4. За яких обставин хижак випереджає жертву за рівнем спеціалізації?

Відмінності хижака і жертви по адаптивній реактивній швидкості накопичення інадаптивного грузу створюють передумови не тільки на встановлення паритету рівнів їх відносної спеціалізації , але й випереждаючої спеціалізації хижака відносно жертви. Тривале відставання хижака від жертви по рівню відносної спеціалізації обумовлене значно вищими вимогами до комплексності спеціалізації у хижака в порівнянні з жертвою. Враховуючи заборону на паралельну (одночасну) оптимізацію цілого по багатьом параметрам, витікаючу з принципу адаптивного компромісу А.П. Расніцина, комплексна адаптація вимагає для свого формування тривалішого часу. З іншого боку, більш комплексна адаптація уповільнює накопичення інадаптивного вантажу хижаком. Хижак, що підриває ресурси власних жертв в екологічному масштабі часу, приречений. Але враховуючи його високе положення в харчовій піраміді (низьку чисельність і біомасу в порівнянні з жертвою), цей процес може носити, навіть в умовах випереджаючої спеціалізації хижака, характер плавного, повільного і м'якого наростання екологічного преса, що розтягується на філогенетично значущі відрізки часу. Саме із-зі цього хижак може стати важливим (але не єдиним) фактором зміни жертв в філогенетичному масштабі часу. Хижак починає спеціалізацію по кожній черговій жертві лише тоді, коли вона виявляється достатньо спеціалізованою (пристосованою і конкурентоздатною), щоб набрати достатню чисельність і біомасу. Тільки в цьому випадку спеціалізація хижака до нової жертви виявляється енергетично виправданою.

5. За яких обставин біологічний прогрес може бути досягнений шляхом катагенезу?

Біологічний прогрес – це зростання пристосованості нащадків в порівнянні з предками. Біологічний прогрес – найбільш загальне вираження адаптивності еволюції. А.Н.Сєвєрцов виділив кілька головних шляхів досягнення біологічного прогресу: ароморфоз, катаморфоз, ідіоадаптація, ценогенез.

Катагенез – це морфофізіологічний регрес, еволюція шляхом регресивних змін (катаморфозів). Цей спосіб біологічного прогресу спостерігається, як правило, при переході до паразитизму чи до сидячого способу життя. Типовий приклад еволюції шляхом загальної дегенерації – походження асцидій. Личинки асцидій є вільноплаваючими і достатньо складно побудовані: мають хорду, нервову трубку, метамерну мускулатуру. Отже, ці ж ознаки мали і предки асцидій. Після метаморфозу личинка асцидій переходить до сидячого способу життя і втрачає ці ознаки. Натомість, у дорослих асцидій розвивається глотка, що займає більшу частину тіла. У паразитів значно дегенерує травна та нервова системи (аж до повного зникнення), проте сильно розвиваються видільна та статева системи.

6. За яких обставин може бути полегшена інвазія (вселення видів-імігрантів)?

Інвазія – це вселення видів-імігрантів в екосистему. Для того, щоб той чи інший вид міг інтродукуватись в біоценоз, в цьому біоценозі повинна існувати вільна екологічна ніша для нього – «ліцензія». Проте в стабільній, клімаксній екосистемі немає вільних екологічних ніш. Розглянемо кілька варіантів:

1. Внаслідок послаблення боротьби за існування або ж внаслідок посилення боротьби за існування (наприклад, через погіршення умов) екосистема дестабілізується. Це призводить до посилення неспецифічної елімінації, що може супроводжуватись елізією. Елізія – це зникнення видів з екосистеми. Через елізію виникають вільні екологічні ніші, тобто з’являються «ліцензії», що полегшує інвазію нових видів.

2. Іміграція нових видів полегшується у ненасичених спільнотах, оскільки щільність екологічних ніш там є невисокою і виникають вільні «ліцензії», обумовлені саме низькою щільністю ніш.

3. Інший варіант – спеціалізація видів в екосистемі створює певні лакуни у використанні ресурсів, оскільки кожний вид використовує лише ті ресурси, які відповідають його спеціалізації. Тому неспеціалізовані види можуть імігрувати в таку спільноту спеціалізованих форм, використовуючи ці лакуни і успішно конкурувати зі спеціалізованими видами.

4. Вселення одних видів полегшує іміграцію інших, оскільки іміграція нових видів дестабілізує екосистему, що веде до появи нових ніш. Отже, вселення створює нові «ліцензії».

5. Погана пристосованість видів-аборигенів до умов існування дозволяє більш пристосованим видам витіснити їх та інтродукуватись в екосистему. Приклад – кролики в Австралії, що значно потіснили сумчастих.