- •Частина 2 «Тепломасообмінне обладнання для переробки та зберігання сільськогосподарської продукції».
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 Загальна характеристика теплообмінних процесів та апаратів
- •1.1 Основи теплообміну та використання його в процесах переробки сільськогосподарської продукції
- •1.2 Характеристика основних способів теплообміну
- •1.2.1 Особливості процесу кондуктивного теплообміну
- •1.2.2 Особливості процесу радіаційного теплообміну
- •1.2.3 Особливості процесу конвективного теплообміну
- •1.3 Особливості процесу теплообміну в апаратах для нагрівання та охолодження продукції
- •1.4 Особливості процесу штучного охолодження продукції
- •1.5 Структура та різновиди теплообмінних апаратів
- •3.1 Сутність та особливості реалізації процесу випарювання
- •3.2 Аналіз основних схем випарних апаратів
- •Лабораторна робота № 3 Обладнання для конденсації
- •4.1 Сутність та особливості процесу конденсації
- •4.2 Особливості технологічних та конструктивних схем поверхневих конденсаторів
- •4.3 Особливості конструкцій та принципу дії конденсаторів змішування
- •Лабораторна робота №4 Загальна характеристика масообмінних процесів
- •1.1 Механізм процесу масоперенесення
- •1.4 Класифікація масообмінних процесів
- •2.1 Сутність та галузі використання процесу перегонки рідин
- •2.2 Способи здійснення процесу перегонки та класифікація машин для їх реалізації.
- •2.3 Характеристика процесу простої перегонки
- •2.3.1 Особливості технологічної схеми процесу
- •2.3.2 Особливості процесу перегонки з водяною парою
- •2.3.3 Особливості молекулярної перегонки
- •2.5 Характеристика процесу ректифікації
- •2.5.1 Особливості технологічної схеми процесу в апаратах періодичної дії
- •2.5.2 Особливості технологічної схеми процесу ректифікації в апаратах неперервної дії
- •Лабораторна робота № 6 Сорбційні процеси та обладнання для їх реалізації
- •3.1 Сутність та основні різновиди сорбційних процесів
- •3.2 Характеристика процесів та обладнання для реалізації абсорбції
- •5.1 Сутність та галузі використання процесу екстрагування
- •5.2 Характеристика процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та обладнання для його здійснення
- •5.2.1 Механізм процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та основні фактори, що на нього впливають
- •5.2.2 Методи реалізації процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина
- •5.2.3 Апаратура для проведення процесу екстракції з твердих тіл
- •5.3 Характеристика процесу екстракції у системі рідина-рідина та обладнання для його реалізіції
- •5.3.1 Особливості масообміну в процесі рідинної екстракції
- •5.3.2 Методи екстрагування у системі рідина-рідина
- •5.3.3 Основні типи апаратів для рідинної екстракції без підведення механічної енергії
- •5.3.4 Основні типи рідинних екстракторів з підведенням механічної енергії
5.2.3 Апаратура для проведення процесу екстракції з твердих тіл
Агрегати для проведення процесу екстрагування називаються екстракторами. До основних типів апаратів, що працюють у системі “тверде тіло – рідина” можна віднести колонні, ротаційні, шнекові, орошувальні, камерні, батарейні екстрактори, апарати з киплячим шаром.
У колонних апаратах процес протікає протитечійно та безперервно в умовах, коли вся маса продукції постійно міститься у рідкій фазі. Такі апарати характеризуються раціональністю використання технологічної площі, мають порівняно невелику металоємність. Процес транспортування продукції у цих машинах здійснюється за допомогою лопатевих, шнекових та ланцюгових механізмів (див. рис. 5.2).
Риc. 5.2. Схема екстракторів для системи “тверде тіло – рідина”: а – екстракційний агрегат колонного типу з лопатевим шнеком; б – триколонний екстрактор з шнековим транспортним органом; в – контактні пристрої шнекового типу; г – з витками шнеку, розміщеними роздільно: 1 – шнек; 2 – циліндрична колона; 2 – шнековий екстрактор з нахиленим жолобом: 1 – жолоб; 2 і 3 – шнеки; 4 і 5 – лінії гвинтів шнеків; д – вертикальний шнековий екстрактор: 1 – шнек; 2 – колона
Для колонних машин з лопатевим транспортером (див. рис. 5.2, а) характерні складність системи, що забезпечує надходження твердих часток до апарату; значне дроблення часток продукції при транспортуванні, що погіршує гідродинамічні умови процесу; неможливість підведення теплоти до окремих ділянок апарату. В багатоколонних апаратах зі шнековим транспортним органом (див. рис. 5.2, б) може виникнути закручування маси твердих часток разом з обертаючим органом, що погіршує їх переміщення по апараті; а при переході часток з однієї колони до іншої має місце підвищене їх дроблення.
Серед ротаційних агрегатів можна відзначити машини роторного та барабанного типів. У машині роторного типу (див. рис. 5.4) твердий матеріал переміщується камерами 1, що мають відкидні перфоровані днища 2. Камери закріплені на обертаючому роторі 3. Під камерами розміщені секції для збирання рідини. Насоси 4 забезпечують протитечійний рух рідкої фази.
Рис. 5.4.
Роторний контактний пристрій
екстрактора.
1 – камера; 2 – днище; 3 – насос
У стрічкових екстракційних агрегатах орошувального типу тверді частки переміщуються на стрічці або системі стрічок, що утворені з перфорованих пластин (див. рис. 5.6). Екстрагент збирається під певною ділянкою стрічкового транспортеру та за допомогою насоса через спеціальні сопла спрямовується для орошення певної ділянки стрічки. Процес масообміну в апараті складають процес змішування на окремих ділянках та протитечійний режим на переходах між ділянками. Такий екстрактор забезпечує безперервний режим обробки, майже виключає можливість пошкодження твердих часток, проте складний за конструкцією та в обслуговуванні, досить металоємний та громіздкий.
Рис. 5.6. Принципова схема орошуючого стрічкового екстрактора: а – загальна схема. 1 – корпус; 2 – оброблювана сировина; 3 – перфорована стрічка; 4 – форсунки подачі розчинника; 5 – насоси; б – схема робочого елемента; 1 – транспортер; 2 – розпилювачі; 3 – приймальні лійки; 4 – насос; 5 – розпушувачі
