Роль соціально-педагогічної роботи щодо запобігання насильства в сім’ї

Однією з актуальних проблем, які стоять перед сучасним українсь­ким суспільством є подолання і профілактика будь-яких проявів насильства щодо особистості. Статистика свідчить, що 30-40% всіх насильницьких злочинів відбуваються у сім'ї. За свідченнями дітей, з жорстокістю вони зустрічаються вперше у власній сім'ї, з боку батьків та старших сестер і братів; приблизно в 45-49% сім'ях має місце насильство над дітьми. Якщо врахувати всі погрози, залякування, побиття, то прак­тично кожна дитина хоч один раз зіштовхувалася з проявами жорстокості, тиску або насильства зі сторони своїх батьків.

У процесі досліджування даної проблеми в училищі, було проведено анкетування студентів про насильство в сім’ї. На запитання анкети вони дали відповіді, які свідчать про те, що 5% студентів зазнавали насилля в сім’ї, решта з них знають, що існує така проблема у суспільстві. 80% студентів дізнаються, що основним правовим документом, що захищає дитину від жорстокої поведінки є Конвенція ООН «Про права дитини» на заняттях з «Основ правознавства». 20% студентів I – II курсів потребують роз’яснення з теми насильства у сім’ї, тому що цей предмет ще не вивчають.

Безумовно, проблема насильства в сім’ї є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокість в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з передумов злочинності, дитячої безпритульності, торгівлі людьми та іншого в суспільстві.

Якісний і кількісний аналіз даних із зареєстрованих випадків сімейного насильства показує наступне:

- насильницькі дії найчастіше відбуваються стосовно жінок і дітей;

- психологічне і фізичне насильства є найбільш розповсюдженими;

- ґвалтівниками найчастіше виступають родичі, а не чужі люди, тобто насильство відбувається в родині;

- потерпілі та їх родичі, як правило, не звертаються в міліцію, а шукають підтримки і допомоги в друзів (але не в родичів) чи в спеціалізованих організаціях;

- насильство зустрічається частіше в родинах, де шлюб зберігається заради дітей;

- сімейне насильство носить циклічний характер, причому замкнуте сімейне коло з залежними членами родини найчастіше є причиною відтворення його в наступних поколіннях.

У процесі допомоги дітям, жертвам сімейного насильства та всім членам сім'ї, де існує дана проблема, особливе місце належить педагогам, діяльність яких спрямована на оптимізацію та подолання причин , наслідків дисгармонії сімейних стосунків.

Одним із методів роботи з молоддю, яка постраждала від насильства в сім’ї є робота з батьками. Зміст її передбачає вирішення таких завдань:

- Формування у батьків спрямованості на пошук найоптимальніших методів виховання.

- Засвоєння психолого-педагогічних знань батьками для підвищення ефективності виховання дітей.

- Збагачення позитивним досвідом дитячо-батьківських взаємостосунків.

Робота педагога з конкретним випадком починається з діагностики, тобто з процедури ідентифікації стану досліджуваного об'єкту з певною групою чи типом соціальних явищ. Тому потрібно знати прямі та опосередковані ознаки, які можуть вказувати на наявність насильства до молоді в сім'ї.

Науковці Т.Сафонова, Є.Цимбал, Л.Оліференко, І. Дем'яненко виділяють такі особливості психічного стану та поведінки молоді, які дозволяють запідозрити насильство щодо них: депресія, низька самооцінка, втечі з дому, кримінальна чи антигромадська поведінка, вживання алкоголю, наркотиків, чи загрози спроби самогубства, сексуалізована поведінка , скарги на болі в животі й т.п.

Специфіка педагогічної допомоги жертвам сімейного насильства полягає в спрямованості на позитивну зміну середовища, в якому знаходиться жертва насильства.

Доцільним є знання про правила поведінки педагога у випадку, коли жертва звертається за допомогою сама: уважно, спокійно, терпляче слухати, не обвинувачувати людину, вірити їй, виявляти співчуття, емпатію, але не говорити "я Вас розумію"; інформувати про права, але не примушувати жертву обговорювати всі "за" та "проти" звернення до правоохоронних органів.

Якщо звертаються за порадою чи за допомогою родичі або знайомі жертви, необхідно порадити їм поговорити з нею особисто, переконати, що, по можливості, жертва повинна сама звернутися до правоохоронних органів.

Обговорити з тими, хто прийшов повідомити про жертву, чому їх так турбує ця ситуація та проаналізувати можливі дії з її врегулювання. Слід пам'ятати, що при виявленні насильства щодо дітей необхідно про це повідомити в міліцію, службу у справах неповнолітніх.

Батьки звертаються за допомогою, як правило, не з проблемами свого ставлення стосовно дітей і не з бажанням змінитися, а зі скаргами на дитину, що піддається моральному чи фізичному насильству, може поводитися як агресор, демонструючи жорстокість стосовно батьків, інших людей, як жертва, "притягаючи" жорстокість однолітків і вчителів. Саме ці прояви поведінки дитини і є змістом скарги батьків, які звертаються до педагогів.

Для попередження насильства в сім'ї слід враховувати наступні фактори:

- травматичний досвід батьків у дитинстві;

- відсутність чітких цілей як у вихованні дітей, так і стосовно власного майбутнього;

- перевага деструктивних партнерів спілкування в сім'ї;

- відсутність навичок конструктивної взаємодії;

- внутрішньо-особистісні порушення дитини.

