Тема 5. Формування бюрократичної системи абсолютизму та процес централізації Іспанії в XVII-XVIII ст.

Питання для обговорення:

1. Особливості розвитку іспанського абсолютизму в XVII ст.

2. Формування абсолютиської системи в Арагоні та Кастилії.

3. Посилення фаворитизму та „камарільї”

4. Розвиток державних інститутів за Карла V Бурбона.

5. Війна за іспанську спадщину.

Література:

а) основна:

1. Вилар П. История Испании. – М.: АСТ, 2006.

2. Испанские короли. / Под ред. М. Панцер, А. Колер и др. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

3. Кеймен Г. Испания: дорога к империи. – М.:АСТ, 2007.

4. Проблемы испанской истории.//Сб.статей. – М.: Наука, 1984.

б) додаткова:

5. История буржуазного конституционализма XVII-XVIII вв. /Под ред. В.С. Нерсесянца и др. – М.: Наука, 1983.

6. Михневич Д.Е. Очерки по истории католической реакции. – М.: Наука, 1955.

 методичні вказівки

Мета заняття – отримати знання щодо особливостей розвитку іспанської держави у XVII-XVIII ст.

У першому питанні потрібно охарактеризувати основні етапи еволюції іспанського абсолютизму в XVII ст. та розглянути його специфіку.

При підготовці другого питання слід розкрити особливості формування системи абсолютизму в Арагоні та Кастилії і саме як ці регіони впливали на усю країну.

У третьому питанні слід зупинитися на понятті фаворитизм, причинах його посилення в іспанському суспільстві у визначений період. При підготовці четвертого питання слід виділити ключові моменти у розвитку державних інститутів за Карла V Бурбона та конкретні наслідки цієї політики для внутрішнього та міжнародного становища країни.

Останнє питання семінару присвячене складному моменту в історії Іспанії, а саме війні за іспанську спадщину, необхідно визначити яким чином цей військовий конфлікт вплинув на подальшу долю країни.

Наприкінці семінару необхідно пояснити чому Іспанія у XVII-XVIIIст. втратила свої позиції у світі і змінила статус з найвпливовішої країни у світі, який мала у XVI ст. на відсталу в економічному та й політичному сенсі країну.

визначення

Абсолютна монархія – особлива форма державного ладу, що виникає в країнах Західної Європи в кінці ХУ-ХУІ ст. і характеризується крайньою централізацією політичної влади, тобто зосередженням всіх гілок влади в руках монарха, який спирається на розгалужений бюрократичний апарат, сильну регулярну (постійну) армію, судову і поліцейську систему, створення фінансової (фіскальної) системи.

Питання до самоконтролю:

1. Розкрийте іспанського абсолютизму

2. Проаналізуйте поняття фаворитизму та його роль в іспанському суспільстві.

3. Які зміни відбулись в розвитку державних інститутів за часів Карла V Бурбона?

Тема 6. Діяльність Народного Фронту Іспанії

Питання для обговорення:

1. Перший досвід авторитарної моделі розвитку країни – диктатура Прімо де Рівери.

2. Передумови та характер революції 1931 р.

3. Іспанія в роки “чорного двохріччя” (листопад 1933-1935).

4. Історичні умови утворення Народного Фронту Іспанії (16 лютого 1936 р.).

5. Громадянська війна іспанського народу: передумови, основні етапи, та підсумки.

6. Військова інтервенція Італії, Німеччини, Португалії. Політика “невтручання” Англії, Франції, США. Позиція СРСР.

Тематика реферативних (презентаційних) завдань:

1. Психолого-політичний портрет М.Прімо де Рівери.

2. Психолого-політичний портрет Франсиско Франко.

Література:

а) основна:

1. Белоусов Л.С., Патрушев А.И. Любовь диктаторов: Муссолини. Гитлер. Франко. – М.: АСТ, 2001.

2. Вилар П. История Испании. – М.: АСТ, 2006.

3. Випперман В. Европейский фашизм в сравнении. 1922-1982. / Пер. с нем. А.И. Федорова. – Новосибирск, 2002.

4. Гарсия Х. Испания XX века. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1967.

5. Гарсиа-Каселес К.К. Испанский фашизм: истоки и особенности. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1989.

6. Горбик И.В. Роль Великобритании в формировании политики «невмешательства» по отношению к национально-революционной войне испанского народа // Вопросы новой и новейшей истории. – Киев, 1991. – В. 37. – С. 45-53.

7. Дамс Х.Г. Франсиско Франко. – Ростов-на-Дону, 1999.

8. История фашизма в Западной Европе. – М.: Наука, 1978.

9. Іваницька О. П. Франко - каудільйо Іспанії. – Чернівці: Книги ХХІ, 2006.

