Господарсько-економічні стосунки у сім’ї заняття 6

Мета: розкрити значення праці як основи життя сім’ї, її матеріального і духовного добробуту; показати роль трудової атмосфери для зміцнення родини, для всебічного розвитку всіх членів сім’ї; виховувати любов до праці.

Матеріали: вислови про працю.

Повідомлення теми і мети заняття

Актуалізація знань

— Чи можна працелюбність назвати життєвою цінністю? Чому?

— Яку людину можна назвати працелюбною?

— Чи завжди у нашому суспільстві цінували працелюбність?

Робота з темою заняття

Психолог. Необхідною умовою створення трудової атмосфери сім’ї є любов до праці як старших, так і менших.

Працелюбність формується з раннього дитинства – спочатку на основі копіювання, прагнення дитини до здійснення своїх задумів і намірів у грі чи іншій діяльності, під впливом прикладу оточення, а пізніше – внаслідок усвідомлення ролі праці в житті людини, для реалізації її мети та ідеалів.

У формуванні працелюбності у дітей вирішальну роль відіграють батьки, сім’я. К. Ушинський справедливо писав, що найкращий спадок, який вони залишають дітям, це не гроші, не речі і навіть не освіта, а виховання працелюбності, що є важливою умовою людського щастя.

Якщо батьки прагнуть виховувати дитину у праці, приділяють цьому увагу та час, спокійно і терпляче показують, що і як потрібно робити, то дитина сприймає таке привчання охоче. Цьому сприяє властиве всім дітям бажання копіювати дорослих, а також прагнення до самостійності. Уже у три роки можна почути від дитини вислів „я сам”, підкріплений наполегливими спробами виконати ту чи іншу роботу. У таких випадках важливо не відбити у дитини бажання до самостійних дій, а допомогти чи тактовно переключити її увагу на легше заняття.

У родині, де панує трудова атмосфера, дітей із дошкільного віку залучають до праці. Це може бути миття посуду, прибирання квартири, догляд за квітами тощо. Важливо змалечку переконувати сина чи доньку, що в сім’ї всі мають допомагати одне одному, кожному треба робити те, що він може, щоб усім було добре.

Коли дитина йде до школи, у неї з’являється новий обов’язок – навчання. Це серйозна і нелегка праця, яка вимагає чималих вольових, розумових і фізичних зусиль. Проте, якщо ще до школи дитина навчилася сумлінно виконувати будь-яке доручення, доводити його до кінця, якщо вона вміє і любить працювати, то все це їй допоможе досягти успіху у школі.

Водночас, шкільне навчання не має бути приводом для звільнення дітей від домашніх обов’язків і справ. Великої помилки припускаються ті батьки, які, віддавши дитину до школи, вважають, що тепер діти мають тільки навчатися. Звісно, навчання для школярів є важливою справою, але і хатня робота – без шкоди для домашніх завдань – має бути в щоденному розкладі. Важливо, щоб не було поділу на „жіночу” і „чоловічу” роботу. Щоб хлопчик міг сходити в магазин, пришити відірваний ґудзик, відремонтувати поламаний стілець, випрати шкарпетки. Постійна участь у побутовій праці підтримує та розвиває звичку працювати, формує риси майбутнього чоловіка чи дружини.

Працелюбність надзвичайно важлива для всіх вікових категорій: і в дитинстві, і в юності, й у зрілому віці.

Працелюбність розвиває здібності, в яких зацікавлена не тільки сама людина, але й суспільство. Адже без працелюбності можна так ніколи і не дізнатись, які у вас нахили, тобто добровільно обмежити свій розвиток. А такі втрати – незворотні.

Працелюбне, відповідальне подружжя сприймає хатню роботу не тільки як необхідність, але й як спосіб виявити увагу, турботу, повагу одне до одного.

Якщо молодих людей у батьківських сім’ях виховували правильно, якщо їм прищепили любов до праці та необхідні трудові навички, якщо хлопець і дівчина розуміють невідворотність і важливість хатньої роботи, то після весілля у них не виникне через це проблем. Молодята зуміють розподілити між собою домашні обов’язки, врахувати нахили кожного, чітко і продуктивно організувати спільну працю, відчуватимуть радість від усвідомлення своєї користі для коханої людини, для сім’ї.

Якщо когось із молодят не підготували належним чином до домашнього господарства, зрозуміло, що для створення нормального сімейного життя їм доведеться терміново наздоганяти втрачене – спільними зусиллями, за допомогою батьків опановувати навички побутової праці. І тут важливі дбайливість, допомога, уміння тактовно підтримати одне одного.

Якщо людина дійсно працелюбна, ця цінна риса зазвичай проявляється у всіх сферах і видах її діяльності. Такі люди, як правило, життєрадісні, оптимістичні, вони самою своєю присутністю створюють атмосферу піднесення, святковості.