Удосконалення психолого-педагогічної культури батьків є важливою передумовою правильного виховання дітей, оскільки первинна соціалізація, прищеплення культури взаємостосунків й розвиток гармонійної особис­тості належить сім'ї. Саме в сім'ї дитина набуває життєвого досвіду, вчиться культури спілкування, засвоює норми поведінки. Вирішальний позитивний вплив на виховання дітей має почуття взаємної любові й поваги матері і батька та виявлення цих почуттів у їхніх щоденних взаєминах, а також їхнє гуманне ставлення до інших людей. В. О. Сухомлинський справедливо стверджував, що людину ми творимо любов'ю — любов'ю батька до матері і матері до батька, любов'ю батька і матері до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини. Прекрасні діти виростають у тих сім'ях, де мати і батько по-справжньому люблять одне одного і разом з тим люблять і поважають людей. У таких дітей — мир і спокій у душі, стійке моральне здоров'я, щиросердечна віра в добро, віра в красу людську.

З метою попередження насильства в сім'ї є доцільним використовувати такі напрями захисту прав членів сім'ї:

       просвітні кампанії для дорослих та дітей;

       тренінги, дискусії, вправи;

       громадський захист — за допомогою петицій, плакатів, листівок на вулицях, статей в газетах, відкритих дискусіях та дебатах;

З метою формування та розвитку вміння спілкуватися з дитиною, налагодження емоційного взаємозв'язку проводяться тренінги «Домашнє насильство» (Додаток А), «Насильство в сім’ї» (Додаток Б). Під час цих занять використовуються різноманітні методи навчання: «мозковий штурм», «робота в малих групах», рольові ігри та інше, а також вправи: «Очікування», «Визначення домашнього насильства», «Джерела домашнього насильства», «Шляхи подолання домашнього насильства».

З метою виявлення у батьків знань щодо особливостей юнацького віку можна використати методику «Чи знаєте Ви юнацьку психологію?» спрямовану на виявлення особливостей сімейного виховання та ставлення до дитини та ряд інших психодіагностичних методик.

З метою корекції батьківських ставлень до дитини використовується когнітивно-поведінковий тренінг. Основним змістом якого є обговорення і психодраматичне програвання типових ситуацій внутрішньо сімейного спілкування і особливостей взаємодії з підростаючою дитиною. Можна використати різноманітні допоміжні методи психокорекції:

       метод групової дискусії підвищує психолого-педагогічну грамотність батьків, їх загальну симпатію до дитини та її проблем, дозволяє виявити індивідуальні стереотипи виховання;

       метод вербальної дискусії навчає культурі діалогу в сім'ї, виробляє вміння аргументувати свої доводи і уважно розглядати думки іншої людини, у тому числі і власної дитини;

       метод конструктивної суперечки допомагає порівнювати різні точки зору батьків на позицію дітей у вирішенні проблемних ситуацій, прислуховуватися одне до одного, обирати найбільш раціональні та ефективні підходи на основі співробітництва;

       метод гри дозволяє моделювати і відтворювати в контрольованих умовах сімейні ситуації.

       метод спільних дій заснований на виконанні дитиною і одним із батьків спільного завдання, після чого проводиться його аналіз.

Також рекомендуються спеціальні вправи на розвиток навичок спілкування. Наприклад, вправа «Тренінг ефективного вербального спілкування», в комунікації один із батьків – дитина.

Використовуються завдання на основі виборів, які здійснюються як дії. Мета таких завдань – відволікти сім'ю від інтелектуальних обговорень, рішень, цінностей і образів, і, одночасно зорієнтувати її на символічну (але також і реальну) взаємодію, яка наочно представляє поведінку у сім'ї.

Одним із таких завдань на основі виборів є метод «сімейної скульптури», складаючи «сімейну скульптуру» кожен член сім'ї створює свій образ сім'ї, розташовуючи інших членів на різні дистанції. Члени сім'ї можуть розташовуватись, орієнтуючись не на реальні взаємини, а на ідеальні уявлення про них.

Інший тип виборів – відповіді на питання, що розкривають функціонування сім'ї (наприклад, «З ким із членів сім'ї ви часто…?», «З ким із членів сім'ї ви хотіли б…?»). Вони спрямовані на підвищення психолого-педагогічної культури батьків, розширення і відновлення виховного потенціалу сім'ї, активне включення батьків у процес соціального виховання дітей.

Також з батьками проводяться лекції, бесіди, дискусії з питань сімейного виховання.

Оскільки сім’я являє собою цілісну систему, то проблеми діади «батьки-діти» не можуть бути вирішенні за допомогою психокорекції тільки батьків. Тому разом зі студентами на виховних годинах проводимо дискусію «Насильство в родині: приватна справа чи соціальна проблема». Студенти приймають активну участь у заході, висловлюють своє бачення у вирішенні цієї проблеми. Вони дізнаються, на які органи покладається виявлення причин і умов, що сприяють проявам насильства в сім'ї, та які надають відповідну допомогу жертвам насильства. Студенти знайомляться із законом «Про попередження насильства в сім’ї», який було прийнято 15 листопада 2001 року Верховною Радою України. Звертаємо увагу студентів на те, що впродовж останніх років з 25 листопада по 10 грудня в усіх регіонах України проходить акція «16 Днів проти насильства», в межах якої відбуваються заходи із запобігання і подолання насильства в сім'ї. В кінці дискусії студенти приходять до висновку: «Ні!» насильству у власній родині. Також проводимо години спілкування на тему «Молодь проти насильства» (Додаток В). Даємо рекомендації студентам та батькам щодо запобігання насильства в сім’ї (Додаток Г).

Отже, профілактика сімейного насильства буде найефективнішою при формуванні педагогічної культури батьків, вихованні моральних якостей у дітей та молоді. У свою чергу, це вимагає цілеспрямованої підготовки педагогів щодо запобігання насильству в сім’ї.