Тема 7. Оптимізація навчально-виховного процесу, критерії оптимізації

- Поняття «оптимізація»

- Критерії оптимальності та оптимізації ь'авчаль-но-виховного процесу

- Способи оптимізації педагогічного процесу

Оптимізація як педагогічна категорія (принцип) походить від слова «оптимізм» (найкращий). Оптимізація-процес вибору найкращого варіанта з безлічі можливих. У такій складній, динамічній, багатоплановій, ієрархічній системі, як педагогічна, існує багато можливих варіантів побудови й організації навчально-виховної діяльності та досягнення намічених цілей. І лише один з них буде найкращим у наявних конкретних умовах. Відшукати його -головне завдання оптимізації.

Під оптимізацією можна розуміти й ступінь відповідності педагогічного процесу тим цілям, для досягнення яких він створений. Оптимальність, досягнута

59

для одних умов, майже ніколи не має місця за інших. Тому поняття оптимізації завжди конкретне. Отже, оптимізації не може бути «взагалі», вона виникає лише стосовно обраного завдання. При цьому необхідно чітко уявляти, що саме мусить бути оптимізовано, який дидактичний елемент має досягти оптимального значення відповідно до поставленої мети.

Значний внесок у виникнення теорії оптимізації та її прозвиток зробили такі відомі педагоги, як Ю.К. Бабансь-кий, С.У.Гончаренко, І.П.Підласий та інші. Вперше в історії педагогіки термін «оптимізація» з'явився в 70-х роки минулого століття, завдяки дослідженню Ю.К. Бабансь-кого. Під його керівництвом у країні розгорнувся масовий рух із вдосконалення навчально-виховної системи. Були досягнуті певні результати, які й сьогодні є значними для вітчизняної педагогіки, загальноосвітньої та вищої школи.

Ю.К.Бабанський запропонував увести в педагогіку принцип оптимальності, який вимагає, щоб процес досягав не просто дещо кращого, а найкращого для визначеної ситуації рівня свого функціонування. Принцип оптимальності висуває вимоги розумності, раціональності, почуття міри в застосуванні всіх елементів навчального процесу. Він кличе до максимально можливих результатів при мінімально необхідних витратах часу й зусиль. У цьому полягає його велике гуманістичне значення [1; 2].

Необхідно розрізняти теоретичні й практичні напрями оптимізації. Синонім поняття «оптимізація» у теоретичному аспекті - розрахунок, порівняння, зіставлення варіантів. У практичному аспекті «оптимізація» означає інновацію, реорганізацію, перебудову педагогічного процесу, приведення його в найкращий для реалізації стан.

Рішення завдань оптимізації починається з вибору критерію. Критерій оптимальності - це ознака (по-

60

і

Розділ З

казник), на підставі якої виробляється оцінка можливих варіантів (альтернатив) розвитку процесу й вибір найкращих з них. Всупереч вимогам логіки, яка наполягає, щоб критерій містив тільки один показник (параметр), у педагогіці він завжди виходить комплексним, оскільки не вдається розвести причини й наслідки процесів, що протікають у педагогічній системі.

"Оптимальним", - пише академік Ю.К.Бабанський, -ми вважаємо процес навчання, що відповідає одночасно таким критеріям:

- зміст, структура й логіка функціонування його забезпечують ефективне й якісне вирішення завдань навчання, виховання й розвитку школярів відповідно до вимог державних навчальних програм (державного стандарту);

- на рівні максимальних навчальних можливостей кожного студента, школяра;

- досягнення поставлених цілей забезпечується без перевищення витрат часу, відведених чинним навчальним планом для класних занять, а також перевищення максимальних норм часу, установлених шкільною трудовою гігієною для домашніх занять учнів і вчителів» [1;2].

Бажаних результатів можна досягти шляхом перевантаження вчителів і учнів. Але тривалі перенавантаження ведуть до зниження працездатності, погіршення здоров'я. Вимоги критерію оптимізації однозначні - оптимальним можна вважати тільки навчально-виховний процес, який протікає без перенавантаження учнів і учителів, що працюють з можливою для них віддачею.

Існують основні критерії оптимізації навчально-виховного процесу:

61

- одержання максимально можливих у даних умовах результатів у навчанні, вихованні й розвитку учнів, студентів;

- дотримання встановлених нормативів витрат часу на навчальну діяльність.

