6.7 Нанесення на кресленнях позначень покриттів, термічного й іншого видів обробки

Нанесення на кресленнях позначень покриттів. Правила нанесення на кресленнях виробі всіх галузей промисловості позначень покриттів (захисних, декоративних, електроізоляційних, зносостійких і т.п.), а також показників властивостей матеріалів, одержуваних у результаті термічного й іншого видів обробки [хіміко-термічної, деформаційного зміцнення (наклепу) і т.в.] установлені стандартом [160].

П означення покриття за ДСТ 9.073-77, ДЕРЖСТАНДАРТ 9.032-74 і ін. (див. п. 2.5) 1чи галузевому стандарту або всі дані, необхідні для виконання не стандартизованого покриття, приводять у технічних вимогах креслення після слова «Покриття». На зображеннях відзначають поверхні, що підлягають покриттю.

У

Рис. 6.15 Вказівка на кресленнях позначень покриттів поверхні

технічних вимогах креслення після позначення покриття приводять дані про матеріали покриття (марку й позначення стандарту або технічних умов), зазначених у позначенні. Якщо па всі поверхні вироби повинне бути нанесене те саме покриття, то запис роблять по типі: «Покриття...».

Якщо повинні бути нанесені покриття на поверхні, які можна позначити буквами або однозначно визначити (зовнішня або внутрішня поверхня й т.п.), то запис роблять по типі: «Покриття поверхонь А...»; «Покриття зовнішніх поверхонь ...».

У табл. 5.6 і на рис. 6.1 наведені різні випадки вказівки на кресленнях покриттів поверхні. Позначення покриттів див. у гл. 2.

Нанесення на кресленнях показників властивостей матеріалів. Якщо вироби піддаються термічній обробці або іншому виду обробки, що змінює властивості матеріалу, то на кресленнях цих виробів указують показники властивостей, що здобувають у результаті обробки, наприклад твердість (HRC_э, HRB, HRA, HB, HV), межа міцності (σ_в), межа пружності (σ_у), ударну в'язкість (KCU, KCV, КСТ) і т.п.

Глибину обробки позначають буквою h. Глибину обробки й число твердості матеріалів на кресленнях указують інтервалом граничних значень, наприклад: h 0,7...0,9 мм; 40...46 HRC_э.

У технічно обґрунтованих випадках допускається вказувати номінальні значення цих величин із граничними відхиленнями, наприклад: h 0,8±0,l мм; 43±3 HRC_э.

Допускається вказувати значення показників властивостей матеріалів зі знаками :≥ або ≤, наприклад: σ_в≥150 МПа; НВС 200 і т.п.

У табл 6.7 наведені різні випадки вказівки на кресленнях властивостей матеріалів.

Таблиця 6.6. Нанесення на кресленнях позначень покриттів за ДСТ 2.310-68*(СТ СЭВ 367-76)

Випадки вказівки покриттів поверхонь	Оцінки поверхонь, що підлягають покриттю
При нанесенні однакового покриття на кілька поверхонь їх позначають однією буквою й запис роблять по типі: «Покриття поверхонь А...»
При нанесенні різних покриттів на кілька поверхонь виробу їх позначають різними буквами й запис роблять по типі: «Покриття поверхонь А..., поверхні Б...»
Розміри, що визначають положення поверхні, на яку повинне бути нанесене покриття, допускається не проставляти, якщо вони ясні із креслення
Ділянки поверхні, що підлягають покриттю, відзначають із вказівкою розмірів, що визначають положення цих ділянок

6.8. Написи, технічні вимоги й таблиці на кресленнях

Дані, що ставляться до характеристики або процесу виготовлення деталі, які незручно або неможливо показати на кресленні графічно й за допомогою умовних позначок, приводять у текстовій частині креслення.

Текстова частина може містити:

а) технічні вимоги й (або) технічні характеристики за ДСТ 2.316-68* (СТ СЭВ 856-78);

б) напису з позначенням зображень, а також стосовні до окремих елементів вироби, наприклад за ДСТ 2.310-68* (СТ СЭВ 367-76);

в) таблиці з розмірами й іншими параметрами, технічними вимогами, контрольними комплексами, умовними позначками й т.д.

