- •Частина 2 «Тепломасообмінне обладнання для переробки та зберігання сільськогосподарської продукції».
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 Загальна характеристика теплообмінних процесів та апаратів
- •1.1 Основи теплообміну та використання його в процесах переробки сільськогосподарської продукції
- •1.2 Характеристика основних способів теплообміну
- •1.2.1 Особливості процесу кондуктивного теплообміну
- •1.2.2 Особливості процесу радіаційного теплообміну
- •1.2.3 Особливості процесу конвективного теплообміну
- •1.3 Особливості процесу теплообміну в апаратах для нагрівання та охолодження продукції
- •1.4 Особливості процесу штучного охолодження продукції
- •1.5 Структура та різновиди теплообмінних апаратів
- •3.1 Сутність та особливості реалізації процесу випарювання
- •3.2 Аналіз основних схем випарних апаратів
- •Лабораторна робота № 3 Обладнання для конденсації
- •4.1 Сутність та особливості процесу конденсації
- •4.2 Особливості технологічних та конструктивних схем поверхневих конденсаторів
- •4.3 Особливості конструкцій та принципу дії конденсаторів змішування
- •Лабораторна робота №4 Загальна характеристика масообмінних процесів
- •1.1 Механізм процесу масоперенесення
- •1.4 Класифікація масообмінних процесів
- •2.1 Сутність та галузі використання процесу перегонки рідин
- •2.2 Способи здійснення процесу перегонки та класифікація машин для їх реалізації.
- •2.3 Характеристика процесу простої перегонки
- •2.3.1 Особливості технологічної схеми процесу
- •2.3.2 Особливості процесу перегонки з водяною парою
- •2.3.3 Особливості молекулярної перегонки
- •2.5 Характеристика процесу ректифікації
- •2.5.1 Особливості технологічної схеми процесу в апаратах періодичної дії
- •2.5.2 Особливості технологічної схеми процесу ректифікації в апаратах неперервної дії
- •Лабораторна робота № 6 Сорбційні процеси та обладнання для їх реалізації
- •3.1 Сутність та основні різновиди сорбційних процесів
- •3.2 Характеристика процесів та обладнання для реалізації абсорбції
- •5.1 Сутність та галузі використання процесу екстрагування
- •5.2 Характеристика процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та обладнання для його здійснення
- •5.2.1 Механізм процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина та основні фактори, що на нього впливають
- •5.2.2 Методи реалізації процесу екстракції у системі тверде тіло – рідина
- •5.2.3 Апаратура для проведення процесу екстракції з твердих тіл
- •5.3 Характеристика процесу екстракції у системі рідина-рідина та обладнання для його реалізіції
- •5.3.1 Особливості масообміну в процесі рідинної екстракції
- •5.3.2 Методи екстрагування у системі рідина-рідина
- •5.3.3 Основні типи апаратів для рідинної екстракції без підведення механічної енергії
- •5.3.4 Основні типи рідинних екстракторів з підведенням механічної енергії
3.2 Характеристика процесів та обладнання для реалізації абсорбції
Абсорбція або вибіркове поглинання речовини різними абсорбентами використовується у переробному виробництві, коли із суміші газів необхідно вилучити певний компонент. При цьому, речовина з газу або пари переходить у рідину. Абсорбція особливо поширена при здійсненні сатураційних та сульфітаційних процесів.
До сатураційних процесів можна віднести очищення соку та сиропу від білкових компонентів. Так, при пропусканні через сік вуглекислого газу відбувається його поглинання з утворенням нерозчиненого вуглекислого кальцію. На поверхні часток цього осаду адсорбується певна кількість нецукрів, що містяться у розчині.
Сульфітація речовин (зокрема цукрового соку та сиропу), проводиться з метою знищення їх забарвлення. При цьому через сік або сироп пропускається сірчистий газ та у розчині утворюється сірчиста кислота, що є сильним відновлювачем. Сірчиста кислота перетворює органічні забарвлені речовини у знебарвлені сполуки. Процес сульфітації з наступною десульфітацією дає змогу запобігти бродінню фруктів та покращити умови їхнього зберігання.
Рис. 3.1. Класифікація основних типів абсорберів
Абсорбери за схемою реалізації процесу абсорбції розподіляються на плівкові, поверхневі, барботажні, розпилювальні та механічні (див. рис. 3.1). Серед них переважного використання у переробному виробництві набули плівкові (насадочні) та барботажні (тарілчасті) абсорбери.
Насадочний абсорбер являє собою циліндричну башту, заповнену насадкою, в якості якої використовують, здебільшого, хордові або кільцеві елементи. Хордова насадка, яка виконується з дерев’яних дощок, що збираються у круги з трикутними вирізами для забезпечення більшої площі контакту стікаючої рідини з газом, відрізняється невеликою вартістю та масою, можливістю використання при низьких температурах газу. До недоліків пристрою можна віднести невисокий опір корозії, невелику питому поверхню та малий вільний об’єм.
Кільцеву насадку виготовляють з металічних або керамічних тонкостінних кілець. При цьому дрібні кільця (до 50 мм в діаметрі) насипають невпорядковано, а крупні укладають правильними рядами. Крім кілець, як насадку використовують керамічні елементи, кокс, дроблений кварц, металічні сітки та спіралі (див. рис. 2).
Тарілчасті абсорбери складаються з низки паралельно укладених елементів, що створюють ступінчасту конструкцію пристрою. Тарілки виконуються ковпачковими, сітчастими або решітчастими. Плівкові абсорбери зі зрошувальними стінками виконуються з плоскопаралельною насадкою або у вигляді трубчатої колони.
Схеми основних типів абсорбційних апаратів представлені на рис.3.2.
Рис. 3.2. Основні типи абсорберів: а – каскадні; б – трубчасті; в – дзвоновидні; г – поверхневі; д – розпилювальні; е – механічні
Лабораторна робота № 7 Обладнання для екстрагування сільськогосподарської сировини
