Звіт містить загальну характеристику приладу, який визначається викладачем, та методику опрацювання знімків на ньому. Лабораторна робота №6 Будова фототеодоліта та робота на станції

Завдання. Вивчити будову фототеодоліта та роботу на станції.

1. Вивчити будову фототеодоліта.

2. Ознайомитися з роботою на станції стереофотограмметричної зйомки.

1. У нашій країні поширеними є фототеодолiти підприємства "Карл Цейс Йена" (Німеччина) Photheo 19/1318 (рис. 6.1), UMK 6,5/1318, UMK 10/1318 (рис. 6.2), UMK 20/1318, UMK 30/1318, стереофотограмметричні камери SMK 5,5/0808.

За допомогою фототеодоліта Photheo 19/1318 можна виконувати зйомку тільки при горизонтальному положенні оптичної вісі фотокамери. У комплект приладу входять: теодоліт Theo 020, базисна рейка Bala, три штатива, три трегера, три візирні марки, 24 дерев’яні касети та юстувальний пристрій.

Фототеодоліт складається з двох основних частин – камери та орієнтуючого пристрою. У передній частині камери вмонтовано об’єктив. У Photheo 19/1318 у передній частині камери вмонтовано об’єктив "Ортопротар" з фокусною відстанню 190 мм, відносним отвором 1:25, роздільною здатністю 70 лiн/мм, з дисторсією, що не перевищує 0,003 мм. Об’єктив може зміщуватися вгору на 30 мм i вниз на 45 мм. Це переміщення фіксується з точністю 5 мм.

Рис. 6.1. Фототеодоліт Photheo 19/1318:

1 – фотокамера; 2 – зорова труба; 3 – підставка

Зі зворотного боку від об’єктива, фотокамера має прикладну рамку з координатними мітками. Зліва від прикладної рамки знаходяться барабанчики, за допомогою яких встановлюються вид зйомки та номер станції. Ці дані фіксуються на фотопластинах за допомогою відповідних вказівників. Для щільного притискання фотопластини до прикладної рамки у момент експозиції використовуються гвинти, які розташовані по обидва боки від прикладної рамки.

Над фотокамерою встановлено орієнтуючий пристрій, за допомогою якого оптична вісь камери встановлюється у необхідне положення по відношенню до базису. Орієнтуючий пристрій являє собою кутомірний інструмент, який складається із зорової труби, скляного лімба, поділеного на 360^о та алідади з відліковим мікроскопом. Зорова труба обертається тільки у горизонтальній площині. Візирний промінь може нахилятися за допомогою спеціальної призми на кут до 20^о. Нахил призми здійснюється спеціальним барабанчиком.

Рис. 6.2. Фототеодоліт UMK 10/1318:

1 – система орієнтування; 2 – лагери; 3 – фотокамера; 4 – циліндричний рівень

Універсальна фотограмметрична камера UMK 10/1318 може бути у чотирьох варіантах як для знімання на фотопластини, так i на фотоплівку. Для знімання близько розташованих об’єктів (до 2 м) використовуються фотокамери 10/1318NP та 10/1318NF, у яких можна використовувати плівку шириною 19 см, довжиною до 9 м (60 кадрів). Для камер 10/1318FP та 10/1318 знімання виконується з відстаней не менше 25 м.

Фотокамера UMK 10/1318 має об’єктив з кутом поля зору 90^о, фокусною відстанню 100 мм, роздільною здатністю 55 лiн/мм та дисторсією не більше 5 мкм.

Координатні мітки, розташовані на прикладній рамці, під час фотографування освітлюються, що призводить до їх фіксації на кадрі. На кадрі також фіксується фокусна відстань камери, поправка до неї у залежності від фокусування, номер кадру та вид зйомки.

Орієнтуюча система фотокамери знаходиться у нижній частині приладу і складається з візирної труби та горизонтального лімба з відліковим пристроєм. Зорова труба може нахилятися на кути до 18^о.

Фотокамера UMK 10/1318 випускається на одинарній, подвійній переносній, подвійній стаціонарній та вертикальній підвісках. В комплект UMK 10/1318 входять: фотокамера, орієнтуючий пристрій, касети для пластинок, перехідна рамка, касети для плівки, кутовий відеошукач, юстувальний пристрій, трегерна підставка з маркою, штатив, пульт керування, джерело живлення.

Стереофотограмметрична камера SMK 5,5/0808 призначена для знімання з близьких відстаней та складається з двох камер, розташованих на базисі. Ця система встановлюється на штатив. Випускається дві модифікації стереофотограмметричної камери: камера 5,5/ 0808 /120 з базисом 120 см та камера 5,5/ 0808/40 з базисом 40 см. Нахил оптичної осі камери може фіксуватися з інтервалом через 15^о в межах від +90^о до –60^о.

2. При наземній фототеодолітній зйомці польові роботи складаються з рекогносціювання місцевості, геодезичних робіт i фотографування ділянки місцевості або об'єкта.

Фотографування (фотозйомку) місцевості слід виконувати в ясну погоду, сонце повинно знаходитись позаду камери, щоб прямі промені не попадали в об’єктив, а тіні не повинні закривати об’єкти зйомки.

Якість негативів залежить від метеорологічних та експонометричних умов виконання зйомки, якості фотоматеріалів, реактивів, фотокамери. Час фотографування залежить від освітленості об’єкта, сорту фотопластин, які повинні бути контрастними з високою роздільною здатністю. Камера повинна мати світофільтр.

На кінцях базису встановлюються штативи та центруються з точністю 0,075 . Помилка центрування не повинна викликати повороту базису на кут більший 30". На одному кінці базису на штатив встановлюється теодоліт, а на другому – марка.

Робота на станції фототеодолітної зйомки виконується у такій послідовності. Спочатку у прикладну рамку камери встановлюється матове скло, а зорова труба орієнтуючого пристрою, при заданому куті між головною оптичною віссю та базисом, фокусується на марку, встановлену на протилежному кінці базису. За допомогою матового скла перевіряється захват площі фотографування. Для охоплення зйомкою верхніх або нижніх деталей об’єкта, об’єктив камери пересувається відповідно вгору чи донизу, або нахиляється, якщо дозволяє конструкція приладу.

Після заміни матового скла на касету з фотопластиною, перевіряються встановлені елементи орієнтування i фокусування на марку. При необхідності виконується уточнення. Після експонування знімається касета з фотопластиною та виміряється висота об’єктива.

Виконавши фотографування об’єкта з одного кінця базису, міняються місцями фототеодоліт та марка. Зйомка з другого кінця базису виконується у такій самій послідовності.

Під час виконання зйомки ведеться польовий журнал, в якому зазначаються умови зйомки, номер касети, тип фотопластини, експозиція, висота об’єктива, перевищення лівого кінця базису відносно правого, номер базису тощо.