
- •Поняття й основні ознаки права
- •Проблеми права
- •Глава II сутність права
- •§ 3. Теоретичне й практичне значення категорії "сутність права"
- •Глава III функції права
- •§ 1. Поняття функцій права
- •§ 2. Система функцій права
- •§ 3. Коротка характеристика основних власне-юридичних функцій права
- •§ 4. Основні соціальні функції права
- •§ 5. Не основні власне-юридичні функції права
- •§ 6. Не основні соціальні функції права. Інформаційна функція права
- •§ 7. Функції правових норм
- •Глава IV принципи права
- •§ 1. Поняття принципу права
- •§ 2. Класифікація принципів права
- •§ 3. Коротка характеристика загальновизнаних (загальних) принципів права, закріплених і діючих у правовій системі Росії
- •Глава V право в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми: поняття й класифікація
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 3. Право й політичні норми
- •§ 4. Право й корпоративні норми
- •§ 5. Право й звичай
- •§ 6. Право й релігійні норми
- •§ 7. Взаємозв'язок права й моралі
- •8. Професійна етика юриста
- •§ 9. Норми мови й лінгвістична культура юриста
- •§ 10. Право, технічні й інші норми
- •Глава VI правове життя
- •§ 1. Правове життя: постановка проблеми, поняття, ознаки, види
- •§ 2. Співвідношення поняття "правове життя" з іншими, схожими поняттями
- •§ 3. Правові акти як основна форма прояву правового життя
- •§ 4. Суперечливість сучасного російського правового життя й шляхи її впорядкування
- •Глава VII правові системи сучасності
- •§ 1. Правові системи й критерії їхньої класифікації. Правові родини
- •§ 2. Англосаксонська правова родина
- •§ 3. Романо-германская правова родина
- •§ 4. Правова система Німеччини
- •§ 5. Правова система Франції
- •§ 6. Мусульманське право
- •Глава VIII порівняльне дослідження міжнародного й національного (внутрішньодержавного) права
- •§ 1. Відносно самостійний характер міжнародного права й національних правових систем
- •§ 2. Загальне й особливе в міжнародного права й національних правових систем
- •§ 3. Характер взаємозв'язку й взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права
- •§ 4. Міжнародне право й право сучасної Росії
- •Глава IX форми вираження, або джерела, права
- •§ 1. Поняття форм, або джерел, права
- •§ 2. Основні види джерел права в сучасних державах Джерела права різних правових систем
- •§ 3. Основні джерела (форми) права в Російській Федерації Основні принципи системи джерел права в Російській Федерації
- •§ 4. Інші джерела російського права Договори нормативного змісту
- •§ 5. Межі дії нормативних правових актів й інших джерел права
- •Глава X правотворчество
- •§ 1. Природа й призначення правотворчества
- •§ 2. Види правотворчества
- •§ 3. Забезпечення правотворческой діяльності
- •Глава XI законодавча техніка
- •§ 1. Сутність законотворчості й поняття законодавчої техніки
- •§ 2. Ознаки закону і його структура
- •§ 3. Правова норма й стаття закону
- •§ 4. Логіка, стиль і мова закону
- •Глава XII рецепція права
- •§ 1. Поняття рецепції права
- •§ 2. Про сутності явища, називаного "рецепцією римського права в Західній Європі в Середні століття"
- •Глава XIII норми права
- •§ 1. Поняття й ознаки правових норм
- •§ 2. Соціальне буття правових норм
- •§ 4. Види правових норм
- •Глава XIV система права
- •§ 1. Поняття й структурні елементи системи права
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі й інститути
- •§ 3. Система права й система законодавства: співвідношення й взаємозв'язок
- •§ 4. Загальна характеристика галузей права. Функціональні міжгалузеві зв'язки
- •Глава XV система законодавства
- •§ 1. Поняття системи законодавства, її структура й внутрішньоструктурні зв'язки
- •§ 2. Ієрархічна структура законодавства
- •§ 3. Федеративна структура системи законодавства
- •§ 4. Галузева структура системи законодавства
- •Глава XVI систематизація законодавства
- •§ 1. Поняття систематизації законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів
- •§ 3. Інкорпорація законодавства
- •§ 4. Консолідація законодавства
- •§ 5. Кодифікація законодавства
- •Глава XVII публічне й приватне право
- •§ 1. Природа публічного й приватного права
