- •Види дії лікарських речовин.
- •1. Збудження - це посилення функції чи процесу порівняно з тим станом, який був до застосування ліків.
- •2. Пригнічення - це послаблення функції чи процесу порівняно з тим станом, який був до застосування ліків.
- •2. Резорбтивна (гр. Resorbtio- всмоктування) дія, яка проявляється навіть у віддалених від місця введення органах після всмоктування лікарських речовин у кров і проникнення в клітини.
- •3. Рефлекторна дія ліків - внаслідок подразнення аферентних рецепторів нервових закінчень у місці введення лікарської речовини.
- •5. Непряма дія - це зміна функції клітин чи органів, як! не вступають безпосередньо у взаємодію з лікарською речовиною.
- •6. Загальна дія лікарської речовини - коли речовина одночасно змінює функцію клітин багатьох органів та систем завдяки однотипності впливу на біохімічні реакції.
- •2. Побічні небажані дії часто бувають такими:
- •9. Дисбактеріоз – порушення мікрофлори кишечнику та його роботи. Частіше при використанні протимікробних, ферментних препаратів.
- •3. Особливості ліків при повторному введенні (кумуляція, синергізм, антагонізм).
- •3. Тахіфілаксія– гостра форма звикання до деяких засобів.
- •6. Матеріальна кумуляція – посилення дії лікарського засобу при повторному застосуванні можливе як наслідок нагромадження діючої речовини у тканинах організму.
- •1. Синергізм - це одночасна дія двох або більше засобів в одному напрямі.
- •2. Антагонізм - це одночасна дія двох чи більше лікарських засобів у протилежних напрямах, що призводить до послаблення кінцевого фармакологічного ефекту.
- •3. Несумісність - як і антагонізм, може бути фізична, хімічна та фізіологічна.
- •Фактори, що впливають на дію лікарських речовин.
- •2. Дозування в залежності від: хімічної структури ліків, лікарської форми, виду, статі, віку, загального стану, різних умов.
- •Поправка дози залежно від віку.
- •3. Поняття «препарат вибору».
- •4. Рекомендована література.
3. Поняття «препарат вибору».
При лікуванні тварин (людей) потрібно знати не тільки як діють класично препарати (їх фармакодинаміку), а вміти серед багатьох представників однієї і тієї ж групи обирати найкращий, тобто препарат вибору. Наприклад, Група сечогінних препаратів нараховує більше 20 найменувань, наприклад Меркузал (ртутний сечогінний) швидко дії, але містить компоненти ртуті, які не допустимі для пацієнта з нирковою недостатністю; а Фуросемід – який є найрасповсюдженішим препаратом при застосуванні, недопустимо часто застосовувати людям , що мають серцеву недостатність (накбряки), бо він вимиває калій і магній із уже і так ослабленого серцевого м’язу.
4. Рекомендована література.
Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А.Д.Третьякова- М.: Агропромиздат, 1988.- 319 с.
Вовк Д.М. Справочник по ветеринарной рецептуре и технология приготовления лекарственных форм- К.: Урожай, 1989.- 224 с.
Государственная фармакопея СССР М.: Медицина, 1968.- 1079 с.
Достоевский П.П. Справочник ветеринарных препаратов: под ред. Достоевского П.П.- 5. Урожай ,1986.- 352 с.
Лекарственные средства, применяемые в медицинской практике СССР: под ред. М.А.Клюева- М.: Медицина, 1989.- 512 с.
Мозгов И.Е.Фармакология- М.: Агропромиздат, 1985.- 416 с.
Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка О.І. Ветеринарна фармакологія, Київ, - «Урожай»- 1995.- 502 с.