
- •Особливості філософії як знання, її основні проблеми та функції
- •Співвідношення філософії і світогляду. Історичні типи світогляду
- •Витоки філософії: міфологія і релігія
- •Міфологія як духовно-практична форма освоєння світу
- •Походження філософії: соціальні та історичні передумови
- •Філософія і наука: єдність і відмінність
- •Філософія як методологія. Метафізика і діалектика
- •Філософська думка Стародавнього Сходу
- •Антична філософія: основні риси і етапи розвитку
- •Давньогрецька натурфілософія: пошуки першопочатку
- •Класичний етап античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Філософія епохи еллінізму та Давнього Риму (стоїцизм, епікуреїзм)
- •Філософія Середньовіччя: етапи розвитку і основна проблематика
- •Загальна характеристика західноєвропейської схоластики
- •Гуманізм і натурфілософія епохи Відродження
- •Філософія Нового часу: головні ідеї і напрями
- •Емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм у філософії Нового часу
- •Філософські ідеї Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Критика пізнавальних здібностей людини в філософії і.Канта
- •Філософські ідеї г.Гегеля та їх місце в історії філософії
- •Соціально-філософська концепція к.Маркса
- •«Некласична» філософія хіх-хх ст. В Західній Європі. Загальна характеристика головних напрямів
- •Екзистенціалізм як напрямок в сучасній філософії
- •Позитивізм. Його історичні форми
- •Західноєвропейська релігійна філософія кінця хіх-хх ст.
- •Неотомізм як сучасне релігійно-філософське вчення
- •Гуманістичні ідеї в російській релігійній філософії кінця хіх-хх ст. (в.Соловйов, м.Бердяєв)
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Києво-Могилянська академія як осередок української та слов’янської культури
- •Григорій Сковорода як видатний український філософ-мислитель
- •Філософський смисл буття. Основні форми буття. Універсальність категорій «абсолют», «універсам», «буття», «субстанція», «матерія»
- •Філософське поняття матерії. Взаємозв’язок матерії, простору і часу
- •Рух як атрибут матерії. Форми руху матерії
- •Походження свідомості та її соціальна сутність
- •Поняття свідомості. Діалектика суспільної і індивідуальної свідомості
- •Мова і спілкування як умова розвитку абстрактного мислення і свідомості
- •Діалектика як філософський метод мислення і як особлива методологія пізнання
- •Структура діалектики. Основні принципи діалектики
- •Основні категорії діалектики: сутність і явище, одиничне і загальне, випадковість і необхідність
- •Основні закони діалектики
- •Поняття суб’єкту і об’єкту. Особливості їх взаємодії в процесі пізнання
- •Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі
- •Істина: діалектика об’єктивного і суб’єктивного. Критерії істини
- •Абсолютне, відносне і конкретне в істині
- •Наукове пізнання. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнанні
- •Наука як феномен культури. Соціальні функції науки
- •Історичні закономірності взаємодії природи і суспільства
- •Взаємодія природи і суспільства на сучасному етапі. Вчення про ноосферу
- •Поняття суспільства. Сфери суспільного життя
- •Соціальна структура суспільства, її основні елементи
- •Матеріальне виробництво в системі суспільного життя. Соціальні потреби, інтереси та ін.
