Тема 3. Педагогіка вищої школи: предмет, завдання

- Предмет педагогіки вищої школи

- Мета, завдання, функції цієї науки

- Основні методологічні, процесуальні, суттєві категорії

- Структура педагогіки вищої школи

Одним із першочергових і найважливіших завдань вихідного етапу вивчення педагогіки вищої школи є з'ясування своєрідності власне педагогічного осягнення проблем вищої школи у найзагальнішому визначенні, а також місця педагогіки вищої школи у системі педагогічних наук.

Педагогіка вищої школи формується, з одного боку, як незаперечна і повноправна складова частина системи педагогічних знань, а з іншого - педагогіка вищої школи на таких самих вагомих підставах уходить до числа форм педагогічного пізнання і є у певному розумінні самостійною дисципліною.

Своєрідність кожної науки, як відомо, визначається власним предметом вивчення і методами дослідження. З початку становлення педагогіки вищої школи як науки і дотепер наскрізною темою дослідження є вивчення закономірностей навчання і виховання студентів, їхня наукова і професійна підготовка. З початку розвитку педагогіки вищої школи як науки вчені формували основні концепції навчання і виховання студентів у різних типах навчальних закладів. З розвитком цих типів закладів збагачуються й напрями дослідження педагогіки вищої школи, розширюється її предмет і мета.

Педагогіка вищої школи як одна з галузей педагогіки — науки про виховання, навчання та освіту молоді і

28

________________________________________________________Розділ 1

дорослих - вивчає педагогічну систему вищої освіти. Останнє - об'єкт дослідження педагогіки вищої школи. Поняття „педагогічна система" введене в педагогіку Н.В.Кузьміною [1]. Система - це функціональна структура, діяльність якої підпорядкована певній меті. Сучасна дослідниця С.С.Вітвицька вважає, що структура педагогічної системи вищої освіти включає низку середніх педагогічних систем (окремі ВНЗ) та малі педагогічні системи (окремі факультети, курси, групи) [2]. Таким чином, об'єктом педагогіки вищої школи є система вищої освіти і педагогічні процеси в ній.

У науковій літературі щодо предмета педагогіки вищої школи існують різні тлумачення. Вчений А.М.Алексюк визначає, що „предмет педагогіки вищої школи є процес створення і функціонування дійсних відношень студентів ВНЗ, які забезпечують можливість формування духовно багатого, добропорядного, свідомого громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо, патріота України" [3].

Дослідник Н.В.Кузьміна визначає предмет педагогіки вищої школи як „визначення закономірностей управління такою педагогічною системою, мета якої - підготовка спеціалістів, здатних, виходячи з громадянських позицій, вирішувати виробничі та наукові завдання і відповідати за їх вирішення" [1].

Учений С.С.Вітвицька визначає предмет педагогіки вищої школи як „навчально-виховний процес та процес професійної підготовки спеціаліста, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв'язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням у ВНЗ; розробка на цій основі методологічних, теоретичних та методичних проблем становлення сучасного високо-

29

кваліфікованогого спеціаліста у будь-якій галузі матеріального та духовного виробництва" [2].

Мета цієї науки - дослідити закономірності розвитку виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста. Серед завдань педагогіки вищої школи вчені визначають:

- дослідження генезису системи вищої освіти;

- аналіз змісту, форм і методів навчання, розвитку і виховання студентів у ВНЗ;

- аналіз методів моніторингу успішності студентів;

- розробка нових технологій навчання у ВНЗ;

- вивчення педагогічних закономірностей формування студентів як майбутніх професіоналів.

Педагогіка вищої школи виконує такі функції:

- аналітичну - теоретичне вивчення, опис та аналіз педагогічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв'язків, аналіз, узагальнення, інтерпретація та оцінка педагогічного досвіду;

- прогностичну - забезпечення наукового обґрунтування цілей, планування педагогічного процесу, ефективне керівництво освітньою політикою;

- конструктивну - розробка нових технологій та втілення результатів дослідження.

На думку дослідників В.М.Галузинського, М.В.Євтуха, у категорійно-понятійному апараті педагогіки вищої школи можна визначити методологічні, процесуальні та суттєві категорії [4].

До методологічних категорій відносять: педагогічну теорію, педагогічну концепцію, педагогічну ідею, педагогічні закономірності, педагогічні принципи.

Педагогічна теорія - система науково-педагогічних знань, яка описує і пояснює елементи реальної педагогічної діяльності у ВНЗ. Складовими педагогічної теорії є ідеї,

ЗО

Розділ 1

поняття, концепції, закономірності та принципи. На основі теорії будується методика навчально-виховної роботи у ВНЗ.

Педагогічна концепція - система практичних поглядів на реальну вузівську дійсність і відповідного пошуку та пропозиції нових конструктивних ідей.

Педагогічна ідея - це новий напрям думки, твердження або розгорнута модель, що відображає певні стосунки або зв'язки у вузівській дійсності.