Працелюбні й енергійні люди організовують суспільно корисну працю, поширюють трудову атмосферу своєї сім’ї на сусідів і оточення.

Вирішення ситуацій

Ситуація 1. Чоловік працює на будівництві, робота важка, він дуже стомлюється. Прийшовши додому, швидко переодягається і йде поратися по господарству. Дружина тим часом зварила вечерю та сіла разом із дітьми дивитися телевізор. Чи правильно вчинила дружина? Чому?

Ситуація 2. Два сини, прийшовши зі школи, взяли м’яча і пішли на стадіон грати з однолітками у футбол. Уже почало сутеніти, коли вони повернулися додому, одночасно з батьком і матір’ю. Не повечерявши, батьки пішли поратись по господарству, а діти сіли вчити уроки. Хто в цій ситуації вчинив неправильно?

Робота над висловами про працелюбність, про роль праці

1. Від лінощів – усі вади.

2. Хліб не падає з неба – працювати треба.

3. Праця возвеличує людину.

4. Лінивий двічі робить, а скупий двічі платить.

Тест „Чи ледача ви людина?”

Дайте відповідь „так” чи „ні”.

1. Якщо я вдома не сам, ніколи не знімаю слухавки, сподіваючись, що це зробить хтось інший. Якщо вдома сам, то вичікую 3-4 дзвінки, перш ніж відповісти.

2. Часто запізнююсь на роботу чи на зустріч, оскільки встаю з ліжка останньої миті.

3. Об’їжджаю місця зупинки по кілька разів у пошуках найзручнішого, щоб не йти пішки.

4. Не бігаю, не ходжу пішки, не їжджу на велосипеді, не займаюся спортом. Фізичні навантаження обмежені.

5. Дивлюся телевізор, читаю, лежачи на дивані.

6. Присвячую принаймні 2 години в день биттю байдиків – роздумую, мрію чи просто дивлюсь безцільно вгору.

7. Після роботи не шукаю додаткових занять.

8. Якщо поблизу немає кошика, кидаю сміття на землю.

9. Ніколи не підмітаю під ліжком чи за меблями.

10. Якщо працюю разом із кимось, намагаюся робити якомога менше. Не бачу потреби напружуватися, якщо результат записаний на спільний рахунок.

За кожне „так” отримуєте по 1 балу. Підрахуйте.

10-8 балів. Ви дуже ледачі. У вас просто немає конкурентів. Навряд чи хтось вам буде докоряти за вашу надмірну активність. Лінощі заважають вашій кар’єрі, перешкоджають спілкуванню. Інші мусять компенсувати вашу бездіяльність, а це їх сердить.

7-4 бали. Як і більшість людей, ви схильні до лінощів.

3-0 балів. У вас немає навіть натяку на лінощі. Крайнощі, як-то кажуть, шкідливі. Може, варто хоч деякий час не працювати – це виявиться корисним.

Підсумок заняття

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: розширити знання про бюджет, його планування; спонукати опановувати необхідні економічні навички.

Основні поняття: планування бюджету, ведення домашнього господарства.

Повідомлення теми і мети заняття

Психолог. Від того, як складається економічне життя родини, залежить сімейний добробут. Постійний брак грошей – причина частих сварок у багатьох сім’ях. Тому економічна, господарська функція є однією з найважливіших для сім'ї.

Щоб домашня економіка була економною, слід спланувати свої місячні витрати. Варто впродовж кількох місяців вести ретельний облік, аби чітко собі уявити, коли і на що ви витрачаєте гроші. В окремих родинах існує система конвертів, у які в дні зарплати розкладають гроші. Кожний конверт відповідає окремій статті витрат: харчування, комунальні послуги, велика покупка. Потім, можливо, потреба в таких конвертах відпаде, але на перший час вона допоможе молодій сім’ї навчитися витрачати свої гроші.

Контроль і облік допоможе у веденні господарства, надасть упевненості в тому, що гроші витрачено не марно. Проте все повинно мати межі.

Сформувати свій стиль економічного життя, свою шкалу цінностей (домовитись про те, чому віддавати перевагу, – подорожам, модному одягу, гарним меблям чи автомобілю) – першочергове завдання для чоловіка та дружини. Якщо вдасться виробити певну лінію – конфліктів у родині буде менше. Якщо питання про придбання тієї чи іншої речі вирішується колегіально, тоді зона можливих конфліктів ще більше звузиться. І в такому випадку не таким суттєвим стане питання, хто в родині „міністр фінансів”, хто контролює гроші.

Сімейний бюджет багато в чому залежить від стилю життя родини. У кожному домі є осердя спільного життя всіх її членів. У когось це сімейна бібліотека; в інших – щедрий стіл, бо в цій родині вміють і приймають гостей; у третіх – якесь хобі. Наприклад, збирання дисків.

Ужитті родини багато що пов’язане з бюджетом. Звісно, гостей можна приймати по-різному, але наскільки їм буде затишно в домі – не завжди залежить від того, чого і скільки господарі виставили на стіл.