Таблиця 6.7. Нанесення на кресленнях показників властивостей матеріалів за ДСТ 2.310-68* (СТ СЭВ 367-76)

Випадки вказівки властивостей матеріалів	Вказівка на кресленнях
Допускається на кресленнях указувати види обробки, результати яких не піддаються контролю, наприклад отжиг, а також види обробки, якщо вони є єдині, гарантуючі необхідні властивості матеріалу й довговічність виробу. У цих випадках найменування обробки вказують словами або умовними скороченнями, прийнятими в науково-технічній літературі
Якщо весь виріб піддають одного виду обробки, то в технічних вимогах роблять запис	«40...45 HRCэ» або «Цементувати 0,7...0,8мм; 58...62HRCэ» або «Отжечь» і т.п.
Якщо більшу частину поверхонь виробу піддають одного виду обробки, а інші поверхні — іншому виду обробки або охороняють від її, то в технічних вимогах роблять запис	40...45 крім поверхні А 30...35 крім місця, позначеного особливо
Якщо обробці піддають окремі ділянки виробу, то показники властивостей матеріалу й при необхідності спосіб одержання цих властивостей указують на полках ліній-винесень, а ділянки виробу, які повинні бути оброблені, відзначають штрих-пунктирною стовщеною лінією, проведеної на відстані 0,8...1…1 мм від них, із вказівкою розмірів, що визначають поверхні
Розміри, що визначають поверхні, що піддають обробці, допускається не проставляти, якщо вони ясні з даних креслення
При однаковій обробці симетричних ділянок або поверхонь виробу відзначають штрих-пунктирною стовщеною лінією всі поверхні, що піддають обробці, а показники властивостей матеріалу вказують один раз

Примітки: I. Якщо напису із вказівкою властивостей матеріалу й розміри, що визначають поверхні, що піддають обробці, утрудняють читання креслення, то допускається приводити їх на додатковому спрощеному зображенні, виконаному в зменшеному масштабі. 2. При наявності на виробі ділянок поверхонь різними вимогами до властивостей матеріалу ці вимоги вказують окремо для кожної ділянки. 3. Штрих-пунктирну лінію проводять на відстані 0,8...1 мм від ліній контуру зображення, довжина штриха 3...8 мм, відстань між штрихами 3...4 мм.

Зміст тексту й написів повинне бути коротким і точним. У написах на кресленнях не повинне бути скорочень слів, за винятком загальноприйнятих, а також установлених у стандартах.

До технічних вимог ставляться:

1) технічні вимоги до матеріалу деталі, заготівлі й термічній обробці;

2) вимоги до якості поверхні деталі, покриттю, обробці, фарбуванню й ін.;

3) деякі розміри з їх граничними відхиленнями, що допускають, від номінальних;

4) відхилення форми й взаємного розташування поверхонь деталі;

5) умови й методи випробувань;

6) вказівки про маркірування й таврування;

7) правила транспортування й зберігання;

8) особливі умови експлуатації;

9) посилання, на інші документи, що містять технічні вимоги, що поширюються на даний виріб, але не наведені на кресленні.

Текст технічних вимог розміщають над основним написом у перерахованому вище порядку з наскрізною нумерацією пунктів. Кожний пункт записують із нового рядка. Заголовок «Технічні вимоги» не пишуть.

Технічну характеристику виробу розміщають окремо від технічних вимог, із самостійною нумерацією пунктів, на вільному полі креслення під заголовком «Технічна характеристика». При цьому над технічними вимогами поміщають заголовок «Технічні вимоги». Обидва заголовки не підкреслюють.

На кресленні виробу, для якого стандартом установлена таблиця параметрів (наприклад, зубчастого колеса, черв'яка й т.п.), її поміщають за правилами, установленим відповідним стандартом. Всі інші таблиці розміщають на вільному місці поля креслення праворуч від зображення або нижче його й виконують за ДСТ 2.105-79*.

