- •Поняття й основні ознаки права
- •Проблеми права
- •Глава II сутність права
- •§ 3. Теоретичне й практичне значення категорії "сутність права"
- •Глава III функції права
- •§ 1. Поняття функцій права
- •§ 2. Система функцій права
- •§ 3. Коротка характеристика основних власне-юридичних функцій права
- •§ 4. Основні соціальні функції права
- •§ 5. Не основні власне-юридичні функції права
- •§ 6. Не основні соціальні функції права. Інформаційна функція права
- •§ 7. Функції правових норм
- •Глава IV принципи права
- •§ 1. Поняття принципу права
- •§ 2. Класифікація принципів права
- •§ 3. Коротка характеристика загальновизнаних (загальних) принципів права, закріплених і діючих у правовій системі Росії
- •Глава V право в системі соціальних норм
- •§ 1. Соціальні норми: поняття й класифікація
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 2. Право й економічні норми
- •§ 3. Право й політичні норми
- •§ 4. Право й корпоративні норми
- •§ 5. Право й звичай
- •§ 6. Право й релігійні норми
- •§ 7. Взаємозв'язок права й моралі
- •8. Професійна етика юриста
- •§ 9. Норми мови й лінгвістична культура юриста
- •§ 10. Право, технічні й інші норми
- •Глава VI правове життя
- •§ 1. Правове життя: постановка проблеми, поняття, ознаки, види
- •§ 2. Співвідношення поняття "правове життя" з іншими, схожими поняттями
- •§ 3. Правові акти як основна форма прояву правового життя
- •§ 4. Суперечливість сучасного російського правового життя й шляхи її впорядкування
- •Глава VII правові системи сучасності
- •§ 1. Правові системи й критерії їхньої класифікації. Правові родини
- •§ 2. Англосаксонська правова родина
- •§ 3. Романо-германская правова родина
- •§ 4. Правова система Німеччини
- •§ 5. Правова система Франції
- •§ 6. Мусульманське право
- •Глава VIII порівняльне дослідження міжнародного й національного (внутрішньодержавного) права
- •§ 1. Відносно самостійний характер міжнародного права й національних правових систем
- •§ 2. Загальне й особливе в міжнародного права й національних правових систем
- •§ 3. Характер взаємозв'язку й взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права
- •§ 4. Міжнародне право й право сучасної Росії
- •Глава IX форми вираження, або джерела, права
- •§ 1. Поняття форм, або джерел, права
- •§ 2. Основні види джерел права в сучасних державах Джерела права різних правових систем
- •§ 3. Основні джерела (форми) права в Російській Федерації Основні принципи системи джерел права в Російській Федерації
- •§ 4. Інші джерела російського права Договори нормативного змісту
- •§ 5. Межі дії нормативних правових актів й інших джерел права
- •Глава X правотворчество
- •§ 1. Природа й призначення правотворчества
- •§ 2. Види правотворчества
- •§ 3. Забезпечення правотворческой діяльності
- •Глава XI законодавча техніка
- •§ 1. Сутність законотворчості й поняття законодавчої техніки
- •§ 2. Ознаки закону і його структура
- •§ 3. Правова норма й стаття закону
- •§ 4. Логіка, стиль і мова закону
- •Глава XII рецепція права
- •§ 1. Поняття рецепції права
- •§ 2. Про сутності явища, називаного "рецепцією римського права в Західній Європі в Середні століття"
- •Глава XIII норми права
- •§ 1. Поняття й ознаки правових норм
- •§ 2. Соціальне буття правових норм
- •§ 4. Види правових норм
- •Глава XIV система права
- •§ 1. Поняття й структурні елементи системи права
- •§ 2. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі й інститути
- •§ 3. Система права й система законодавства: співвідношення й взаємозв'язок
- •§ 4. Загальна характеристика галузей права. Функціональні міжгалузеві зв'язки
- •Глава XV система законодавства
- •§ 1. Поняття системи законодавства, її структура й внутрішньоструктурні зв'язки
- •§ 2. Ієрархічна структура законодавства
- •§ 3. Федеративна структура системи законодавства
- •§ 4. Галузева структура системи законодавства
- •Глава XVI систематизація законодавства
- •§ 1. Поняття систематизації законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів
- •§ 3. Інкорпорація законодавства
- •§ 4. Консолідація законодавства
- •§ 5. Кодифікація законодавства
- •Глава XVII публічне й приватне право
- •§ 1. Природа публічного й приватного права
- •§ 2. Динаміка співвідношення публічного й приватного права
- •Глава XVIII правові відносини
- •§ 1. Поняття "відношення" і його основні значення
- •§ 2. Загальна характеристика правових суспільних відносин
- •§ 3. Правове відношення і юридична норма
- •§ 4. Правове відношення і його сторони
- •§ 5, Види правовий відносин
- •§ 6. Поняття правового відношення
- •Глава XIX юридичні факти
- •§ 1. Поняття юридичного факту
- •§ 2. Історія питання
- •§ 3. Класифікація юридичних фактів
- •§ 4. Види юридичних фактів
- •§ 5. Функції юридичних фактів
- •§ 6. Складні юридичні факти й фактичні склади
- •§ 7. Конкретизація юридичних фактів
- •§ 8. Проблема вибору юридичних фактів
- •§ 9. Юридичні факти й соціальні ситуації
- •§ 10. Спеціально-юридичні вимоги до юридичних фактів
- •§ 11. Більші фактичні системи
- •§ 12. Установлення й доведення юридичних фактів
- •§13. Фіксація й посвідчення юридичних фактів
- •Глава XX реалізація права
- •§ 1. Форми реалізації норм права
- •§ 2. Поняття й особливості застосування права
- •§ 3. Основні елементи й стадії правозастосовного процесу
- •§ 4. Акти застосування права
- •§ 5. Правозастосування при пробілах у праві
- •Глава XXI тлумачення права
- •§ 1. Поняття, необхідність і загальна характеристика тлумачення права
- •§ 2. Способи тлумачення
- •§ 3. Результат тлумачення. Види тлумачення по обсязі
- •§ 4, Види тлумачення по суб'єктах
§ 2. Право й економічні норми
У сфері господарського життя суспільства, де діє система ринкових відносин, а також у певній мері здійснюється державне регулювання, найбільш ефективне розвивалися відносини виробництва, обміну й споживання, важлива роль належить економічним законам, нормам, нормативам. Вони регулюють відносини між галузями промисловості, сільського господарства, торгівлі. Економічні закони, норми регулюють грошово-фінансову систему, діяльність банків, бірж, податкової системи. Наприклад, закон грошового обігу - економічний закон, що визначає кількість грошей, необхідних для обігу. Вимоги економічних законів знаходять вираження в правових актах, які розробляються й приймаються на основі висновків і положень економічної науки.
