- •Поняття й основні ознаки права
- •Проблеми права
- •Глава II сутність права
- •§ 3. Теоретичне й практичне значення категорії "сутність права"
- •Глава III функції права
- •§ 1. Поняття функцій права
- •§ 2. Система функцій права
- •§ 3. Коротка характеристика основних власне-юридичних функцій права
- •§ 4. Основні соціальні функції права
- •§ 5. Не основні власне-юридичні функції права
- •§ 6. Не основні соціальні функції права. Інформаційна функція права
- •§ 7. Функції правових норм
- •Глава IV принципи права
- •§ 1. Поняття принципу права
- •§ 2. Класифікація принципів права
- •§ 3. Коротка характеристика загальновизнаних (загальних) принципів права, закріплених і діючих у правовій системі Росії
- •Глава V право в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми: поняття й класифікація
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 3. Право й політичні норми
- •§ 4. Право й корпоративні норми
- •§ 5. Право й звичай
- •§ 6. Право й релігійні норми
- •§ 7. Взаємозв'язок права й моралі
- •8. Професійна етика юриста
- •§ 9. Норми мови й лінгвістична культура юриста
- •§ 10. Право, технічні й інші норми
- •Глава VI правове життя
- •§ 1. Правове життя: постановка проблеми, поняття, ознаки, види
- •§ 2. Співвідношення поняття "правове життя" з іншими, схожими поняттями
- •§ 3. Правові акти як основна форма прояву правового життя
- •§ 4. Суперечливість сучасного російського правового життя й шляхи її впорядкування
- •Глава VII правові системи сучасності
- •§ 1. Правові системи й критерії їхньої класифікації. Правові родини
- •§ 2. Англосаксонська правова родина
- •§ 3. Романо-германская правова родина
- •§ 4. Правова система Німеччини
- •§ 5. Правова система Франції
- •§ 6. Мусульманське право
- •Глава VIII порівняльне дослідження міжнародного й національного (внутрішньодержавного) права
- •§ 1. Відносно самостійний характер міжнародного права й національних правових систем
- •§ 2. Загальне й особливе в міжнародного права й національних правових систем
- •§ 3. Характер взаємозв'язку й взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права
- •§ 4. Міжнародне право й право сучасної Росії
- •Глава IX форми вираження, або джерела, права
- •§ 1. Поняття форм, або джерел, права
- •§ 2. Основні види джерел права в сучасних державах Джерела права різних правових систем
- •§ 3. Основні джерела (форми) права в Російській Федерації Основні принципи системи джерел права в Російській Федерації
- •§ 4. Інші джерела російського права Договори нормативного змісту
- •§ 5. Межі дії нормативних правових актів й інших джерел права
- •Глава X правотворчество
- •§ 1. Природа й призначення правотворчества
- •§ 2. Види правотворчества
- •§ 3. Забезпечення правотворческой діяльності
- •Глава XI законодавча техніка
- •§ 1. Сутність законотворчості й поняття законодавчої техніки
- •§ 2. Ознаки закону і його структура
- •§ 3. Правова норма й стаття закону
- •§ 4. Логіка, стиль і мова закону
- •Глава XII рецепція права
- •§ 1. Поняття рецепції права
- •§ 2. Про сутності явища, називаного "рецепцією римського права в Західній Європі в Середні століття"
- •Глава XIII норми права
- •§ 1. Поняття й ознаки правових норм
- •§ 2. Соціальне буття правових норм
- •§ 4. Види правових норм
- •Глава XIV система права
- •§ 1. Поняття й структурні елементи системи права
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі й інститути
- •§ 3. Система права й система законодавства: співвідношення й взаємозв'язок
- •§ 4. Загальна характеристика галузей права. Функціональні міжгалузеві зв'язки
- •Глава XV система законодавства
- •§ 1. Поняття системи законодавства, її структура й внутрішньоструктурні зв'язки
- •§ 2. Ієрархічна структура законодавства
- •§ 3. Федеративна структура системи законодавства
- •§ 4. Галузева структура системи законодавства
- •Глава XVI систематизація законодавства
- •§ 1. Поняття систематизації законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів
- •§ 3. Інкорпорація законодавства
- •§ 4. Консолідація законодавства
- •§ 5. Кодифікація законодавства
- •Глава XVII публічне й приватне право
- •§ 1. Природа публічного й приватного права