При виконанні креслення на двох і більше аркушах текстову частину поміщають тільки на першому листі незалежно від того, на яких аркушах перебувають зображення, до яких ставляться вказівки, наведені в текстовій частині.

Напису, що ставляться безпосередньо до зображення, можуть містити не більше двох рядків, розташовуваних над полицею лінії-винесення й під нею.

На аркушах формату більше А4 допускається розміщення тексту у два й більше стовпчики. Ширина стовпчика повинна бути не більше 185 мм.

На кресленні залишають місце для продовження таблиці змін.

Текст на поле креслення, таблиці, напису з позначенням зображень, а також напису, зв'язані безпосередньо із зображенням, розташовують, як правило паралельно основного напису креслення.

Лінію-винесення, що відводить від ліній видимого й невидимого контуру, а також від ліній, що позначають поверхні, закінчують стрілкою (рис. 6.16, б, в).

На кінці лінії-винесення, що відводить від всіх інших ліній, не повинне бути ні стрілки, ні крапки (рис. 6.16, г).

Лінії-винесення не повинні перетинатися між собою, не бути паралельними лініями штрихування (якщо лінія-винесення проходить по заштрихованому полю) і не перетинати (по можливості) розмірні лінії й елементи зображення, до яких не ставиться поміщена на полку напис. Допускається виконувати лінії-винесення з одним зламом (рис. 6.16, д), а також проводити одну полицю від двох або більше ліній-винесень (рис. 6.16, е).

Рис. 6.16 Нанесення написів на кресленнях

Для позначення на кресленні видів, розрізів, розтинів і поверхонь виробу застосовують прописні букви російського алфавіту. Літерні позначення привласнюють спочатку видам, розрізам, розтинам, потім прочим елементам. Розмір шрифту літерних позначень повинен бути більше розміру цифр розмірних чисел, застосовуваних на тім же кресленні, приблизно у два рази.

Таблиці, поміщені на кресленні, нумерують у межах креслення при наявності посилань на них у технічних вимогах. При цьому над таблицею праворуч ставлять слово «Таблиця» з порядковим номером (без знака №).

Якщо на кресленні тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово «Таблиця» не пишуть.

6.9 Нанесення розмірів

Розміри проставляють від розмірних баз, які обрані з обліком технологічних і конструктивних вимог.

ДЕРЖСТАНДАРТ 2.307- 68* установлює загальні правила нанесення розмірів. Стандарт також установлює скорочені записи й умовності при нанесенні розмірів, дає загальні правила нанесення виносних і розмірних ліній, уписування розмірних чисел і основні правила розподілу розмірів на кресленнях.

Загальні положення. Підставою для визначення величини виробу і його елементів служать розмірні числа, нанесені на кресленні. Загальне число розмірів на кресленні повинне бути мінімальним, але достатнім для виготовлення й контролю виробу.

Розміри, не підмети виконанню по даному кресленню й, що вказують для більшої зручності користування кресленням, називаються довідковими. Довідкові розміри на кресленні відзначають знаком *, а в технічних вимогах записують: «*Розміри для довідок». Якщо всі розміри на кресленні довідкові, їхнім знаком * не відзначають, а в технічних вимогах записують: «Розміри для довідок».

Рис. 6.17 Нанесення розмірів для довідок

До довідкового відносять наступні розміри:

1) один з розмірів замкнутого розмірного ланцюга; граничні відхилення таких розмірів на кресленні не вказують (рис. 6.17, а);

2) розміри, які переносять із креслень виробів-заготівель (рис. 6.17, б);

3) розміри, що визначають положення елементів деталі, що підлягають обробці по іншій деталі (рис. 6.17, в);

4) розміри на складальному кресленні, по яких визначають граничні положення окремих елементів конструкції, наприклад хід поршня, хід штока клапана двигуна внутрішнього згоряння й т.п.;

5) розміри на складальному кресленні, перенесені із креслень деталі й використовувані в якості настановних і приєднувальних;

6) габаритні розміри на складальному кресленні, перенесені із креслень деталей або являющиеся сумою розмірів декількох деталей;

7) розміри деталей (елементів) із сортового, фасонного, листового й іншого прокату, якщо вони повністю визначаються позначенням матеріалу, наведеним в основному написі в графі «Матеріал».