В економічній науці під нормою розуміють узаконене всиновлення, визнаний обов'язковий порядок, установлена міра, середня величина чого-небудь2. У господарському, фінансової комплексному критерії. Ураховуються специфіка дії норм, сама якість правил поведінки, стимули й гарантії реалізації норми. У роботах сучасних вітчизняних вчених-юристів дані класифікації соціальних норм, які мають певні розходження, особливості в найменуванні окремих груп норм, Так, професор Н. И. Матузов називає серед соціальних норм правові, моральні, політичні, эстетические, релігійної, сімейної, корпоративні, норми звичаїв, традицій, звичок, ділові звичаї, правила етикету, коректності, пристойності, обрядів, ритуалів1. Професор М. Н. Марченко в підручнику по теорії держави й права в системі соціальних норм розглядає право, мораль, звичай2. Професор В. Н. Хропанюк підрозділяє соціальні норми по двох підставах: по способі їхнього встановлення (створення) і по коштам охорони їх від порушень. Він виділив на основі цього такі соціальні норми: норми права, норми моралі (моральності), норми громадських організацій, норми звичаїв, норми традицій, норми ритуалів. По змісту серед соціальних норм їм виділені політичні, технічні, трудові, сімейні норми, норми культури, релігії й ін. 3 Різні думки висловлені по питанню про так званих технічні норми.
Соціальні норми - регулятори відносин між людьми, групами, соціальними общностями - варто класифікувати залежно від характеру суспільних відносин, які регулюють ці норми. До соціальних норм ставляться економічні, політичні, правові, моральні, релігійні, эстетические й ін.
У процесі регуляції суспільних відносин активна роль однієї групи соціальних норм доповнюється, коректується іншими групами. Взаємодія конкретних норм, груп норм у єдиній системі соціальних норм розкриває комплексні властивості вхідних у систему складових частин. Ефективність дії соціальних норм знаходить вираження в досягненні, підтримці громадської згоди громадян, міцному громадському порядку, атмосфері справедливого соціального партнерства й ініціативи, соціальній відповідальності, свідомому дотриманні норм громадянами.
Соціальні норми по своїй природі є певний стандарт поводження. При виділенні різновидів норм ураховуються також спосіб усвідомлення й регулювання поводження, форма санкцій за недотримання норми. У поняття "соціальна норма" входять конкретні, так сказати, детальні правила й правила широкого характеру, що втілюють основні ідеї общественой життя, які йменуються принципами. Більше детальні правила органічно пов'язані з відповідними принципами, є їхнім вираженням у конкретних суспільних зв'язках, життєвих ситуаціях.
Принципи й конкретні правила поведінки здійснюють регулюючої, контрольної, виховну функції. Наприклад, активний вплив на суспільні відносини через регулювання вольового поводження людей шляхом впливу на його мотиви роблять не тільки конкретні юридичні або моральні права мулу, але і юридичні або моральні принципи. Принципи справедливості й гуманізму, демократизму, поваги прав людини, законності й інші глибоко впливають на вибір певного варіанта поводження людей, соціальних груп, колективів й у випадку відсутності норми, що безпосередньо регулює даний вид відносин. Соціальні норми пов'язані з інтересами людини, суспільства й цілому, а також з інтересами соціальних груп, міжнародного співтовариства. Соціальні норми, що виражають інтереси, цінності, всім людям, соціальним групам, всьому міжнародному співтовариству, можна назвати загальнолюдськими нормами. Ці загальнолюдські норми й принципи втримуються в усередині державному й міжнародному праві, у дійсних, життєвих відносинах людей і народів.
У нерозривному зв'язку й взаємодії з економічними, політичними, корпоративними й іншими нормами перебувають норми права1.