- •§ 2. Динаміка співвідношення публічного й приватного права
- •Глава XVIII правові відносини
- •§ 1. Поняття "відношення" і його основні значення
- •§ 2. Загальна характеристика правових суспільних відносин
- •§ 3. Правове відношення і юридична норма
- •§ 4. Правове відношення і його сторони
- •§ 5, Види правовий відносин
- •§ 6. Поняття правового відношення
- •Глава XIX юридичні факти
- •§ 1. Поняття юридичного факту
- •§ 2. Історія питання
- •§ 3. Класифікація юридичних фактів
- •§ 4. Види юридичних фактів
- •§ 5. Функції юридичних фактів
- •§ 6. Складні юридичні факти й фактичні склади
- •§ 7. Конкретизація юридичних фактів
- •§ 8. Проблема вибору юридичних фактів
- •§ 9. Юридичні факти й соціальні ситуації
- •§ 10. Спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів
- •§ 11. Більші фактичні системи
- •§ 12. Установлення й доведення юридичних фактів
- •§13. Фіксація й посвідчення юридичних фактів
- •Глава XX реалізація права
- •§ 1. Форми реалізації норм права
- •§ 2. Поняття й особливості застосування права
- •§ 3. Основні елементи й стадії правозастосовного процесу
- •§ 4. Акти застосування права
- •§ 5. Правозастосування при пробілах у праві
- •Глава XXI тлумачення права
- •§ 1. Поняття, необхідність і загальна характеристика тлумачення права
- •§ 2. Способи тлумачення
- •§ 3. Результат тлумачення. Види тлумачення по обсязі
- •§ 4, Види тлумачення по суб'єктах
Глава XIX юридичні факти
§ 1. Поняття юридичного факту
Під юридичними фактами в науці й на практиці розуміються конкретні соціальні обставини (події, дії), що викликають відповідно до норм права настання певних правових наслідків - виникнення, зміна або припинення правовий відносин. Поняття юридичного факту поєднує два суперечливих, але нерозривно зв'язаних моменту: явище дійсності - подія або дія (матеріальний момент);, що породжує в чинність вказівки норм права певні правові наслідки (юридичний момент).
Сказане дозволяє окреслити основні ознаки розглянутого поняття. Юридичні факти є обставини:
конкретні, індивідуальні. Юридичні факти являють собою явища дійсності, що існують у певній крапці простори й часу. Якщо мова йде про факти-дії, то конкретність дій означає, що вони зроблені певними суб'єктами й несуть конкретний соціальний і правовий зміст. Конкретність фактів -подій виражається в тім, що вони відбуваються в певній місцевості в деякий певний момент часу;
несучі в собі інформацію про стан суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання. Юридичними фактами є лише такі обставини, які зачіпають прямо або побічно права й інтереси суспільства, держави, соціальних колективів, особистості. Беззмістовні із соціальної точки зору події й дії не можуть мати і юридичного значення;
певним чином виражені (объективированные) зовні. Юридичними фактами не можуть бути абстрактні поняття, думки, події внутрішнього духовного життя людини й т.п. Разом з тим законодавство може враховувати суб'єктивну сторону вчинків (провину, мотив, інтерес, ціль) як елементи складного юридичного факту (див. далі);
состоящие в наявності або відсутності певних явищ матеріального світу. Необхідно враховувати, що юридичне значення можуть мати не тільки позитивні (існуючі) явища, але й так називані негативні факти (відсутність відносин службової підпорядкованості, споріднення, іншого зареєстрованого шлюбу й т.п.);
прямо або побічно передбачені нормами права. Багато юридичних фактів вичерпно встановлені в нормі права. Разом з тим, як буде показано нижче, існує категорія індивідуально обумовлених фактів, які лише в загальному виді (побічно) передбачені в законодавстві;
зафіксовані у встановленої законодавством процедурно-процесуальній формі. Багато юридичних фактів мають правове значення лише в тому випадку, якщо вони належним чином оформлені й засвідчені (у вигляді документа, довідки, журнального запису й т. д,);
зухвалі передбачені нормами права юридичні наслідки. Мається на увазі, насамперед, виникнення1, зміна або припинення правового відношення. Але юридичний факт може викликати й інші правові наслідки, наприклад, анулювати раніше виниклі юридичні факти.