Розглянемо оптимізацію з точки зору методології. Методологічною основою оптимізації є системний підхід, що вимагає розглядати всі компоненти педагогічного процесу в єдності закономірних взаємозв'язків, які ґрунтуються на загальній теорії управління складними динамічними системами, зокрема, педагогічною. Оптимізація ґрунтується на філософській категорії міри. Оптимізація виступає проти гіперболізації компонентів педагогічної системи, завищення або заниження темпів діяльності, складності навчання і вимагає вибору оптимальної міри їх використання (впровадження).

До основних методологічних вимог оптимізації педагогічного процесу відносять:

- цілісне охоплення всієї системи процедурою оптимізації;

- опора при виборі оптимального варіанта на всю систему закономірностей навчально-виховного процесу;

- послідовний облік можливостей оптимізації всіх компонентів системи;

розгляд оптимізації як постійно поточного інноваційного процесу з високими завданнями й досконалими технологіями їхнього вирішення. Остання вимога означає, що оптимізована педагогічна система уже не буде оптимальною через деякий час через зміну умов, виникнення нових факторів, що порушують рівновагу.

Система спосібів оптимізації навчально-виховного процесу (за Ю.К.Бабанським):

- комплектування завдань;

- концентрація завдань;

62

________________________________________________________Розділ З

- генералізація, координація змісту;

- забезпечення умов;

- диференціація навчання;

- вибір темпу проведення занять;

- вибір варіанта, методів, форм, засобів;

- вибір структури форм навчання.

Для забезпечення оптимального рівня застосовуються способи оптимізації навчально-виховного процесу, зокрема:

- комплексний підхід у проектуванні, плануванні, впровадженні заходів практичної діяльності, оцінці результатів;

- конкретизація завдань з урахуванням особливостей педагогічної системи;

- вибір оптимального варіанта змісту навчально-виховного процесу та його структури;

- оптимальний вибір методів і форм навчально-виховного процесу, які дозволяють вирішити поставлені завдання;

- раціональне сполучення керування і самоврядування в діяльності навчально-виховного процесу;

- аналіз результатів навчально-виховного процесу і затрат часу.

Якщо зробити короткі висновки з основних педагогічних дій, способів, які спрямовані на забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу, то отримаємо такий перелік оптимальних рекомендацій, порад:

- комплектування й конкретизація завдань;

- генералізація (виділення головного);

- міжпредметна й загальноспрямована координація;

- вибір варіантів на основі їх порівняльної оцінки;

- диференціація й індивідуалізація навчально-виховного процесу;

63

-гуманізація змісту навчально-виховного процесу, оптимальне спілкування;

- створення необхідних умов;

- сполучення управління й самоврядування;

- оперативне регулювання й коригування педагогічного процесу;

- оцінка підсумків за встановленими критеріями;

- перехід до складних проблем;

- постійність і поступовість інноваційного процесу. Викладачеві ВНЗ оптимізація навчально-виховного

процесу дає наступне:

- методика оптимізації навчання допомагає навчитися комплексно вирішувати завдання навчання, виховання й розвитку студентів;

- озброює викладача вмінням вивчати реальні навчальні можливості студентів та враховувати їх при плануванні різних занять;

- навчає постійно виділяти головне, істотне у змісті навчального матеріалу, обирати раціональну послідовність основних елементів форми навчання;

- учить формувати вміння вибирати ефективні методи й засоби навчання;

- учить диференційованого підходу до студентів;

- учить обирати оптимальний темп навчання;

- формує вміння створювати необхідні умови для успішного навчання;

- учить раціонально витрачати час і зусилля студентів та викладачів;

- відкриває простір для розвитку творчості викладачів.

Викладачі, які успішно оптимізують навчально-виховний процес, набувають таких особистісних якостей: творчий стиль мислення; мобільність та конкретність мислення; системність мислення при вмінні вирізняти

64

________________________________________________________Розділ З

головне; почуття міри в прийнятті рішень і в діях; контактність у спілкуванні, почуття такту.

Запитання та завдання

1. Дайте визначення поняття оптимізація.

2. Назвіть критерії оптимізації процесу навчання.

3. Порівняйте способи оптимізації навчального процесу, визначте умови реалізації кожного.

Література

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. -М., 1977.

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспита-тельного процесса. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.