Допоміжні документи

Допоміжні документи — документи, які застосовуються при розробці, впровадженні та функціюванні технологічних процесів і операцій, наприклад, карта замовлення на проектування технологічної оснастки, акт впровадження технологічного процесу та ін. Допускається вказувати необхідні види допоміжних документів на галузевому рівні.

Докладніше: Технологічна документація

Програмна документація

Комплекс державних стандартів, що встановлюють взаємопов'язані правила розробки, оформлення та звернення програм і програмної документації називається «Єдина система програмної документації» (ЄСПД)^[8].

За ГОСТ 19.101-77^[3] до програмних відносять документи, що містять відомості, необхідні для розробки, виготовлення, супроводу та експлуатації програм.

До програмних документів відносяться^[3]:

• специфікація;

• текст програми (код виду документу — 12);

• опис програми (код виду документа — 13);

• програма і методика випробовувань (код виду документа — 51);

• технічне завдання;

• пояснювальна записка (код виду документа — 81);

• експлуатаційні документи, які включають:

  • формуляр (код виду документа — 30),

  • опис застосування (код виду документа — 31),

  • керівництво системного програміста (код виду документа — 32)

та ін.

Докладніше: Програмна документація

Класифікація технічної документації за етапом життєвого циклу продукції

Технічну документацію стосовно етапів життєвого циклу продукції можна поділити на вихідну, проектну, робочу, інформаційну:

• до вихідної документації відносяться: заявка на розробку і освоєння продукції, вихідні вимоги, аванпроект, рекомендації з розробки продукції, що виконуються в процесі НДР, технічне завдання.

• до проектної документації належать: для конструкторської документації — технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект; для технологічної — попередній проект.

• до робочої документації відноситься робоча конструкторська, технологічна документація, експлуатаційна документація, ремонтна документація.

• до інформаційної документації належать: карта технічного рівня і якості продукції, патентний формуляр, інформаційна картка розрахунку економічної ефективності і цін нової (модернізованої) продукції, каталоги, звіт про патентні дослідження, експертний висновок, акти і протоколи про випробування, рішення про зняття продукції з виробництва та ін.

Нормоконтроль технічної документації

Технічні документи повинні відповідати певним вимогам, найважливішими серед яких є:

• вимоги до конструкції, що визначають її раціональність, взаємозв'язок елементів, вірність вибору матеріалів, характер оздоблення тощо;

• вимоги до технології, що визначають можливість використання для виготовлення виробів найбільш прогресивних і економічних технологічних процесів та устаткування;

• вимоги до програм та їх відповідність технічному завданню;

• вимоги до оформлення, що визначають чіткість та наочність зображення на кресленні чи схемах всіх відомостей, необхідних здійснення виробничого процесу.

Тому, щоби розроблювана в процесі проектування технічна документація відповідала перерахованим вище вимогам, необхідний постійний, добре організований контроль,  — не тільки технічний, але і нормативний або просто — нормоконтроль^[9][10]

Мета нормоконтролю — повне дотримання в технічних документах вимог чинних стандартів, широке використання у виробах при проектуванні стандартних і уніфікованих елементів. Здійснення нормоконтролю обов'язкове для всіх організацій і підприємств, що виконують проектно-конструкторські роботи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Нормоконтроль — один із завершальних етапів створення технічної документації і є одним із засобів впровадження і дотримання стандартів. Нормоконтролю підлягає така технічна документація: текстові документи (записка пояснення, інструкції, технічний опис і умови, тощо), креслення, карти технологічних процесів, технологічні креслення, карти розкрою матеріалів, а також розрахунки з нормування матеріалів, додержання технологічних нормативів, тощо.

Нормоконтроль на підприємстві може бути як централізованим, так і децентралізованим: це залежить від масштабів підприємства і загальної схеми організації робіт з стандартизації. При централізованому нормоконтролі відділ стандартизації має в своєму складі групу нормоконтролю або відповідального за нормоконтроль, що підпорядковані керівнику відділу. При децентралізованому нормоконтролі він здійснюється в різних підрозділах підприємства.

Технічна документація, яка не має підпису нормоконтролера, не приймається до подальшої роботи.