§ 2. Історія питання
Корінь поняття "юридичний факт" ідуть у глиб історії юридичної науки. Ще в римському праві розрізнялося кілька підстав виникнення правовідносин. В Інституціях Гаю, Юстиніана їх чотири: контракти, квази-контракт, делікт, квази-деликт. Пізніше стали виділяти п'ята підстава - однобічну угоду. Згадуються також строки, підстави висновку шлюбу, підстави переходу речей у спадщину й інші юридичні факти. Цей розподіл був сприйнятий Кодексом Наполеона й розвинений надалі буржуазному законодавстві.
Загальне поняття юридичного факту, як і поняття правовідносини, римські юристи не сформулювали. Створення цієї категорії пов'язане з переробкою, осмисленням і систематичним викладом римського права його пізнішими дослідниками.
Як затверджує німецький юрист А. Манигк, поняття "юридичний факт" уперше ввів Савиньи. У роботі "Система сучасного римського права" Савиньи писав: "Я називаю події, що викликають виникнення або закінчення правовідносин, юридичними фактами"',
Первісний розвиток теорії юридичних фактів було пов'язане із цивільним правом {Г. Дернбург, Р. Зом, Г. Пухта, А. Тон, Е. Цительман, Л. Эннекцерус й ін.), і це цілком з'ясовно. Капіталізм, що набирає чинність, вимагав ретельної, детальної регламентації майнових відносин: підстав виникнення права власності, окремих зобов'язань, спадкування, настання неспроможності й т.д. На цій основі складається загальне поняття юридичного факту. Підкреслимо принципово важливий момент: категорія "юридичний факт" виник не як результат умоглядного розвитку якої-небудь схоластичної філософської системи. Вона розвилася з потреби юридичної практики, із прагнення охопити єдиним поняттям різноманітні передумови руху конкретних правових відносин.
Теорія юридичних фактів привернула увагу й росіян юристів - Е. В. Васьковского, Д. Д, Гримма, Н. М. Коркунова, В. И. Синайського, Г. Ф. Шершеневича й ін. З позиції теорії юридичних фактів вони досліджували питання позовної давності, умов дійсності й недійсності угоди, підстави представництва й т.д.
У французькій науковій літературі питання юридичних фактів розглядаються головним чином у курсах цивільного права у зв'язку із проблемою виникнення зобов'язань. Оцінюючи положення справ у цій області, відомий французький юрист Л. Жюллио де ла Морандьер у свій час писав: "Кожне з обставин, за яким наше право визнає чинність фактору, що породжує право, що провадить його перехід або припинення його, визначається особливими правилами, причому наше право не виходить із якої б те не було загальної теорії юридичних фактів"1.
Трохи більша увага приділяється проблемі юридичних фактів у німецькій й італійській літературі. Німецькі й італійські юристи (К. Адомайт, Е. Кюне, А. Манигк, Э. Бетті, К. Майорка) не ухиляються від розгляду загального поняття юридичного факту й складу, приводять їхньої класифікації, аналізують роль юридичних фактів у забезпеченні автономії особистості в правовий відносинах. Слід особливо зазначити докладну енциклопедичну статтю професора Карло Майорка, що містить огляд теорії юридичних фактів і велику {більше ста джерел) бібліографію по проблемі2.
' В англійській й американській правовій доктрині не створено розгорнутої теорії юридичних фактів. Дотримуючись традицій своєї правової системи, англійські й американські юристи скептично ставляться до абстрактних юридичних понять. Юридичні факти визначаються ними в процесуальному змісті як обставини, що підлягають доведенню, що мають значення для дозволу справи й т.п. 3
У російській науковій літературі проблеми юридичних фактів розглядаються в монографіях, дисертаціях, статтях, підручниках по теорії держави й права й по галузевих юридичних науках. Можна виділити дві групи джерел. По-перше, роботи загальнотеоретичного характеру. У них досліджуються поняття й види юридичних фактів, аналізуються їхню роль у правовому регулюванні, зв'язок із правовий відносинами. Не випадково питання теорії юридичних фактів викладаються головним чином у роботах по теорії правовий відносин. Друга група робіт присвячена юридичним фактам у галузях права. Природно, що авторів хвилюють насамперед особливості галузевих юридичних фактів і складів, способи їхнього встановлення, доказу й т.д. Значне число досліджень виконане "на стику" теорії юридичних фактів й інших розділів юридичної науки. Це роботи, присвячені цивільним, карним, трудовим, сімейним, процесуальним правовідносинам, строкам, угодам, адміністративним актам, трудовим договорам, деліктам й ін, Поряд з іншими аспектами проблеми в них розглядаються й питання юридичних фактів1.
