- •Поняття й основні ознаки права
- •Проблеми права
- •Глава II сутність права
- •§ 3. Теоретичне й практичне значення категорії "сутність права"
- •Глава III функції права
- •§ 1. Поняття функцій права
- •§ 2. Система функцій права
- •§ 3. Коротка характеристика основних власне-юридичних функцій права
- •§ 4. Основні соціальні функції права
- •§ 5. Не основні власне-юридичні функції права
- •§ 6. Не основні соціальні функції права. Інформаційна функція права
- •§ 7. Функції правових норм
- •Глава IV принципи права
- •§ 1. Поняття принципу права
- •§ 2. Класифікація принципів права
- •§ 3. Коротка характеристика загальновизнаних (загальних) принципів права, закріплених і діючих у правовій системі Росії
- •Глава V право в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми: поняття й класифікація
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 3. Право й політичні норми
- •§ 4. Право й корпоративні норми
- •§ 5. Право й звичай
- •§ 6. Право й релігійні норми
- •§ 7. Взаємозв'язок права й моралі
- •8. Професійна етика юриста
- •§ 9. Норми мови й лінгвістична культура юриста
- •§ 10. Право, технічні й інші норми
- •Глава VI правове життя
- •§ 1. Правове життя: постановка проблеми, поняття, ознаки, види
- •§ 2. Співвідношення поняття "правове життя" з іншими, схожими поняттями
- •§ 3. Правові акти як основна форма прояву правового життя
- •§ 4. Суперечливість сучасного російського правового життя й шляхи її впорядкування
- •Глава VII правові системи сучасності
- •§ 1. Правові системи й критерії їхньої класифікації. Правові родини
- •§ 2. Англосаксонська правова родина
- •§ 3. Романо-германская правова родина
- •§ 4. Правова система Німеччини
- •§ 5. Правова система Франції
- •§ 6. Мусульманське право
- •Глава VIII порівняльне дослідження міжнародного й національного (внутрішньодержавного) права
- •§ 1. Відносно самостійний характер міжнародного права й національних правових систем
- •§ 2. Загальне й особливе в міжнародного права й національних правових систем
- •§ 3. Характер взаємозв'язку й взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права
- •§ 4. Міжнародне право й право сучасної Росії
- •Глава IX форми вираження, або джерела, права
- •§ 1. Поняття форм, або джерел, права
- •§ 2. Основні види джерел права в сучасних державах Джерела права різних правових систем
- •§ 3. Основні джерела (форми) права в Російській Федерації Основні принципи системи джерел права в Російській Федерації
- •§ 4. Інші джерела російського права Договори нормативного змісту
- •§ 5. Межі дії нормативних правових актів й інших джерел права
- •Глава X правотворчество
- •§ 1. Природа й призначення правотворчества
- •§ 2. Види правотворчества
- •§ 3. Забезпечення правотворческой діяльності
- •Глава XI законодавча техніка
- •§ 1. Сутність законотворчості й поняття законодавчої техніки
- •§ 2. Ознаки закону і його структура
- •§ 3. Правова норма й стаття закону
- •§ 4. Логіка, стиль і мова закону
- •Глава XII рецепція права
- •§ 1. Поняття рецепції права
- •§ 2. Про сутності явища, називаного "рецепцією римського права в Західній Європі в Середні століття"
- •Глава XIII норми права
- •§ 1. Поняття й ознаки правових норм
- •§ 2. Соціальне буття правових норм
- •§ 4. Види правових норм
- •Глава XIV система права
- •§ 1. Поняття й структурні елементи системи права
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі й інститути
- •§ 3. Система права й система законодавства: співвідношення й взаємозв'язок
- •§ 4. Загальна характеристика галузей права. Функціональні міжгалузеві зв'язки
- •Глава XV система законодавства
- •§ 1. Поняття системи законодавства, її структура й внутрішньоструктурні зв'язки
- •§ 2. Ієрархічна структура законодавства
- •§ 3. Федеративна структура системи законодавства
- •§ 4. Галузева структура системи законодавства
- •Глава XVI систематизація законодавства
- •§ 1. Поняття систематизації законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів
- •§ 3. Інкорпорація законодавства
- •§ 4. Консолідація законодавства
- •§ 5. Кодифікація законодавства
- •Глава XVII публічне й приватне право
- •§ 1. Природа публічного й приватного права
- •§ 2. Динаміка співвідношення публічного й приватного права
- •Глава XVIII правові відносини
- •§ 1. Поняття "відношення" і його основні значення
- •§ 2. Загальна характеристика правових суспільних відносин
- •§ 3. Правове відношення і юридична норма
- •§ 4. Правове відношення і його сторони
- •§ 5, Види правовий відносин
- •§ 6. Поняття правового відношення
- •Глава XIX юридичні факти
- •§ 1. Поняття юридичного факту
