§13. Фіксація й посвідчення юридичних фактів

Любою юридичний факт є єдність змісту й форми - зовнішнього вираження цього змісту. Юридичні факти по своїй природі такі, що вони, як правило, не можуть існувати в неоформленому виді. Соціальна обставина лише тоді породжує правові наслідки, коли воно певним чином зафіксована й установлене законними коштами в правозастосовному процесі. Такі соціальні обставини, як виробничий стаж, утворення, потреба в житло, взагалі не можуть увійти в правове регулювання без їхньої реєстрації, законного процедурно-процесуального оформлення. Сказане дозволяє зрозуміти значення фіксації й посвідчення юридичних фактів для їхнього функціонування в механізмі правового регулювання.

Фіксація й посвідчення фактів - близькі, сполучені, але все-таки не співпадаючі види діяльності. Фіксація являє собою реєстраційну діяльність, документальне закріплення фактичних обставин. Посвідчення складається в підтвердженні істинності фактів їхнього існування. Фіксація й посвідчення факту нерідко зливаються в єдиному акті (наприклад, реєстрація шлюбу, нотаріальне посвідчення угоди), але вони можуть існувати й порізно (наприклад, посвідчення дійсності документа, автентичності копії).

Реальні системи фіксації й посвідчення юридичних фактів сильно розрізняються залежно від характеру юридичного факту, його соціальної значимості, області правовий відносин, з якими зв'язаний даний факт, Вони включають кілька підсистем, що відрізняються далеко не однаковим рівнем розвиненості, нормативної урегульованості, юридичної культури. Слідством цього є різний рівень "юридичної надійності" фиксируемых і засвідчуваних ними фактів. Розходження почасти обумовлені характером самих фактичних обставин, не співпадаючими їхніми значеннями в регулюванні суспільних відносин. Але очевидно й те, що сама діяльність, що факто-фиксирует, не завжди відповідає необхідним вимогам, особливо, коли вона сполучається з управлінською, виробничою діяльністю,

Установлено, наприклад, що підприємства, установи й організації зобов'язані свідчити копії документів, що представляють громадянами в ці підприємства, установи, організації, якщо законодавством не передбачене свідкування копій таких документів у нотаріальному порядку. Отже, на суб'єкта, що надає права або звільняючого від обов'язків, покладає повна відповідальність за свідкування всіх необхідних для цього фактів.

Система фіксації й посвідчення юридичних фактів має потребу в удосконалюванні. У літературі неодноразово вказувалося на нерозвиненість загальнодержавної системи реєстрації підприємств, а також загальнодержавної системи реєстрації нерухомості. Очевидно, що слабість подібних загальнодержавних реєстраційних систем украй негативно впливає на становлення ринкової економіки, виступає як один з факторів її криміналізації.

Організації, для яких фіксація й оформлення юридичних фактів не є основним видом діяльності, не завжди приділяють достатню увагу цій ділянці роботи. Важливі фактичні обставини закріплюються недбало, з помилками, з більшим запізненням, що істотно ускладнює захист законних прав й інтересів громадян, Посадові особи й працівники, що виконують функції, що факто-фиксируют, практично не несуть за свої дії відповідальності, тому що їхні помилки й недогляди виявляються найчастіше через багато років, коли можливість залучення до відповідальності вже втрачена.

Нерідко самі громадяни, підприємці, вступаючи в правовідносини, по тимі або інших причинах зневажають їхнім юридичним оформленням. Правовий зв'язок складається на ненадійної, власне кажучи дефектній фактичній основі. Такого роду правовідносини - одне з постійних джерел складних "казусних" ситуацій у правозастосовній практиці.

Недбале поводження до оформлення документів служить благодатним ґрунтом для пройдисвітів, що створюють фінансові "піраміди", що домагаються виплат їм різного роду "допомог" й "компенсацій". У правовій пропаганді необхідно наполегливо проводити думка, що своєчасне й правильне оформлення юридично значимих обставин, правовідносин, угод - не формалізм, а один з елементів юридичної культури, передумова формування правової держави й цивілізованої ринкової економіки.