10. Пожарская С. П. Франсиско Франко и его время. – М.:ОМГ, 2007.

11. Малай В.В. Международные аспекты гражданской войны в Испании. – М.: АСТ, 1989.

12. Малай В. В., Новиков М. В. Освещение гражданской войны в Испании 1936-1938 гг. на страницах английского исторического журнала. // Новая и новейшая история. – 2003. – №1. – С. 18-24.

13. Мещеряков М. Т. Коммунистическая партия Испании и Коминтерн. // Новая и новейшая история. – 1991. – № 5.

14. Мещеряков М. Т.Судьба интербригад в Испании по новым документам. // Новая и новейшая история. – 1993. – № 5. – С. 23-29.

15. Пожарская С.П. Генералиссимус Франко и его время. // Новая и новейшая история. – 1990. – № 6. – С. 164-185.

16. Пожарская С.П., Шубин А.В. Гражданская война в Испании и франкизм. // Тоталитаризм в Европе XX в. – М., 1997.

17. Поллак В., Хавтер М. Парадоксы испанской внешней политики. Международные отношения Испании от Франко до установления демократии. – М.: Наука,1989.

18. Потапов И. И. Характеристика режима Франко в западной литературе. // Новая и новейшая история. – 2002. – № 4. – С. 29-34.

19. Тулаев П. Консервативная революция в Испании. – М., 1994.

б) додаткова:

20. Аникеева Н.Е. Испания в конце ХХ – начале ХХI века. // Новая и новейшая история. – 2006. – № 2. – С 23-28.

21. Гусаров В.К. Солідарність трудящих УРСР з патріотами республіканської Іспанії (1936-1939 рр.) // Український історичний журнал. – 1986. – № 7. – С. 22-29.

22. Ибаррури Д. Речи и статьи. 1936-1938 гг. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1959.

23. Камушков О.А. До питання про розміри материальної допомоги трудящих СРСР іспанському народові в період національно-революційної війни 1936-1939 рр. // Питання нової та новітньої історії. – Харків, 1977. – В. 23. – С. 41-50.

24. Кушинська С.В. Солідарність трудящих України з антифашистською боротьбою пролетаріату Іспанії 1936-1939 рр.). // Український історичний журнал. – 1985. – № 1. – С. 69-76.

25. Хенкин Н.Г. Испания после диктатуры. – М.: АСТ, 1993.

26. Современная Испания: Ред. сб. /С.М. Хенкин. – М.: АСТ, 2003.

 методичні вказівки

Тема семінарського заняття присвячена одному з найскладніших періодів в історії Іспанії, а саме революційним перетворенням першої половини XX століття та громадянський війні 1936-1939 рр.

Перше питання присвячене розкриттю особливостей авторитарної диктатури Прімо де Рівери. Необхідно показати передумови падіння цього режиму на території Іспанії. У другому питанні досить ретельно необхідно розкрити передумови політичної кризи 1930-1931 рр. та початку революції 1931 року в країні, а також зосередити увагу на положеннях Конституції 1939 р. і реформах уряду М.Асаньї.

При розробці третього питання необхідно зосередитись на причинах консолідації правих сил в країні, розкрити особливості та специфіку ранньої стадії генезису іспанського фашизму та появи Іспанської фаланги. Також потрібно показати положення лівих сил в період “чорного двохріччя”.

Ескалації політичної боротьби у країні та приходу до влади Народного фронту в Іспанії присвячене четверте питання. Необхідно розкрити партійний склад, програму та діяльність республіканського уряду М.Асаньї та А. Касераса Кироги.

Останні два питання присвяченні подіям громадянської війни в Іспанії. Необхідно описати антиреспубліканський заколот 1936 р. та початок війни, розкрити її періодизацію. Слід зосередити увагу на політиці уряду Народного фронту в період громадянської війни, причинах його кризи і поразки.

визначення

Кауді́льйо (ісп. caudillo — «вождь») — військовий та політичний лідер в іспаномовних країнах.

Хунта (icn. junta - збори, об'єднання, від лат. junctus — об'єднаний, пов'язаний) — 1) назва громадсько-політичних організацій, об'єднань, зборів тощо в Іспанії та більшості країн Латинської Америки, де розмовляють іспанською мовою;2) назва військових угруповань. Прихід до влади найбільш реакційних з них призводить до встановлення військової диктатури. Термін з'явився у 14 ст. в Іспанії.

Питання до самоконтролю:

1. В чому полягають доктринальні положення і політична практика Народного фронту в Іспанії.

2. Позиція іноземних держав щодо подій в Іспанії: політика втручання чи “невтручання”.

3. Причини поразки народно-демократичної революції в Іспанії.

4. Які заходи у своїй політиці впроваджували соратники Ф.Франко?