§ 5, Види правовий відносин

Одна з основних класифікацій правовий відносин - розподіл на абсолютні, відносні й загальні (загальрегулятивні).

У самому загальному виді абсолютними були визнані такі відносини, у яких управомоченному (носію права) протистоїть невизначену безліч пасивно зобов'язаних суб'єктів права. Як класичний приклад називають звичайно правовий відносини власника й всіх осіб, зобов'язаних не зазіхати на об'єкти, що перебувають відповідно до закону в його власності.

На відміну від абсолютних відносними правовідносинами було запропоновано вважати такі відносини, у яких управомоченному протистоїть конкретна зобов'язана особа (обидві сторони в таких відносинах конкретно визначені). Обще регулятивні правові відносини - це відносини, у яких носіями прав й обов'язків є в принципі все. Інакше кажучи, такі відносини не мають точний "поіменної" індивідуалізації по суб'єктах. Із системи загальрегулятивних відносин неможливо виділити конкретне правове відношення. Це відношення всіх і для всіх. Для виникнення подібних відносин не потрібно інших обставин (зокрема, юридичних фактів), крім самого суб'єкта права.

Потрібно помітити, що конструкція абсолютних і загальних правовідносин зустріла, що називається, неоднозначне відношення. Зацікавлений цією проблематикою читач може скористатися роботами, у яких розгляду абсолютних і загальних правових відносин приділено досить багато уваги¹. Тут же хотілося б звернути увагу на наступне. Названі дві конструкції правовий відносин, особливо загальних правовідносин, ілюструють зроблений вище висновок про перенесення на юридичне відношення характеристик правової норми. Далі, суспільні відносини (як реальна взаємодія сторін) приводить звичайно до якихось наслідків. Якість досягнутого сторонами юридичного відношення результату багато в чому залежить від якості їхньої взаємодії в ньому, Зовсім очевидно, що конструкція абсолютних і загальних правовідносин не дозволяє встановити саму залежність між взаємодією сторін і результатом, що наступив. Тим часом існують спеціальні державні органи, у завдання яких входить установлення реальності існування тих або інших правових відносин і наслідків їхньої реалізації. Думаємо, що в практиці судів, адміністративних органів не було ні одного випадку звертання до абсолютних або загальних правовим відносин, щоб довести реальність їхнього існування й настання якихось наслідків їхньої реалізації.

§ 6. Поняття правового відношення

У сучасному правознавстві досить багато підходів до визначення поняття правового відношення. В одному випадку під правовим відношенням розуміють специфічний зв'язок між правом й юридичним обов'язком у змісті їхнього співвідношення. Тут ми маємо використання поняття відносини, швидше за все, у його математичному варіанті. У результаті розглянутий погляд виявляється ближче всього до розуміння правового відношення як абстрактного співвідношення суб'єктивного права і юридичного обов'язку. Власне кажучи, на правове відношення в цьому випадку переносять основні характеристики норми законодавства. В іншому випадку під правовим відношенням розуміють самостійне положення суб'єкта права в правовій структурі. Це — трактування, що може вказувати на якісь характеристики, що відображають співвіднесеність даного суб'єкта права з іншими суб'єктами права. Дуже поширене трактування правового відношення як різновиду суспільних відносин, урегульованого нормою права. Це — класичний приклад нормативистского пояснення юридичного відношення. Нарешті, під правовим відношенням розуміють реальна взаємодія суб'єктів права в інтересах користування правами й досягнення бажаного результату, що не суперечить юридичній нормі, судовому прецеденту. У більше повному змісті правове відношення є специфічна форма соціальної взаємодії суб'єктів права для реалізації інтересів і досягнення результату, передбаченого законом або не суперечним законом, а також іншим джерелам права.

До числа основних ознак правових суспільних відносин можна віднести наступні: а) правове відношення - вид соціальних відносин у суспільстві, механізм виникнення й реалізації якого підкоряються загальним закономірностям установлення й здійснення соціального відношення; 6} сторонами юридичного відношення можуть бути тільки особи, що володіють якостями суб'єкта права; в) змістом правового відношення виступає взаємодія його сторін, форма якого звичайно регламентована юридичним нормативом; ціль же складається в досягненні сторонами законного результату; г) тільки у рамках цього різновиду суспільних відносин відбуваються використання або захист суб'єктивних прав і воль, виконання юридичних обов'язків; д) у сучасному суспільстві правовий відносини - один з основних легітимних шляхів досягнення людиною мети, реалізації інтересів і намірів у рамках існуючого правопорядку й законності; е) на відміну від інших різновидів соціальних відносин, правові характеризуються тісним зв'язком з юридичним нормативом, що може не тільки містити загальну модель юридичної взаємодії, тобто змісту правовідносини, але й указувати на способи й міри захисту від порушень цієї моделі.