Настановними і приєднувальними називаються розміри, що визначають величини елементів, по яких даний виріб установлюють на місці монтажу або приєднують до іншого виробу.

Габаритними називаються розміри, що визначають граничні зовнішні (або внутрішні) обрису виробу.

Всі розміри деталі на кресленні повинні бути нанесені із граничними відхиленнями (виключення становлять розміри невідповідальних фасок і радіусів закруглень). Допускається не вказувати граничні відхилення в наступних випадках.

1 Для розмірів, що визначають зони різної шорсткості однієї й тієї ж поверхні, зони термообробки, покриття, обробки, накатки, насічки, а також для діаметрів торованих і насічених поверхонь. У цих випадках безпосередньо в таких розмірів наносять знак -*.

2 Для розмірів деталей виробів одиничного виробництва, що задають із припуском на пригін. На кресленнях таких деталей у безпосередній близькості від зазначених розмірів наносять знак *, а в технічних вимогах указують: «* Розміри із припуском на пригін по дет. №...»; «* Розміри із припуском на пригін по чорт....»; «*Розміри із припуском на пригін по сполучає детали, що, *. На кресленнях деталей, які обробляються разом з іншими деталями, повинні бути дані відповідні вказівки, наприклад: «Свердлити разом з дет. № ...».

Допуски на вільні розміри (не з'єднання, що впливають на характер, деталей) дозволяється обмовляти загальним написом на поле креслення. Якщо в деталях, виготовлених з листового, катаного, каліброваного й той подібного матеріалу стандартних профілів, окремі частини не піддаються обробці, то розміри цих частин, як правило, проставляють на кресленні без допусків.

Н а кресленнях деталей у розмірів, контроль яких технічно утруднений, на носять знак *, а в технічних вимогах поміщають напис:«*Розміри обеспеч. инстр.». (Зазначений напис означає, що виконання заданого кресленням розміру із граничним відхиленням повинне гарантуватися розміром інструмента або відповідним технологічним процесом). Не допускається повторювати розміри того самого елемента на різних зображеннях, у технічних вимогах, основному написі й специфікації, за винятком довідкових розмірів, наведених на рис. 6.17, б, в.

Е

1.Відхилення від паралельності осей. отв. А й Б не більше 0,05мм

2.Різниця розмірів У с обох сторін не більше 0,1мм

Рис. 6.18 Нанесення літерних позначень розмірів

сли в технічних вимогах необхідно дати посилання на розмір, нанесений на зображенні, те цей розмір або відповідний елемент позначають буквою, а в технічних вимогах поміщають Запис, аналогічний наведеної на рис. 6.18.

Розміри, що визначають розташування поверхонь, що сполучають, проставляють, як правило, від конструкторських баз із урахуванням можливостей виконання й контролю цих розмірів.

Рис. 6.19 Нанесення розмірів від бази

При розташуванні елементів предмета (отворів, пазів, зубів і. т.п.) на одній осі або на одній окружності розміри, що визначають їхнє взаємне розташування, наносять такими способами:

1. від загальної бази — поверхні (рис. 6.19,а) або осі (рис. 6.19,б)

2) завданням розмірів декількох груп елементів від декількох загальних баз (рис. 6.19, в);

3) завданням розмірів між суміжними елементами (ланцюжком) (рис. 6.19, г).

Розміри на кресленнях не допускається наносити у вигляді замкнутого ланцюга, за винятком випадків, коли один з розмірів зазначений як довідковий (див. рис. 6.19, а).

Розміри, що визначають положення симетрично розташованих поверхонь у симетричних виробів, наносять, як показано на рис. 16.20.

