Розділ 4 система управління охороною праці на тов «ніжинський консервний завод»
Основним завданням охорони праці є вивчення людини в процесі праці, виробничої обстановки, умов, пов’язаних з устаткуванням, технологією, організацією праці, з метою виявлення й виправлення виробничих небезпек і шкідливих факторів, розробки й впровадження заходів по запобіганню або ослабленню їхньої дії на людину, усунення нещасних випадків і професійних захворювань працівників, аварій і пожеж на виробництві. Охорона праці ґрунтується на наукових досягненнях соціально-правових, економічних, медичних, технічних наук, знаннях в сфері психології, екології, ергономіки й інших областей.
Поліпшення умов праці, важливе завдання соціальної політики держави, що підтверджено Конституцією України від 29.06.96 р. У статті 43 зазначено, що кожен громадянин має право на забезпечення здорових і безпечних умов у процесі праці. Політика держави в області охорони праці базується на принципах, закріплених статтею 4 Закону України «Про охорону праці» від 18.12.2002 р. До них відносяться:
1) пріоритет життя й здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повна відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
2) соціальний захист працівників, повне відшкодування збитку особам, що постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях;
3) установлення середніх нормативів по охороні праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності й видів діяльності;
4) участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;
5) здійснення навчання населення, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
Охорона праці являє собою систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я й працездатності людини в процесі праці.
Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на працю, охорону праці, охорону їхнього життя й здоров’я. Закон регулює взаємини між працівниками й адміністрацією з питань охорони праці й поширюється на всі види діяльності. В Україні законодавство по охороні праці складається із Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю й інших нормативних актів (таблиця 4.1).
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємстві створена служба охорони праці. Основні завдання служби охорони праці
1. У разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ISO 9001 опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності
2 Організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
3. Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.
4. Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Функції служби охорони праці
1. Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці та інші.
2. Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і винесення їх на розгляд роботодавцю.
3. Проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
4. Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.
5. Проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці.
6. Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.
7. Складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.
8. Інформування працівників про основні вимоги законів інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.
9. Розгляд: питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності); листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці.
10. Організація: забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань; роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо; нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці; пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.
11. Участь у: розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників; проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць; роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів.
12. Контроль за: виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
Структура управління охороною праці на підприємстві має такий вигляд (рис.4.1.):
Рис. 4.1. Структура управління охороною праці на ТОВ «Ніжинський консервний завод»
Виробнича санітарія включає оздоровлення повітряного середовища і нормалізацію параметрів мікроклімату в робочій зоні, захист робочих від шуму, вібрації, і забезпечення нормативів освітлення, а також підтримку відповідно до санітарних вимог території підприємства, основних і допоміжних приміщень (особливо важливо в харчовому виробництві).
Працівники відділу, як користувачі ПЕОМ, піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних хвиль, статичної електрики, шумів НПАОП 0.00-1.31-99 [47] та СНиП 2.04.05-92 [52]. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [38] нормуються оптимальні і допустимі умови мікроклімату (температура повітря, його вологість, а також швидкість в робочій зоні).
Робота менеджера пов’язана з нетривалою ходою, перенесенням незначних по вазі вантажів, використанням ПЕОМ і не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги, і, отже, тримає його в постійній напрузі. . Енерговитрати становлять до 139 Вт. Тому ця робота, відповідно до, віднесена до легкої категорії Iа - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Робота на ПЕОМ займає в день до 4 - 5 годин.
Приміщення, у якому виконувалася дипломна робота, розташоване на другому поверсі двоповерхового будинку. У ній перебуває два комп’ютери. Загальна площа становить 55,8 м2, чисельність працюючих – сім чоловік. Приміщення обладнане двома комп’ютерами, одним принтером, одним сканером, трьома телефонами, є чотири шафи й дев’ять столів, тобто працюючі забезпечені площею для нормальної роботи.
По категорії вибухо- і пожежонебезпеки згідно НАПБ Б.07.005-86 [50] дане приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечне через тверді спаленні матеріали (робочі столи, папір, ізоляція й ін.). Ступінь вогнестійкості будинку за ДБН В.1.1-7-02.- III [43], помешкання відповідно до ПУЕ [51] по вибухонебезпечній зоні має клас 22, по пожежонебезпечній зоні – клас П-IIа згідно НПАОП 40.1.-1.32-01 [49]. Пожежна безпека по вимогам ГОСТ 12.1.004-91 [41] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Можливими причинами пожеж у приміщенні є несправність електропроводки й електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (паперу), блискавка й т.д. Як профілактичні міри по попередженню причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки й сполучних проводів, зберігання паперу в сейфах і вогнетривких шафах.
Відповідно до ГОСТу 12.1.004-91 [41] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту й організаційно-технічних заходів
У системі запобігання пожежі передбачені наступні міри:
Контроль і профілактика ізоляції.
Наявність плавких запобіжників в устаткуванні.
Блискавкозахист будинку. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у році –
20 годин, установлюється III категорія блискавкозахисту.
Вибір ступеня захисту оболонок комп’ютера відповідно до класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа - не нижче IP-44 для електроустановок й IP-23 для світильників.
Система пожежного захисту передбачені наступні міри:
система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;
приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК – 1,4;
для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають наступні розміри:
- ширина – 1,6 м;
- висота – 2,05 м;
- ширина коридору 1,8 м.
Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця - 10 м.
Обов’язковим є наявність плану евакуації.
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена категорія захисту від блискавок «В». Ступінь захисту електрообладнання і устаткування відповідно класу приміщення ІІ Па становить ІР44, для світильників - ІР23 (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Перелік первинних засобів пожежогасіння, обов’язкових в департаменті
Приміщення |
Площа, кв.м. |
Первинні кошти пожежогасіння (тип, найменування) |
Кіль-кість, шт. |
Департамент з управління персоналом |
55,8 |
Вуглекислотні вогнегасники ВВК – 5 |
4 |
Отже, організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, коштів наочної агітації.
Однією з важливих причин збільшення природоємкості економіки став той, що перевищує всі допустимі нормативи знос устаткування. У базових галузях промисловості, транспорту знос устаткування, зокрема очисного, досягає 70—80%. В умовах експлуатації такого устаткування, що продовжується, різко збільшується вірогідність екологічних катастроф.
Треба сказати, що окрім цього приймаються і такі заходи, як:
- забезпечення організації виробництва нового, досконалішого устаткування і апаратури для очищення промислових викидів в атмосферу від шкідливих газів, пилу, сажі і інших речовин;
- здійснення на підприємстві монтажу і наладки газоочисного і пиловловлюючого устаткування і апаратури;
- здійснення державного контролю за роботою газоочисних і пиловловлюючих установок на промислових підприємствах.
В Україні розроблено немало законодавчих документів, які обумовлюють виконання встановлених завдань Закон України «Про охорону праці».
Основним законом є закон Україні «Охорони навколишнього середовища» який був прийнятий 25 червня 1991 року (ДСТУ. Система управління навколишнього середовища). Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони праці навколишньої середовища. Завдання закону в регулюванні природних ресурсів, забезпеченні і ліквідації наслідків негативного впливу промислової діяльності, забезпечення природних ресурсів, генетичного фону, ландшафтних і інших об’єктів.
Унаслідок того, що підприємство ТОВ «Ніжинський консервний завод», є джерелом забруднення, потрібно проводити відповідні заходи: установка сміттєзбірних контейнерів, вивіз відходів та сміття за межі міста, очистка стічних вод та в технічних зонах.