39 Хто еволюціонує швидше: хижаки чи їх жертви? Відповідь поясніть.

Взаємодія хижака та його жертви.

Спочатку виникає новий тип «жертви», далі поява нового типу хижака – в цей час жертва випереджає хижака за ступенем спеціалізації. Але прогресивна спеціалізація хижак йде швидше, ніж жертви і має комплексний характер(інадаптивний груз при цьому є меншим) Повільно відбувається збільшення пресу Хижака на жертву, початок вимирання жертви В цей час виникає жертва-2 , яка разом з хижаком витісняє, шляхом прямої та непрямої конкуренції жертву-1

40 Чи може модифікуватись екологічна ніша виду при зміні умов середовища?

Екологічна ніша - це місце, що займає вид в біоценозі. Являє собою суму факторів існування даного виду, основним з яких є його місце в харчовому ланцюгу.

Доцільно згадати про означення езогенезу - зміна реалізованої ніші ценопопуляції за рахунок перегрупування зв'язків усередині системи.

Отже , модифікація екологічної ніші виду можлива, при зміні умов середовища. Так можна навести приклад що стосується папуг Кеа, який жив

у лісах Нової Зеландіїі харчувався рослинною їжею, але з приходом людей, які вирубали ліси, таким чином зруйнувавши біотоп їх існування , відбулася зміна умов середовища для цих птахів. Але вони змогли адаптуватися до нових умов, модифікувати екологічну нішу і перейшли на харчування м’ясом тварин, яких почали розводити люди. Тобто вони змінили своє місце у трофічному ланцюзі, таки чином, модифікувавши свою екологічну нішу.

41. Чи можлива повторна поява вимерлого виду? Відповідь обґрунтуйте.

Підрахунки палеонтологів свідчать, що види, що існують зараз складають лише 2-5%видів, утворених на Землі, решта-вимерли. Але вимирання (як історично невідворотній процес *старіння виду* за Депере) не завжди веде до повного зникнення всіє групи видів. В процесі філетичної еволюції старий вид не зникає, а перетворюється в інший, зберігаючи більшість генетичного матеріалу. Найбільш швидше вимирають більш спеціалізовані форми(швидше гинуть при зміні умов середовища). Неможливість повторної появи вимерлого виду підтверджується правилом незворотності еволюції Л.Долло (1893р): еволюція – процес незворотній і організм не може повернутися до попередньої форми, що існувала в ряді його поколінь. Еволюція наземних хребетних від примітивних амфібій веде до утворення рептилій, але рептилії, як би не йшла еволюція не можуть дати початок амфібіям. Якщо якась група організмів знов повертається в адаптивну зону існування її предків, то пристосування к цій зоні будуть іншими. Успіхи генетиків дають можливість говорити про можливість повторного виникнення ознак на основі зворотних мутацій., але не зворотності еволюції. Мутація може призвести до повторної появи даної алелі, але не генотипу в цілому, до повторної появи даної ознаки, а не фенотипу в цілому.

42. Чи пов’язаний біологічний прогрес з процесом адаптивної радіації? Відповідь обґрунтуйте.

Прогрес у живій природі - удосконалювання організмів або надорганізменних систем у процесі еволюції. Раніше позначали напрямок еволюції убік ускладнення будови. Ч. Дарвін розумів П. як вираження зростаючої пристосованості організмів до навколишніх умов і їхньої перемоги в боротьбі за існування, яка може досягатися не тільки ускладненням, але й спрощенням будови, наприклад у паразитичних і сидячих форм. Северцов запропонував розрізняти біологічний і морфофізіологічний П., або ароморфоз. Біологічним П. він називав викликане придбанням нового пристосування збільшення чисельності даної групи (виду, роду й т.п.), її розселення за межі ареалу й поділ на нові групи (збільшення числа популяцій, рас і підвидів - у межах виду, видів - у межах роду, тобто адаптивную радіацію). Біологічний П. може досягатися як завдяки ароморфозам, тобто корінним удосконаленням організації, і ідіоадаптаціям, тобто. місцевим адаптивним змінам будови, так і на шляхах спрощення організації (дегенерація, ароморфоз). З екологічної точки зору стали виділяти П. загальний при якому адаптивні можливості розширюються, і П. приватний (спеціалізацію), при якому відбувається вдосконалювання адаптації у вузьких цілях. Адаптивная радіація, утворення різноманітних форм організмів у межах виду або групи родинних видів. А. р. лежить в основі всіх форм адаптаціогенеза і є результатом придбання організмами спеціальних пристосувань — адаптаций і проникнення в нові адаптивні зоні. Основне джерело А. р. — внутрішньовидові процеси (генетичне різноманіття видових популяцій, диференціювання виду на географічні й екологічні раси в результаті розширення ареалу при сприятливих умовах, внутрішньовидові протиріччя). Масштаби А. р. можуть бути різні. Як правило, після ароморфоза наступає А. р. великого масштабу. А. р. меншого масштабу, що мають характер ідіоадаптіцій, захоплюють лише близькі види або групи видів. До А. р. великого масштабу можна віднести еволюцію амфібій, з яких одні, що живуть у воді, мають хвіст (Urodela), ін., що живуть і у воді й на суші, зберегли хвіст лише в личинковій стадії (Anura), треті, живучі тільки на суші, втратили ноги й придбали червоподібну форму (Apoda). Прикладами А. р. малого масштабу, пов'язаної з утворенням географічних рас, можуть служити камчатський світлий строкатий дятел і темний дрібний дятел з північного Ірану або раси ялини звичайної - європейська, сибірська й фінська. Правило адаптивної радіації Правило адаптивної радіації - закон, відповідно до якого основний стовбур розвитку будь-якої групи організмів супроводжується її поділом дивергенцією на ряд окремих дочірніх стовбурів, види яких освоюють різні екологічні умови.