ВСТУП

Проблему підвищення якості професійної підготовки фахівців можна розв’язати тільки в разі відповідності освіти новим соці­аль­но-економічним вимогам ринкової економіки.

У цих умовах одним із головних напрямів підвищення якості під­готовки висококваліфікованих спеціалістів є раціональна орга­нізація курсового проектування, що є одним із видів самостійної роботи сту­дента під керівництвом викладача, і виконується з метою закріп­лен­ня теоретичних знань, отриманих під час вивчення дисципліни «Ус­таткування закладів готельно-ресторанного господарства» та дис­циплін інженерного циклу.

Ці методичні вказівки із курсового проектування «Устаткування закладів готельно-ресторанного господарства» призначені для сту­ден­тів напряму підготовки 6.140101 «Готельно-ресторанна справа» всіх форм навчання.

Мета методичних вказівок – допомогти студентам опанувати основи проектування устаткування закладів ресторанного госпо­дар­ства для якісного виконання курсової роботи, оформити текстову та графічну частини роботи відповідно до чинної нормативної до­ку­ментації та вимог вищої школи.

Метою курсової роботи є проведення аналізу сучасного техно­ло­гічного устаткування закладів ресторанного господарства і вибір конкретного виду устаткування, яке забезпечувало б високі техніко-економічні та експлуатаційні показники. Машини та апарати повинні відповідати вимогам прогресивної технології, надійності, зручності в експлуатації, економічності, безпеки, виробничої санітарії, сучасного дизайну.

Для цього під час розрахунку основних характеристик устат­ку­вання необхідно навести дані, що підтверджують доцільність і акту­альність проектування устаткування відповідно до завдання, про­вести глибокий, усебічний аналіз поставлених завдань відповідно до ступеня їхнього висвітлення та викладення в науковій літературі; визначити основні конструктивні параметри устаткування, надати пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

Організація виконання курсової роботи

Курсову роботу студенти виконують після вивчення суміжних дис­циплін, відомості з яких необхідні для роботи над проектом, а також вивчення спеціалізованих дисциплін і виконання практичних робіт. Вибір теми курсової роботи здійснюється із запропонованої кафедрою тематики.

Роботу слід виконати у визначений термін, згідно із навчальним графіком. У процесі виконання курсової роботи студент отримує кон­сультації у викладача – керівника проекту. Рекомендована тематика курсових робіт представлена в дод. А. Теми курсових робіт затвер­джуються на засіданні кафедри. Зміна теми курсової роботи (у разі необхідності) здійснюється з дозволу завідувача кафедри на підставі письмової заяви студента та погодження керівника роботи не пізніше, ніж за півтора місяця до закінчення строку виконання курсової роботи.

Зміст курсової роботи визначається її темою та відображається у завданні. Для виконання завдання студент повинен ознайомитися і опрацювати спеціальну й учбову літературу, законодавчі та правові документи.

Структуру курсової роботи слід оформлювати відповідно до за­твер­дженого на кафедрі завдання.

Перед початком виконання курсової роботи студент має оформити спеціальний бланк завдання, у якому зазначити дані студента, тему і план роботи, а також терміни подання роботи на кафедру.

Завдання підписує керівник роботи, а завідувач кафедри його за­тверджує.

Студент подає на кафедру виконану в повному обсязі курсову ро­боту на перевірку. Визначені керівником недоліки студент повинен виправити до захисту роботи.

Захист курсових робіт проводиться в комісії, яка складається з двох-трьох викладачів, і є публічним. На захисті студент доповідає зміст роботи та відповідає на запитання членів комісії. Робота оцінюється диференційованою оцінкою (дод. Б).

У ході оцінювання роботи до уваги береться як глибина розуміння студентом технічної та технологічної суті роботи, так і якість пред­ставленої документації.

У разі одержання незадовільної оцінки під час захисту роботи, студентові видають нове завдання, і роботу він має виконувати пов­торно.

Вимоги до змісту та обсягу курсової роботи

Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки обсягом 30–35 сторінок машинописного тексту.

Пояснювальна записка до курсової роботи – текстовий і графічний матеріали, призначені пояснити виконану в процесі виконання роботу, показати її логічну послідовність, виконані розрахунки геометричних і технологічних параметрів проектованого обладнання, обґрунтувати прийняті рішення.

Пояснювальна записка до курсової роботи має містити:

     титульний аркуш (дод. В);

     індивідуальне завдання;

     зміст;

     вступ;

     технологічний розділ;

     розрахунковий розділ;

     висновки та пропозиції;

     список використаних інформаційних джерел;

     додатки.

Титульний аркуш оформлюють відповідно до дод. В.

Завдання на роботу видає керівник кожному студентові інди­ві­ду­ально. Зразок завдання на курсову роботу – в дод. Г.

Зміст складається з переліку розділів і підрозділів із зазначенням початкового номера сторінки розділу, підрозділу.

У вступі наводять актуальність виконуваної теми роботи основні напрями розвитку проектованого виду устаткування, оцінку сучасного стану інженерних розробок за темою роботи, перспективи підвищення ефективності його роботи. Необхідно також чітко визначити предмет виконуваних робіт, їх мету, основні завдання, визначення яких дасть змогу досягти мети.

Технологічний розділ курсової роботи складається з аналітичної, теоретичної та графічної частини, в якій проводиться аналіз сучасного стану вітчизняного і закордонного устаткування за темою проектова­ного устаткування, де зазначається технологічне призначення машини або апарата. Далі описують його конструкцію, індивідуальні особли­вості; переваги й недоліки конструкції, а також принцип дії, техніко-економічні показники, вибирають на основі аналізу прототип проекто­ваного устаткування, описують принцип його дії, правила експлуа­тації, безпеки, санітарного обслуговування. Наводять перелік можли­вих несправностей машини (апарату), способи їх усунення, технічні та експлуатаційні показники устаткування.

У розрахунковому розділі за заданими показниками у завданні проектованого устаткування, вибраного прототипу проводять розра­хунки і визначають конструктивні та технологічні параметри цього устаткування. Нижче наводять розрахункові формули для розрахунку механічного і теплового устаткування, а також приклади розрахунків обладнання.

У кінці кожного розділу раціонально формулювати висновки зі стислим викладенням одержаних результатів.

Графічні матеріали курсової роботи оформлюють у вигляді ескізів на аркушах формату А4 або А3 в розрахунково-пояснювальній за­писці:

     на першому аркуші виконують загальний вигляд апарата в роз­різі;

     на інших аркушах залежно від виду апарата за завданням ви­кладача (кінематична схема, схема прив’язки або креслення деталей і вузлів обладнання).