- •Політичне життя суспільства. Походження і сутність держави
- •Демократія і тоталітаризм. Поняття про правову державу
- •Соціальна сфера суспільного життя. Історичні форми людських спільностей: етнос і нація
- •Об’єктивне і суб’єктивне в соціальному процесі
- •Формаційний і цивілізаційний підходи у розумінні суспільства
- •Проблема людини в філософії: індивід, особа, індивідуальність
- •Людина: співвідношення природного та суспільного
- •Діяльність як спосіб буття людини у світі. Структура і види діяльності
- •Сучасна філософська антропологія
- •Особа і суспільство. Проблеми прав і свобод людини в сучасному суспільстві
- •Цивілізація і культура. Соціальні функції культури. Поняття національної культури
- •Глобальні проблеми сучасності, їх філософська інтерпретація
Наука як феномен культури. Соціальні функції науки
Наука виконує в суспільстві ряд функцій. Під функцією науки розумієтьсязовнішній прояв її одного або кількох істотних властивостей. Уфункціях виявляються можливості і здібності науки брати участь увирішенні кардинальних проблем життєдіяльності суспільства, у створенні більшсприятливих умов і змісту життя людей, у формуванні культури. Соціальні функції науки не є щось раз і назавжди задане. Навпаки, вони історично змінюються і розвиваються, як і сама наука; більшетого, розвиток соціальних функцій являє собою важливу сторонурозвитку самої науки. Сучасна наука багато в чому суттєво, кардинальновідрізняється від тієї науки, яка існувала сторіччя або навіть півстоліттятому. Змінився весь її вигляд і характер її взаємозв'язків із суспільством. Говорячи про сучасну науку в її взаємодії з різними сферамижитті людини і суспільства, можна виділити групи виконуваних нею соціальних функцій.
Пізнавальна і світоглядна функції науки. Пізнавальна функція задана самою суттю науки, головне призначення якої - саме пізнання природи, суспільства і людини, раціонально-теоретичне осягнення світу, відкриття його законів і закономірностей, пояснення самих різних явищ і процесів, здійснення прогностичної діяльності, тобто виробництво нового наукового знання. Світоглядна функція, безумовно, тісно пов'язана з пізнавальною функцією, головна мета її - розробка наукового світогляду і наукової картини світу, дослідження раціоналістичних аспектів відношення людини до світу, обгрунтування наукового світорозуміння: вчені покликані розробляти світоглядні універсалії і ціннісні орієнтації, хоча, звичайно, провідну роль в цьому відіграє філософія.
Функція науки як безпосередньої продуктивної сили. Виробнича, техніко-технологічна функція покликана для впровадження у виробництво нововведень інновацій, нових технологій, форм організації та ін Дослідники говорять і пишуть про перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства, про науку як особливому "цеху" виробництва, віднесення вчених до продуктивним працівникам, а все це якраз і характеризує цю функцію науки.
Функція науки як соціальної сили. Дуже важливі функції науки як соціальної сили у вирішенні глобальних проблем сучасності. Як приклад тут можна назвати екологічнупроблематику. Як відомо, бурхливий науково-технічний прогрес становитьодну з головних причин таких небезпечних для суспільства і людини явищ, яквиснаження природних ресурсів планети, зростаюче забруднення повітря, води, грунту.
Культурна функція науки. Культурна, освітня функція полягає головним чином у тому, що наука є феноменом культури, помітним фактором культурногорозвитку людей і освіти. Їй досягнення ідеї та рекомендації помітновпливають на весь навчально-виховний процес, на утриманняпрограм планів, підручників, на технологію, форми і методи навчання.
Інші соціальні функції науки. Культурно-виховна, освітня функція полягає головним чином у тому, що наука є феноменом культури, помітнимфактором культурного розвитку людей і освіти. Прогностична функція - наука дозволяє людині не тільки змінюватинавколишній світ згідно своїм бажанням і потребам, але й прогнозуватинаслідки таких змін. Управлінческо - регулятивна функція виражається в тому, що наукаповинна розробляти ідейно-теоретичні та методологічні основиуправління та регулювання, перш за все це стосується соціальних явищ і процесів. Ідейно-спадкоємний, традиційна функція забезпечуєуспадкування, збереження всіх досягнень наукового "колективногоінтелекту ", наукової пам'яті, зв'язок часів, наступність різнихпоколінь вчених, передачу традицій дослідницької естафети,певних норм, цінностей та ідеалів в сфері наукового виробництва,спільноти та етосу.
Практично-дієва функція певною мірою як би інтегруєвсі інші функції науки, характеризує її як універсальнуперетворюючу соціальну силу, яка здатна змінити все суспільство,всі його сфери, сторони і відносини.
БІЛЕТ №48