П

Рис. 16.20 Приклади нанесення розмірів, що визначають положення симетрично розташованих поверхонь у симетричних виробів:

а, б - для одиничного виробництва; в, м - для серійного й масового виробництва

ри виконанні робочих креслень деталей, виготовлених виливком, штампуванням, куванням або прокаткою з наступною механічною обробкою частини поверхонь деталі, указує не більше одного розміру по кожному координатному напрямку, що зв'язує механічно оброблювані поверхні з поверхнями, піддава не механічній обробці (мал. 6.20).

Розмірні й выносные лінії. Стрілки. Розміри на кресленнях указують розмірними числами й розмірними лініями. Розмірну лінію з обох кінців обмежують стрілками, що впираються у відповідні лінії, а при нанесенні лінії радіуса стрілку проставляють тільки з боку обумовленої дуги або округлення. Розмірні лінії переважно наносити поза контуром зображення.

Виносни лінії повинні виходити за кінці стрілок розмірної лінії на 1...5 мм. Відстань від розмірної лінії до паралельної їй лінії контуру, осьовий, виносною і інших ліній, а також відстань між паралельними розмірними лініями повинне бути в межах 6...10 мм.

На складальних кресленнях і кресленнях загальних видів розмірні лінії розташовують залежно від величини зображення на відстані не менш 10 мм від лінії зовнішнього контуру.

Необхідно уникати перетинання розмірних і виносних ліній. Для цього треба більше короткі лінії, що виносять за межі контуру, поміщати ближче до контуру, а більше довгі - далі від нього.

Не допускається використати лінії контуру, осьові, центрові й виносни в якості розмірних. Виносни лінії проводять від ліній видимого контуру, за винятком випадків, коли при нанесенні розмірів на невидимому контурі відпадає необхідність у кресленні додаткового зображення.

Розмірні числа. Лінійні розміри (довжину, висоту, ширину, радіус, діаметр дуги окружності) і граничні, відхилення лінійних розмірів на кресленнях указують у міліметрах, без позначення одиниці величини. Для розмірів і граничних відхилень, що приводять у технічних вимогах, примітках і подібних пояснювальних написах на поле креслення, обов'язково вказують одиниці величини.

Кутові розміри й граничні відхилення кутових розмірів указують у градусах, хвилинах і секундах з позначенням одиниці величини, наприклад: 4°; 4°30'; 12°45'30''; 30°±1°; 30°±10'. При нанесенні кутового розміру менш 1° або 1' перед їхнім значенням вказується 0° або 0°0', наприклад: 0°30'40"; 0°0'30".

Для розмірних чисел застосовувати прості дроби не допускається.

Правила нанесення на кресленнях розмірних чисел наведені в табл. 16.11. Якщо для написання розмірного числа недостатньо місця над розмірною лінією те розміри наносять, як показано на мал. 6.21, а; якщо недостатньо місця для нанесення стрілок, те їх наносять, як показано на мал. 6.21, б. Спосіб нанесення розмірного числа при різних положеннях розмірних ліній (стрілок) на кресленні визначається найбільшою зручністю читання.

Рис. 6.21 Нанесення розмірних чисел на коротких розмірних лініях:

а - при недоліку місця над розмірною лінією: б - при недоліку місця для нанесення стрілок

Знаки. При вказівці розмірів діаметра, радіуса й інших перед розмірним числом варто наносити знаки, наведені в табл. 6.8.

Таблиця 6.8. Знаки, застосовувані при нанесенні розмірів по СТ СЭВ 1976-79

Найменування	Умовний знак	Приклад
Довжина дуги Радіус Діаметр Сфера Квадрат Ухил Конус Розгорнення

Примітка. Розміри знаків повинні бути дорівнюють висоті розмірного числа, а форма їх відповідати ДЕРЖСТАНДАРТ 2.304-81(СТ СЭВ 851-78 - СТ СЭВ 855 - 78).

Мережа розмірів. Сукупність нанесених на кресленні розмірів являє собою мережа розмірів. Мережа розмірів повинна відбивати функціональне призначення виробу. Залежно від вибору вимірювальних баз і необхідної точності виготовлення окремих елементів деталі застосовують три системи нанесення розмірів елементів.