- •§ 2. Динаміка співвідношення публічного й приватного права
- •Глава XVIII правові відносини
- •§ 1. Поняття "відношення" і його основні значення
- •§ 2. Загальна характеристика правових суспільних відносин
- •§ 3. Правове відношення і юридична норма
- •§ 4. Правове відношення і його сторони
- •§ 5, Види правовий відносин
- •§ 6. Поняття правового відношення
- •Глава XIX юридичні факти
- •§ 1. Поняття юридичного факту
- •§ 2. Історія питання
- •§ 3. Класифікація юридичних фактів
- •§ 4. Види юридичних фактів
- •§ 5. Функції юридичних фактів
- •§ 6. Складні юридичні факти й фактичні склади
- •§ 7. Конкретизація юридичних фактів
- •§ 8. Проблема вибору юридичних фактів
- •§ 9. Юридичні факти й соціальні ситуації
- •§ 10. Спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів
- •§ 11. Більші фактичні системи
- •§ 12. Установлення й доведення юридичних фактів
- •§13. Фіксація й посвідчення юридичних фактів
- •Глава XX реалізація права
- •§ 1. Форми реалізації норм права
- •§ 2. Поняття й особливості застосування права
- •§ 3. Основні елементи й стадії правозастосовного процесу
- •§ 4. Акти застосування права
- •§ 5. Правозастосування при пробілах у праві
- •Глава XXI тлумачення права
- •§ 1. Поняття, необхідність і загальна характеристика тлумачення права
- •§ 2. Способи тлумачення
- •§ 3. Результат тлумачення. Види тлумачення по обсязі
- •§ 4, Види тлумачення по суб'єктах
§ 6. Складні юридичні факти й фактичні склади
Відбиття в праві суспільних відносин - далеко не простий процес. Конкретна соціальна ситуація являє собою часом переплетення елементів об'єктивного й суб'єктивного, закономірного й випадкового. Тому як юридичні факти виступають не тільки прості фрагменти соціальної дійсності, але й досить складні її "зрізи". У результаті в правовому регулюванні з'являються складні юридичні факти - такі фактичні обставини, які складаються (складаються) з декількох юридично значимих сторін (ознак). Наприклад, факт дієздатності (недієздатності) громадянина містить у собі як суб'єктивний елемент - "здатність громадянина своїми діями здобувати й здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки й виконувати їх", так й об'єктивний елемент - вік. Типовий приклад складних по складу юридичних фактів - факту-правопорушення, які складаються, як правило, з декількох елементів суб'єктивного й об'єктивного характеру.
Наведені приклади свідчать про те, що "вольовий критерій", відповідно до якого всі юридичні факти підрозділяються на події й дії, не можна абсолютизировать. Як юридичні факти можуть виступати не тільки "чисті" події й дії, але й фактичні обставини, що охоплюють своїм змістом і те, і інше — складні юридичні факти.
Закрепление складних юридичних фактів, — у принципі, позитивне явище в законодавстві. Складні юридичні факти (наприклад, місце проживання, безвісна відсутність, недієздатність) допомагають охопити багатобічні соціальні ситуації, сприяють підвищенню системності в правовому регулюванні. У деяких галузях (трудовому, сімейному, карному праві) використання складних юридичних фактів об'єктивно необхідно й неминуче. Разом з тим можна привести чимало прикладів (у лісовому, водному законодавстві), коли складні юридичні факти породжені недостатньої дифференцированностью правового регулювання. Зокрема, ст. 1 Водного кодексу Російської Федерації визначає забруднення водних об'єктів як "скидання або надходження іншим способом у водні об'єкти, а також утворення в них шкідливих речовин, які погіршують якість поверхневих і підземних вод, обмежують використання або негативно впливають на стан дна й берегів водних об'єктів". Таким чином, під "забрудненням" закон розуміє й навмисні дії ("скидання"), і ненавмисні ("надходження іншим способом"), а також події, що виникли випадково, хоча й у зв'язку з діяльністю людини, але без його прямого наміру ("утворення шкідливих речовин"). На наш погляд, у цьому випадку закон відображає соціально-правову ситуацію надто "укрупненно". Даний юридичний факт міг би бути замінений декількома більше конкретними юридичними фактами, що дозволяють диференціювати різні випадки "забруднення".