- •§ 2. Історія питання
- •§ 3. Класифікація юридичних фактів
- •§ 4. Види юридичних фактів
- •§ 5. Функції юридичних фактів
- •§ 6. Складні юридичні факти й фактичні склади
- •§ 7. Конкретизація юридичних фактів
- •§ 8. Проблема вибору юридичних фактів
- •§ 9. Юридичні факти й соціальні ситуації
- •§ 10. Спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів
- •§ 11. Більші фактичні системи
- •§ 12. Установлення й доведення юридичних фактів
- •§13. Фіксація й посвідчення юридичних фактів
- •Глава XX реалізація права
- •§ 1. Форми реалізації норм права
- •§ 2. Поняття й особливості застосування права
- •§ 3. Основні елементи й стадії правозастосовного процесу
- •§ 4. Акти застосування права
- •§ 5. Правозастосування при пробілах у праві
- •Глава XXI тлумачення права
- •§ 1. Поняття, необхідність і загальна характеристика тлумачення права
- •§ 2. Способи тлумачення
- •§ 3. Результат тлумачення. Види тлумачення по обсязі
- •§ 4, Види тлумачення по суб'єктах
§ 3. Класифікація юридичних фактів
Неможливо що-небудь сказати про юридичні факти, якщо представляти їх собі як якесь нерозчленоване ціле. Наукова класифікація юридичних фактів являє собою тонкий інструмент вивчення предмета, істоти властивих йому закономірностей.
Класифікація юридичних фактів - один з добре розроблених у теорії аспектів теми. У самих ранніх роботах із проблем юридичних фактів ми бачимо спробу їх узагальнити, систематизувати, увести в певні рамки. Вироблені класифікації юридичних фактів - досягнення правової думки свого часу, що зробило помітний вплив на розвиток юридичної теорії. Не випадково ця класифікація в основних своїх моментах збереглася й у цей час.
В основу традиційної класифікації покладені три взаємозалежних ознаки.
Перший - "вольовий" ознака, відповідно до якого всі юридичні факти підрозділяються на події й дії. Дії - учинки людини, акти державних органів і т.д. Події - явища природи, виникнення й розвиток яких не залежать від волі й свідомості людини.
По другій ознаці — відношенню до права — дії підрозділяються на правомірні й неправомірні (протиправні). Правомірні дії відповідають приписанням юридичних норм, у них виражається правомірне (з погляду чинного законодавства) поводження. Неправомірні - суперечать правовим приписанням, заподіюють шкода інтересам суспільства й держави. Значення цього підрозділу укладається в тім, що воно охоплює дві у відомій мері протилежні сфери правової дійсності. З одного боку - договори, угоди, адміністративні акти, пов'язані з "нормальними" правовий відносинами, з іншого боку - провини, злочини, що викликають виникнення охоронних правовідносин. При самому скептичному відношенні до юридичних класифікацій не можна не бачити тут досягнення юридичної думки, що абстрагує, що охопила єдиною класифікацією юридичні факти із протилежним соціальним знаком.
Відповідно до третьої ознаки — спрямованості волі на правові наслідки — правомірні дії діляться на юридичні вчинки і юридичні акти. Учинки викликають правові наслідки незалежно від того, усвідомлював або не усвідомлював суб'єкт їхнє правове значення, бажав або не бажав настання правових наслідків. Значна частина правомірних учинків породжується матеріально-предметною діяльністю людей (виробництвом і споживанням матеріальних благ, створенням добутків літератури й мистецтва, відкриттями й винаходами й т.п.). Юридичні акти - дії, прямо спрямовані на досягнення правового результату. Роблячи юридичні акти, громадяни, державні органи й інші суб'єкти цілеспрямовано створюють, змінюють, припиняють правовий відносини для себе або для інших суб'єктів.
Схематично дана класифікація може бути представлена в такий спосіб;
У науковій літературі вживали кількаразові спроби розвити й доповнити зазначену класифікацію. Дії пропонувалося підрозділяти на однобічного й багатобічного, позитивного й негативні; правопорушення - на навмисні, необережному й випадкові; у числі дій - особливо виділяти юридичні факти-стани, результативні дії; юридичні факти-події розмежовувати на абсолютні й відносні й т.д. Деякі із цих класифікацій ми розглянемо надалі.
Класифікація юридичних фактів - необхідні кошти вивчення правовий відносин, особливостей правового регулювання. У цій якості вона широко використається в науці, на практиці, у юридичному утворенні. На нашу думку, наукова й практична цінність класифікації юридичних фактів розкрита ще не повною мірою. Її подальший розвиток може виявитися корисним для рішення різноманітних завдань правознавства, у тому числі для соціологічних досліджень у юридичній науці.