Ланцюгова система передбачає нанесення розмірів окремих елементів послідовно, один за одним, тобто розміри є ланками одного розмірного ланцюга. При цьому ланцюг повинна бути розімкнута, за винятком випадків, коли один з розмірів є довідковим.

Координатна система характерна тим, що розміри наносять на кресленні у вигляді координат, що визначають положення елементів деталі щодо однієї й тієї ж її базової поверхні.

Комбінована система є сполученням ланцюгової й координатної. Ця система найпоширеніша, тому що забезпечує зручність виміру при виготовленні й контролі розмірів деталі без додаткових їхніх підрахунків. Приклади нанесення розмірів від загальної бази представлені на мал. 6.22, а, б. У подібних випадках допускається проводити одну загальну розмірну лінію від оцінки 0 (мал. 6.22, в, г).

Спрощене нанесення розмірів отворів. Розміри отворі на кресленнях допускається наносити спрощено в наступних випадках [167]: 1) діаметр отвору на зображенні 2 мм і менш; 2) відсутнє зображення отворів у розрізі (перетині) уздовж осі; 3) нанесення розмірів, отворів за загальними правилами ускладнює читання креслення.

Р

Рис.6.22 Системи нанесення розмірів

Рис. 6.23 Спрощене нанесення розмірів отворів

озміри отворів варто вказувати на полку лінії-винесення, проведеної від осі отвору (мал. 6.23) Приклади спрощеного нанесення розмірів отворів наведені в табл. 6.9.

6.10 Нанесення граничних відхилень розмірів по ЕСДП СЭВ

Граничні відхилення розмірів (лінійн і кутових) указують безпосередньо після номінальних розмірів [157]. Граничні відхилення лінійних розмірів указують на кресленнях умовними позначками полів допусків і посадок, прийнятих в ЕСДП СЭВ, а також числовими значеннями граничних відхилень (табл. 6 10, 6.11).

Таблиця 6.9. Приклади спрощеного нанесення розмірів отворів на кресленнях за ДСТ 2.318-81 (СТ СЭВ 1977-79)

Тип отвору й структура запису елементів, що спрощують	Пример спрощеного нанесення розмірів отвору

Примітка. Позначення елементів отворів, використовувані в структурі записи для різних типів отворів: d₁ — діаметр основного отвору; d₂ — діаметр зенківки; l₁ — довжина циліндричної частини основного отвору; l₂ — довжина різьблення в глухому отворі; l_{3-глибина} зенківки; l₄ — глибина фаски; Z — позначення різьблення по стандарті; φ - центральний кут зенківки; ? - кут фаски

Таблиця 6.10. Нанесення граничних відхилень розмірів (лінійних і кутових) на кресленнях за ДСТ 2.307-68* і ЕСДП СЭВ

Пояснення	Вказівка на кресленні
Граничні відхилення лінійних розмірів (а — валів; б — отворів; в — елементів, що сполучають, ) можуть бути зазначені одним із трьох способів: 1) умовними позначками полів допусків 2) числовими значеннями граничних відхилень 3) умовними позначками полів допусків із вказівкою праворуч у дужках числових значень граничних відхилень (комбінований спосіб)
Граничні відхилення кутових розмірів указують тільки числовими значеннями
При записі граничних відхилень числовими значеннями верхні відхилення поміщають над нижніми.
Граничні відхилення, рівні нулю, не вказують
При симетричному розташуванні поля допуску абсолютну величину відхилень указують один раз зі знаком ±; при цьому висота цифр, що визначають відхилення, повинна бути дорівнює висоті шрифту номінального розміру
Граничні відхилення, що вказують числовими величинами, вираженими десятковим дробом, записують до останньої значущої цифри включно, вирівнюючи число знаків у верхнім і нижнім відхиленнях додаванням нулів
Розмір шрифту літерних позначень такий же, як при проставлянні розмірів
Числові значення граничних відхилень допускається вказувати в таблиці, що поміщає на вільному полі креслення
На поверхні з одним номінальним розміром, що має ділянки з різними граничними відхиленнями, границю між ділянками проводять суцільною тонкою лінією, а номінальний розмір з відповідними граничними відхиленнями наносять для кожної ділянки окремо
При вказівці граничних відхилень умовними позначками обов'язково й вказівка їхніх числових значень (комбінований спосіб) у наступних випадках: 1) при призначенні граничних відхилень розмірів, не включених у ряди нормальних лінійних розмірів за ДСТ 6636-69 (СТ СЭВ 514-77) 2) при призначенні граничних відхилень, умовні позначки яких не передбачені СТ СЭВ 144-75 або СТ СЭВ 177-75, зокрема для пластмасових деталей із граничними відхиленнями по СТ СЭВ 179-75 3) для розмірів уступів з несиметричним полем допуску
Коли необхідно вказати тільки один граничний розмір (другий обмежений убік збільшення або зменшення якою-небудь умовою), після розмірного числа вказують відповідно max або min

