
- •Організація виконання курсової роботи
- •Вимоги до змісту та обсягу курсової роботи
- •Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •1. Загальні вимоги.
- •2. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки.
- •3. Оформлення таблиць.
- •4. Оформлення рисунків, графіків, схем, діаграм, креслень.
- •5. Оформлення формул і рівнянь.
- •6. Оформлення посилань, приміток, додатків.
- •7. Оформлення нумерації сторінок.
- •8. Оформлення графічної частини курсової роботи.
- •Формати креслень
- •Масштаби креслень (гост 2.302-68)
- •Оформлення основних написів
- •Основні вимоги до креслень (рпз)
- •Основні вимоги до схем, які зображуються на кресленнях
- •9. Зміст курсової роботи
- •Розрахункові формули та приклади розрахунків для визначення основних конструктивних і експлуатаційних параметрів машин та апаратів Овочерізки Розрахунок основних конструктивних елементів
- •Розрахунок потужності електродвигуна овочерізки
- •Картоплеочищувальна машина Розрахунок основних конструктивних елементів очищувальних машин
- •Розрахунок потужності електродвигуна картоплеочищувальної машини
- •М’ясорубки Розрахунок основних конструктивних елементів
- •Розрахунок геометричних параметрів стравоварильних апаратів
- •Фритюрниці Розрахунок конструктивних параметрів
- •Розрахунок тен потужністю 3,5 кВт довжиною 0,75 м для роботи у воді
- •Розрахунок тен потужністю 1 кВт довжиною 1 м для роботи у повітрі
- •Розрахувати тен потужністю 2 кВт довжиною 0,8 м для роботи у фритюрному жирі
- •Список рекомендованих інформаційних джерел
- •Інтернет-ресурси
- •Додатки Додаток а Тематика курсових робіт з дисципліни «Устаткування закладів готельно-ресторанного господарства»
Основні вимоги до схем, які зображуються на кресленнях
У графічну частину курсової роботи можуть входити різні види схем, які містять необхідні дані для вивчення, проектування, виготовлення, складання, регулювання та експлуатації виробів. Шифри схем, які входять до змісту конструкторської документації роботи, повинні складатися з літери, яка визначає вид схеми.
Схеми позначають такими літерами: Е – електрична, Г – графічна, П – пневматична, К – кінематична, С – комбінована. Слід обирати компактний формат аркуша для виконання схем, щоб не порушувати її наглядність і зручність користування нею.
Схеми виконують без дотримання масштабу, а дійсне просторове розташування складових частин устаткування не враховують або враховують приблизно.
Позначення елементів устаткування та ліній, що їх з’єднують, розташовують таким чином, щоб забезпечити найкраще уявлення про структуру устаткування.
Лінії зв’язку між устаткуванням повинні складатися з горизонтальних і вертикальних ліній і мати незначну кількість перетинів і переломів.
На схемах допускається розміщення даних, які відображають необхідні відомості про неї, і вони вказуються або біля графічних позначень, або на вільному полі схеми.
Кожна схема повинна мати перелік її елементів, оформлений у вигляді таблиці.
Кінематичні схеми машин (апаратів) виконують у плоскому або просторовому зображені: і вони повинні вміщувати в собі склад кінематичних елементів, їх з’єднання, кінематичні зв’язки, наприклад, електродвигун, елементи передач руху – шкіри, паскові, зубчасті або інші передачі, вали, зубчасті колеса, черв’яки тощо, робочий орган. Кожному кінематичному елементу присвоюється порядковий номер цифрами, починаючи від джерела руху.
Принципові електричні схеми, які складають і зображують на них електричні елементи машини (апарата у вигляді прямокутників або зовнішніх контурів необхідні для здійснення заданих електричних процесів і встановлення електричних зв’язків між ними. Відповідно до ГОСТу 2.710-81 установлюють умовні літературно-цифрові позначення елементів, пристроїв, функціональних груп і правил їх побудови.
На схемі біля графічних позначень пристроїв і елементів указують позначення позиції, встановлене на принциповій схемі.
9. Зміст курсової роботи
Виконану курсову роботу студент подає на кафедру для перевірки та рецензування за 10 днів до дати його захисту.
Спочатку роботу студент реєструє на кафедрі та передає викладачеві (керівнику роботи) на перевірку та рецензування. Після перевірки керівник пише рецензію із зауваженнями та рекомендаціями і якщо робота відповідає вимогам, допускає студента до захисту. Якщо зміст не відповідає темі завданню і вимогам до курсової роботи, керівник повертає її на доопрацювання, відповідно до зауважень.
Після доопрацювання роботу слід повернути на перевірку керівнику (рецензенту).
Якщо курсова робота допущена до захисту, студент ознайомлюється зі змістом рецензії та зауваженнями до роботи і готується до її захисту.
Захист курсової роботи відбувається на початку або у період залікової сесії в зазначені дні.
Під час захисту курсової роботи студент доповідає основні положення теми, аналізує сучасне обладнання за темою, визначені основні його техніко-економічні параметри, особливості роботи, робить висновки щодо виконаної роботи загалом, відповідає на зауваження і запитання членів комісії.
Після захисту комісія заповнює лист оцінювання курсової роботи та визначає загальну оцінку (дод. Б).
До уваги береться якість виконання курсової роботи, знання студентом виконаної роботи, вміння студента аналізувати розрахункові положення, робити висновки й аргументувати пропозиції, пов’язувати теоретичні знання з практичною діяльністю закладів ресторанного господарства, а також якість відповідей студента на запитання членів комісії.
Підсумкова оцінка за курсову роботу виставляється в індивідуальний план (залікову) студента та відомість підсумкової успішності студента, яка знаходиться в деканаті, а також на титульній сторінці курсової роботи. Захищені курсові роботи керівник передає на кафедру, де вони зберігаються згідно з вимогами до такого виду документів.