Педагогічна закономірність - об'єктивно повторювані послідовні явища. Це універсальна категорія усіх галузей педагогіки. Закономірності поділяють на біологічні, психологічні, соціальні та власне педагогічні. За іншою класифікацією закономірності можуть бути фундаментальними й конкретними. Зокрема, дослідники В.М.Галузинський і М.В.Євтух визначають такі закономірності:

- процес формування особистості студента є єдиним і взаємозумовленим;

- виховання, навчання і освіта студента, його переростання у спеціаліста є історично зумовленим соціальним процесом;

- загальний і специфічний характер виховання студента є також єдиним і взаємозумовленим;

- професійно-педагогічна діяльність викладача і навчальна діяльність студента є також взаємозумовленими і взаємозалежними;

- формування особистості студента відбувається в структурі внутрішньо колективних стосунків [4].

Означені закономірності - ядро педагогіки вищої школи. Принципи - це система вимог і положень педагогіки, дотримання яких забезпечує продуктивність навчально-виховного процесу. До основних принципів належать:

31

гуманізація виховання - пріоритет завдань самореалізації особистості студента, створення умов для вияву обдарованості і талантів, формування гуманної особистості, щирої, доброзичливої;

- науковий, світський характер навчання;

- єдність національного і загальнолюдського -формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу;

- демократизація виховання - розвиток різноманітних форм співробітництва, встановлення довіри між викладачем і студентом, взаємоповага, розуміння запитів та інтересів студентів;

- пріоритет розумової і моральної спрямованості змісту навчання і виховання;

- поєднання активності, самодіяльності і творчої ініціативи студентів з вимогливим керівництвом викладача;

- урахування індивідуальних, вікових особливостей студентів у навчально-виховному процесі.

До процесуальних категорій належать: виховання, навчання, освіта, розвиток, формування особистості, навчально-виховний процес.

За Українським педагогічним словником, виховання -процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів [5, С.53]. Термін "виховання" вживається у широкому і вузькому розумінні слова. У широкому соціальному розумінні „виховання" - "це вся сума впливів на психіку людини, спрямованих на підготовку її до активної участі у виробничому, громадському й культурному житті суспільства" [5, С. 53]. У широкому педагогічному значенні „виховання" - це організація виховання у навчально-виховних закладах. У вузькому педагогічному значенні

32

________________________________________________________Розділ 1

слова, „виховання" - планомірний вплив, систематична взаємодія дорослого на дитину, коли вихователь розв'язує конкретну індивідуальну проблему виховання або перевиховання суб'єкта виховання.

Самовиховання - цілеспрямована, систематична діяльність щодо власного самовдосконалення.

Перевиховання - індивідуальна цілеспрямована робота над усуненням недоліків у студентів.

Навчання - цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. У навчанні розмежовують діяльність студента - учіння та діяльність викладача - викладання.

Розвиток особистості студента - процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації і виховання. Розвиток особистості відбувається в діяльності, яка керується системою мотивів, притаманних даній особистості.

Навчально-виховний процес - система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої - органічна єдність і взаємозв'язок викладання й учіння, спрямована на досягнення цілей навчання й виховання.

Суттєвими категоріями є: мета, завдання і зміст виховання, професіограма спеціаліста, діяльність (викладача і студента), диференційований та індивідуальний підходи, прогнозування наслідків педагогічного впливу, планування навчальної роботи, форми, методи і засоби виховання і навчання, педагогічні технології навчання і виховання, управління навчально-виховним процесом, самостійна робота студентів, науково-дослідна діяльність студентів, гуманізація і гуманітаризація педагогічного процесу вищого навчального закладу.

Ці категорії за змістом відповідають загальнопедагогіч-ним категоріям, лише застосовуються до певного об'єкта -вищого навчального закладу.

33

Педагогіка вищої школи має таку структуру: загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, теорія управління.

Педагогіка вищої школи - це наука про педагогічний процес, що забезпечує розвиток особистості студента у системі вищої освіти. У педагогіці вищої школи визначається свій предмет дослідження, закономірності та принципи. Основні категорії цієї науки класифікуються на: методологічні, процесуальні та суттєві. Теоретичний і практичний аспект педагогіки вищої школи зреалізовується через аналітичну, конструктивну та прогностичну функції. Водночас, педагогіка вищої школи розглядається як елемент культури викладача вищої школи.

Запитання та завдання

1. Розкрийте змістове поле поняття педагогіка вищої школи.

2. Охарактеризуйте основні категорії педагогіки вищої школи.

3. Поясніть специфіку функцій педагогіки вищої школи.

4. Дослідіть спільне й відмінне у закономірностях і принципах педагогіки та педагогіки вищої школи.

Література

1. Кузьмина Н .В. Методьі системного исследования педагогической деятельности: Учебное пособие. - Л.:ЛГУ, 1980. - 172 с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с. _л>

34

__________________________________________________Розділ 1

3. Алексюк A.M. Педагогіка вищої школи. Історія. Проблеми. - К.: Либідь, 1998.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні. - К., 1995. - 168 с.

5. Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. -К.: Либідь, 1997. - 376 с.

РОЗДІЛ II

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ

ШКОЛІ ЯК ДИДАКТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИИ ФЕНОМЕН