Кожному знайомі такі люди, які не можуть собі відмовити в ультрамодній речі, вони радше залізуть у борги, ніж відмовлять собі в тому, що є в інших. Проте не слід забувати, що поняття „модно одягнений” і „одягнений зі смаком” не завжди збігаються. Адже модна річ може вам не пасувати, а інколи навіть створити карикатурний ефект. Тому прагнення бути модно одягненим не має суперечити доброму смаку.

Ставлення людини до речей також характеризує її ставлення до життя. Як говорить мудрість: „Хто прагне до речей, той разом із ними і зникає”. Одні вміють користуватись речами, залишаючись внутрішньо вільними, а інші стають їхніми рабами. У цій внутрішній волі виявляється культура людини.

Гардероб має, у першу чергу, бути раціональним, а це можливо в тому випадку, коли мінімальна кількість речей здатна створити максимальну кількість варіантів. Тому, перш ніж щось купити, слід подумати, чи пасуватиме воно до речей, які у вас уже є.

Незабаром подружжя зрозуміє, що задовольнити всі потреби вони поки що не можуть. Тому важливо, щоб від початку у чоловіка та дружини склались єдині погляди на те, як витрачати гроші.

Рольова гра „У магазині”

Мета: перевірити набуті знання з теми.

Учасники гри отримують списки товарів, які вони мають придбати у магазині, а також умовну суму грошей, якою можуть оперувати. Завдання: визначити першочерговість покупки, мотивувати своє рішення.

Обмін досвідом у плануванні сімейного бюджету

Тест „Гроші у вашому шлюбі”

Чоловік і дружина виконують тест окремо, потім порівнюють. За кожну однакову відповідь отримують 10 балів. За кожну відповідь, яка приблизно схожа, – 5 балів. Якщо ж відповіді зовсім відмінні – 0.

1. Хто у вашій родині приймав рішення із фінансових питань?

а) батько;

б) мати;

в) батько і мати разом;

г) хтось інший.

2. Коли ви були малі, мати працювала поза домом?

а) так;

б) ні;

в) інколи.

3. Чи мали ваші батьки:

а) спільний фонд на всі витрати;

б) окремі гроші, але був і спільний фонд;

в) вони оперували грошима інакше.

4. Як би ви описали своє ставлення до грошей?

а) мені завжди їх бракує;

б) зазвичай їх бракує, я насилу даю собі раду;

в) витрачаю дуже економно, думаючи про те, що треба ще купити.

5. Ви почуваєтеся добре, витрачаючи гроші на:

а) себе;

б) друзів;

в) інших членів родини;

г) інші справи (наприклад, на благодійність).

6. Якби ви зненацька отримали 5000 грн., то:

а) покрили б поточні витрати;

б) відклали б;

в) розрахувалися б із боргами;

г) трохи витратили б, а трохи відклали.

7. Як би ви оцінили своє вміння вирішувати фінансові проблеми?

а) відмінно;

б) добре;

в) так собі;

г) погано.

8. Що ви робите, якщо вам сумно, неспокійно, ви нервуєтеся?

а) говорю про це з кимось близьким і приємним;

б) іду до крамниці в пошуках чогось особливого;

в) займаюся спортом, іду погуляти;

г) п’ю алкоголь, їм, приймаю транквілізатори;

ґ) лягаю спати.

9. Яким чином краще вирішувати фінансові питання у шлюбі?

а) у подружжя має бути спільний рахунок;

б) у подружжя має бути спільний рахунок, краще разом приймати рішення про витрати;

в) у подружжя мають бути окремі рахунки, а на спільні витрати – спільна каса.

10. Чи вважаєте ви, що дружина (чоловік) мають працювати за спеціальністю?

а) безумовно, так;

б) ні;

в) так, за умови, що діти вже не вимагають догляду й опіки.

100-80 балів: ви відмінно можете вирішувати власні фінансові проблеми. Кожен із вас може бути прекрасним порадником із фінансових питань в інших сім’ях.

79-60 балів: ваші незначні здібності у вирішенні фінансових проблем можуть бути джерелом труднощів у особистому житті. Ви повинні звернути на це увагу.

59-40 балів: не у грошах щастя. Проте інколи і кохання тьмяніє, і щастя йде, коли виростають фінансові бар’єри між партнерами. Подумайте над тим, що вас насправді розділяє.

39 і менше: більше ніяких витрат без поради того, хто це вміє робити краще. Ви вже помітили психоекономічну кризу у вашій родині? Час пошукати гарного порадника або піти до психолога.

Підсумок заняття

Як ви зрозуміли, вміння раціонально планувати сімейний бюджет – це справжнє мистецтво. Тому кожен, у кого це ще не зовсім виходить, має вдосконалювати своє вміння, прислухатись до думки тих, у кого це виходить добре, читати відповідну літературу.