
- •Особливості філософії як знання, її основні проблеми та функції
- •Співвідношення філософії і світогляду. Історичні типи світогляду
- •Витоки філософії: міфологія і релігія
- •Міфологія як духовно-практична форма освоєння світу
- •Походження філософії: соціальні та історичні передумови
- •Філософія і наука: єдність і відмінність
- •Філософія як методологія. Метафізика і діалектика
- •Філософська думка Стародавнього Сходу
- •Антична філософія: основні риси і етапи розвитку
- •Давньогрецька натурфілософія: пошуки першопочатку
- •Класичний етап античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Філософія епохи еллінізму та Давнього Риму (стоїцизм, епікуреїзм)
- •Філософія Середньовіччя: етапи розвитку і основна проблематика
- •Загальна характеристика західноєвропейської схоластики
- •Гуманізм і натурфілософія епохи Відродження
- •Філософія Нового часу: головні ідеї і напрями
- •Емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм у філософії Нового часу
- •Філософські ідеї Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Критика пізнавальних здібностей людини в філософії і.Канта
- •Філософські ідеї г.Гегеля та їх місце в історії філософії
- •Соціально-філософська концепція к.Маркса
- •«Некласична» філософія хіх-хх ст. В Західній Європі. Загальна характеристика головних напрямів
- •Екзистенціалізм як напрямок в сучасній філософії
- •Позитивізм. Його історичні форми
- •Західноєвропейська релігійна філософія кінця хіх-хх ст.
- •Неотомізм як сучасне релігійно-філософське вчення
- •Гуманістичні ідеї в російській релігійній філософії кінця хіх-хх ст. (в.Соловйов, м.Бердяєв)
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Києво-Могилянська академія як осередок української та слов’янської культури
- •Григорій Сковорода як видатний український філософ-мислитель
- •Філософський смисл буття. Основні форми буття. Універсальність категорій «абсолют», «універсам», «буття», «субстанція», «матерія»
- •Філософське поняття матерії. Взаємозв’язок матерії, простору і часу
- •Рух як атрибут матерії. Форми руху матерії
- •Походження свідомості та її соціальна сутність
- •Поняття свідомості. Діалектика суспільної і індивідуальної свідомості
- •Мова і спілкування як умова розвитку абстрактного мислення і свідомості
- •Діалектика як філософський метод мислення і як особлива методологія пізнання
- •Структура діалектики. Основні принципи діалектики
- •Основні категорії діалектики: сутність і явище, одиничне і загальне, випадковість і необхідність
- •Основні закони діалектики
- •Поняття суб’єкту і об’єкту. Особливості їх взаємодії в процесі пізнання
- •Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі
- •Істина: діалектика об’єктивного і суб’єктивного. Критерії істини
- •Абсолютне, відносне і конкретне в істині
- •Наукове пізнання. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнанні
- •Наука як феномен культури. Соціальні функції науки
- •Історичні закономірності взаємодії природи і суспільства
- •Взаємодія природи і суспільства на сучасному етапі. Вчення про ноосферу
- •Поняття суспільства. Сфери суспільного життя
- •Соціальна структура суспільства, її основні елементи
- •Матеріальне виробництво в системі суспільного життя. Соціальні потреби, інтереси та ін.
- •Політичне життя суспільства. Походження і сутність держави
- •Демократія і тоталітаризм. Поняття про правову державу
- •Соціальна сфера суспільного життя. Історичні форми людських спільностей: етнос і нація
- •Об’єктивне і суб’єктивне в соціальному процесі
- •Формаційний і цивілізаційний підходи у розумінні суспільства
- •Проблема людини в філософії: індивід, особа, індивідуальність
- •Людина: співвідношення природного та суспільного
- •Діяльність як спосіб буття людини у світі. Структура і види діяльності
- •Сучасна філософська антропологія
- •Особа і суспільство. Проблеми прав і свобод людини в сучасному суспільстві
- •Цивілізація і культура. Соціальні функції культури. Поняття національної культури
- •Глобальні проблеми сучасності, їх філософська інтерпретація
Структура діалектики. Основні принципи діалектики
Діалектика як вчення має свою структуру. її елементами є поняття, що обіймають структурні одиниці різних рівнів, планів, аспектів (принципи, закони, категорії). Для розуміння сутності цих понять слід з'ясувати їх місце і роль у системі самої діалектики. А щоб зрозуміти діалектику як систему знань, потрібно вияснити її структуру, тобто проаналізувати її складові, елементи.