Базуючись на досягнутому рівні інтеграції й диференціації правового регулювання, компетентний правотворческий орган повинен у кожному конкретному випадку "намацати" міру складності юридичних фактів, вибрати оптимальну форму їхнього закріплення в законодавстві.
Складні юридичні факти не слід змішувати з фактичними складами. Фактичний склад являє собою сукупність (точніше систему) юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків - виникнення, зміни, припинення правовідносини.
Наприклад, для заклику громадянина на дійсну військову службу необхідна наявність російського громадянства, досягнення встановленого в законі віку, наявність необхідного стану здоров'я, відсутність установленого законом права на відстрочку. Сукупність зазначених фактичних обставин (плюс сам акт заклику) породжує для громадянина комплекс прав й обов'язків, пов'язаних із проходженням дійсної військової служби.
Від складного юридичного факту фактичний склад відрізняється тим, що складається з різнорідних юридичних фактів. У ряді випадків для юридичної повноцінності фактичного складу необхідно не тільки наявність всіх елементів - юридичних фактів, але й строге дотримання порядку їх "нагромадження" у фактичному складі.
Наприклад, для визнання підприємця банкрутом факт нездатності задовольнити законні вимоги кредиторів повинен наступити до того, як ці вимоги будуть заявлені в суді, у противному випадку визнання підприємця банкрутом неможливо.
Спосіб зв'язку елементів визначає функціонування фактичного складу як складної системи. У деяких випадках процес розвитку фактичного складу супроводжується досить складною взаємодією матеріальних й юридичних відносин. Юридичний зв'язок спонукає до розвитку фактичну основу складу, а нагромадження чергового факту тягне розгортання юридичних зв'язків.
Фактичні обставини, пов'язані з виникненням, зміною, припиненням правовідносини, не вичерпуються юридичними фактами. При уважному розгляді з'ясовується, що вони включають більше широке коло фактів, що мають юридичне значення, - юридичні умови.
Юридичні умови - це обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через одне або кілька проміжних ланок. Скажемо, для звільнення робітника або служащего необхідно, крім іншого, існування трудового правовідносини. Якщо правовідносини ні, його не можна й припинити. Але чи треба із цього, що всі правообразующие факти трудового правовідносини входять у правоприпинений фактичний склад? Здається, що немає. Правоприпинений склад не може й не повинен убирати в себе весь ланцюг попередніх правообразующих і правоизменяющих юридичних фактів. Вони примикають до нього інакше - як юридичні умови.
Це добре видно на наступному прикладі. Право власності на річ служить юридичною передумовою для розпорядження даною річчю - вступу в правовідносини міни, дарування, купівлі-продажу й т.д. Юридичні підстави придбання права власності, як правило, не входять до складу нової угоди, а примикають до нього як юридична умова.
До числа юридичних умов варто віднести також громадянство, стать, вік, стан здоров'я, родиний стан, утворення, місце проживання й ін. Не будучи елементами конкретних фактичних складів, ці юридично значимі обставини виступали правових юридичними умовами для виникнення, зміни, припинення цілих масивів правових зв'язків. У літературі такі факти одержали узагальнене найменування елементів громадянського стану,
На відміну від юридичних фактів фактичний^-фактичні-юридико-фактичні умови створюють можливість виникнення правовідносин, утворять правове середовище, у якій можуть з'являтися й розвиватися різноманітні правові зв'язки.