабораторна робота № 3 Обладнання для конденсації
- •4.1 Сутність та особливості процесу конденсації
- •4.2 Особливості технологічних та конструктивних схем поверхневих конденсаторів
- •4.3 Особливості конструкцій та принципу дії конденсаторів змішування
- •Лабораторна робота №4 Загальна характеристика масообмінних процесів
- •1.1 Механізм процесу масоперенесення
- •1.4 Класифікація масообмінних процесів
- •2.1 Сутність та галузі використання процесу перегонки рідин
- •2.2 Способи здійснення процесу перегонки та класифікація машин для їх реалізації.
- •2.3 Характеристика процесу простої перегонки
- •2.3.1 Особливості технологічної схеми процесу
- •2.3.2 Особливості процесу перегонки з водяною парою
- •2.3.3 Особливості молекулярної перегонки
- •2.5 Характеристика процесу ректифікації
- •2.5.1 Особливості технологічної схеми процесу в апаратах періодичної дії
- •2.5.2 Особливості технологічної схеми процесу ректифікації в апаратах неперервної дії
- •Лабораторна робота № 6 Сорбційні процеси та обладнання для їх реалізації
- •3.1 Сутність та основні різновиди сорбційних процесів
- •3.2 Характеристика процесів та обладнання для реалізації абсорбції
- •5.1 Сутність та галузі використання процесу екстрагування
- •5.2 Характеристика процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та обладнання для його здійснення
- •5.2.1 Механізм процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та основні фактори, що на нього впливають
- •5.2.2 Методи реалізації процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина
- •5.2.3 Апаратура для проведення процесу екстракції з твердих тіл
- •5.3 Характеристика процесу екстракції у системі рідина-рідина та обладнання для його реалізіції
- •5.3.1 Особливості масообміну в процесі рідинної екстракції
- •5.3.2 Методи екстрагування у системі рідина-рідина
- •5.3.3 Основні типи апаратів для рідинної екстракції без підведення механічної енергії
- •5.3.4 Основні типи рідинних екстракторів з підведенням механічної енергії
3.1 Сутність та особливості реалізації процесу випарювання
Випарювання – це процес теплової обробки однорідної або неоднорідної системи при температурі кипіння з метою збільшення в ній концентрації нелеткого компоненту. В переробних виробництвах випарюють, як правило, розчини нелетких речовин у леткому розчиннику (соки, сироп, тощо) або неоднорідні системи, зокрема, кров, клеєві, кісткові та желатинові бульйони, молоко, витяжки з органів тварин, барду тощо. В процесі випаровування летка складова частина системи видаляється у вигляді пари, а вміст нелетких компонентів залишається незмінним (на відміну від перегонки, коли в пару переходять одночасно різні компоненти розчину, причому в різних кількостях).
Для технічної організації процесу необхідно дотримуватися двох умов: підведення теплоносія для надання системі необхідної кількості теплоти та відведення з неї пари. Для нагрівання використовують вогневий, водяний, паровий, газовий та електричний методи. При цьому теплоносій та система розділені поверхнею теплопередачі, що має форму або стінки (в сорочкових апаратах), або трубки (в апаратах із змійовиком), або пучка труб, розташованих вертикально або горизонтально (в трубчатих апаратах).
Процес випарювання здійснюється в апаратах, що називаються випарниками, які виконуються або в одному корпусі (див. рис. 3.1, а) або мають декілька корпусів (див. рис. 3.1, б). Потік теплоти при цьому спрямовується послідовно через кожний з корпусів апарату. З цієї причини температура та тиск в корпусах різняться. Рідина до апарату подається прямотечійним, протитечійним та паралельним способами.
Рис. 3.1. Вакуум-випарні установки: а) однокорпусна; б) багатокорпусна
За прямотечійною схемою доцільно випаровувати системи, які у концентрованому вигляді не є стійкими за своїми вітамінозними та біохімічними властивостями, біологічною активністю при високих температурах.
У разі протитечійного руху потоків теплоти та рідини простежується зворотна картина: в ході руху технологічного середовища від останнього корпусу до першого концентрація системи, а відповідно і її в’язкість збільшуються, але при одночасному підвищенні температури, тому ефективність теплопередачі не погіршується.
Паралельна подача технологічних середовищ до багатокорпусного апарату (див. рис. 3.4) дає можливість здійснювати обробку різних систем в одній установці. При цьому кожний апарат являє собою самостійну однокорпусну установку для реалізації певного технологічного режиму, що дає змогу підбирати оптимальні технологічні умови однокорпусного випарювання для кожної конкретної системи. Крім того, подібна схема дає можливість раціонально використовувати теплоту вторинної пари, передбачити один загальний для всіх корпусів конденсаційний пристрій. Проте схема випаровування з паралельною подачею різних систем в корпусах апарату використовується при малих продуктивностях машини та невеликих кількостях рідин, що випаровуються.
Рис. 3.4. Схема випарної установки з паралельною подачею в корпус
У випарному апараті для теплообміну використовують насичену водяну пару, теплота пароутворення якої при конденсації через поверхню теплопередачі надається киплячій системі, що призводить до створення вторинної пари. Таким чином, випарний апарат, з однієї сторони, є конденсатором гріючої пари, а, з іншої, – генератором вторинної пари; тобто його можна розглядати як паровий котел, а утворену пару використовують як теплоносій.