Принципи діалектики — це її вихідні (загальні, універсальні) теоретичні положення, на основі яких відбувається синтез відповідних понять у наукову систему. Вони відображають підвалини буття й пізнання, виражають їх найфунда-ментальніші особливості й відношення; виконують нормативну і регулюючу функції, орієнтуючи і спонукаючи людей до дії; виводяться з пізнання й супроводжують його; є способом розгляду й розуміння предметів.
До основних принципів діалектики відносять принцип розвитку й принцип взаємозв'язку. Є й інші принципи. Деякі з них будуть згадуватися пізніше. Принцип взаємозв'язку вказує на те, що все в світі перебуває в постійному взаємозв'язку. Зміст цього принципу виражається категоріями відношення, зв'язку, відокремлення, взаємодії, співіснування.
Відношення бувають як єдністю взаємозв'язку, взаємоо-бумовленості, так і відокремленості. Будучи всезагальними, зв'язки виражають єдність і багатоманітність світу. У них знаходить свій вираз матеріальна єдність світу. Завдяки зв'язкам можливе безмежне пізнання світу. Вирваний із зв'язків предмет перестає бути собою.
Діалектика, вивчаючи не конкретні форми і види розвитку, а загальні моменти, зв'язки, закономірності будь-якої зміни є не тільки загальною теорією розвитку, але і універсальним методом пізнання об'єктів, що розвиваються. Діалектичне мислення звичайно характеризують як гнучке нестандартне творче збагнення світу.
Діалектичний підхід до аналізу об'єкта характеризується трьома основними принципами.
I. Принцип розвитку (або принцип історизму) виходить із того, що любе явище, подія - це процес, у якому завжди є народження (виникнення), становлення, загибель (знищення) і поява на старій основі нової якості і так нескінченно. Принцип розвитку вимагає від нас у пізнанні об'єкта відповісти, принаймні, на чотири питання стосовно 1) Генезису, 2) Минулого, 3) Сьогодення, 4) Майбутнього.
II. Принцип загального зв'язку, щоб зрозуміти суть об'єкта, необхідно досліджувати різноманіття його зовнішніх і внутрішніх зв'язків; виділити серед цього різноманіття закони, тобто суттєві, загальні, необхідні, повторювані зв'язки. Зв'язок визначається як взаємозумовленість існування явищ, розділених в просторі та часі.
III. Принцип протиріччя орієнтує нас при збагненні сутності об'єкта проаналізувати його основні протиріччя. Із усього різноманіття зв'язків виділяються основні суперечливі зв'язки, тому що вони з погляду діалектики є джерелом розвитку об'єкта. Протиріччя - це взаємодія протилежних, взаємо-виключних сторін і тенденцій в об'єкті, які разом з тим перебувають у внутрішній єдності і взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморозвитку буття.
Основні принципи діалектичного методу становлять фундамент діалектичної логіки. Діалектична логіка вивчає принципи і закономірності творчого мислення. На відміну від формальної логіки, де діє принцип виключеного третього (А або не-А), що забороняє протиріччя в мисленні, у діалектичній логіці протиріччя є джерелом істинного знання. Бачити протиріччя, мислити протилежності в їх єдності, пам'ятати, що є в будь-якого явища і "зворотний бік медалі" важливо не тільки в науковому пізнанні, але і у повсякденній практиці.
БІЛЕТ №40