Продовження табл.6.10

Пояснення	Вказівка на кресленні
Обмеження коливання розміру однакових елементів однієї деталі в межах частини поля допуску (дані вказуються в технічних вимогах)	Різниця розмірів 0,1мм
Обмеження величини накопиченої погрішності відстані між повторюваними елементами (дані вказуються в технічних вимогах)	Граничні відхилення відстані між будь-якими незліченними зубами ±0,1мм

Таблиця 6.11 Приклади правильного й неправильного нанесення граничних відхилень розмірів на кресленнях

Ознака оформлення	Правильно	Неправильно
Число знаків
Видалення відхилень від номінального розміру
Відділення лініями номінального розміру й відхилення
Поділ відхилень лініями
У кресленнях допускають відхилення, що, варто проставляти так, щоб одночасно із вказівкою точності кута можна було б визначити й точність положення цього кута щодо осі утворюючої або площини деталі

На складальних кресленнях граничні відхилення розмірів (посадки) елементів, що сполучають, можуть бути зазначені також одним із трьох способів (див. табл. 6.10) у вигляді дробу, у чисельнику якої поміщають дані, що ставляться до отвору, а в до валу. Найбільш ефективним є третій спосіб. Одночасна вказівка числових значень граничних відхилень дозволяє безпосередньо за даними креслення робити налагодження верстата на розмір, стежити за поточним розміром деталі в процесі обробки й контролювати деталь за допомогою універсальних вимірювальних засобів.

На одному кресленні можуть застосовуватися різні способи вказівки граничних відхилень.

Поля допусків посадкових місць валів і отворів корпусів під підшипники кочення вказують на складальних кресленнях без яких-небудь додаткових індексів

Рис. 6.25 Нанесення граничних відхилень розмірів однієї з деталей, що сполучають

Рис. 6.24 Нанесення граничних відхилень розмірів на складальних кресленнях

Допускається на кресленнях складальних одиниць приводити граничні відхилення тільки однієї з деталей, що сполучають, не застосовуючи ніяких додаткових символів, наприклад отвору під підшипники кочення (рис. 6.25, а). Якщо буде потреба на кресленні пояснюють, до якої деталі ставиться відхилення (рис. 6.25, б). Указувати граничні розміри допускається також на складальних кресленнях для зазорів, натягів, мертвих ходів і т.п.

Невказані граничні відхилення розмірів відносно низкою точності (від 12-го квалітету й грубіше) допускається не вказувати безпосередньо в номінальних розмірів. Їх можна обмовляти загальним записом у технічних вимогах креслення за умови, що цей запис однозначно визначає значення й напрямок граничних відхилень.

Загальні записи в технічних вимогах повинні вироблятися відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 2.307-68* із примітками. Приклади загального запису в технічних вимогах креслення з урахуванням квалітетів і розташування полів допусків по ЕСДП:

1) незазначені граничні відхилення розмірів: отворів Н14, валів h14, інших

2) незазначені граничні відхилення розмірів: діаметрів Н12; h12, інших

3) незазначені граничні відхилення розмірів