
- •Методичні вказівки по проектуванню й оформленню курсових проектів за курсом «деталі машин»
- •Введення
- •Для виконання курсовогопроекта
- •Кафедра прикладної механіки редуктор циліндричний двоступінчастий
- •1. Исходные данные
- •5. Геометричний розрахунок швидкохідного щабля.
- •6. Перевірочний розрахунок зубів швидкохідного щабля на витривалість і вибір матеріалів.
- •9. Перевірочний розрахунок зубів тихохідного щабля на витривалість і вибір матеріалів.
- •10. Підбор муфти й попереднє визначення розрахункових довжин валів.
- •12. Розрахунок швидкохідного вала.
- •13. Проміжного вала.
- •Горизонтальна площина
- •14. Розрахунок тихохідного вала.
- •15. Підшипники кочення.
- •6. Шпонкові з'єднання.
- •18. Основні розміри корпусних деталей і компонування редуктора
- •2.2 Конструювання конічної передачі редуктора
- •2.2.1. Розрахунок конічної передачі редуктора
- •2.3.2. Конструкція конічних зубчастих коліс
- •2.3 Конструювання черв'ячних передач
- •2.3.4. Допуски форми й розташування поверхонь для деталей черв'ячної передачі
- •3 Конструкція редукторів
- •4 Правила оформлення пояснювальної записки
- •5 Правила оформлення графічної частини проекту
- •6 Загальні правила виконання креслень
- •2(Виносна лінія)
- •4(Лінія невидимого контуру)
- •1(Лінія видимого контуру)
- •6(Лінія термообробки
- •9(Розгорнення, сполучене
- •6.7 Нанесення на кресленнях позначень покриттів, термічного й іншого видів обробки
- •6.11 Вказівка на кресленнях допусків форми й розташування поверхонь
МІНІСТЕРСТВО УТВОРЕННЯ Й НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ Й ПЕРЕПІДГОТОВКИ
КАДРІВ ПРОМИСЛОВОСТІ
Методичні вказівки по проектуванню й оформленню курсових проектів за курсом «деталі машин»
для студентів спеціальності 7.090218
«Металургійне встаткування»
Дніпропетровськ
Гипопром
2009
Введення
Металургійне встаткування складається з різних агрегатів, механізмів, вузлів і деталей, у тому числі приводних механізмів основним елементом яких є редуктор. Курсовий проект включає розрахунок редуктора й графічну частину, у якій зображена конструкція редуктора.
Розрахунок редуктора включає розрахунки всіх основних елементів, які вивчає курс «Деталі машин»: зубчасті передачі, вали, шпонкові з'єднання, опори, муфти й інші деталі.
Розрахунок редуктора починається з розбивки передаточного числа й визначення основних розмірів проектованої передачі. Універсального способу розбивки передаточного числа не існує. Розбивку робимо виходячи з різних передумов, і в результаті приходимо до різних пропорцій редуктора.
У завданні приводяться або по заданих величинах визначаються постійний обертаючий момент і частота обертання веденого вала редуктора. Це дозволяє визначити необхідну потужність двигуна, підібрати його по каталозі й визначити необхідне передаточне число редуктора відповідно до частоти обертання двигуна.
У звичайних циліндричних редукторах, якщо швидкохідна передача виконується з эвольвентным зачепленням, а тихохідна із зачепленням Новикова й всі три вали лежать в одній горизонтальній площині, можна приймати передаточні числа швидкохідної й тихохідної передач приблизно однаковими або в першої трохи більше, ніж у другий. Діаметри коліс першої й другої передач мають незначну різницю, що дозволяє здійснювати змащення зануренням.
До найбільш прийнятного рішення приходять, лише прорахувавши орієнтовно основні параметри першого й другого щаблів у різних варіантах. Розміри зубчастих передач призначають остаточно за відповідними стандартами. Ці основні розміри необхідно погодити з керівником, тому що вони кладуть в основу подальшого розрахунку так, що помилки в них можуть привести до необхідності переробки всього розрахунку. Повну перевірку розрахунку керівник робить після його завершення.
Важливою особливістю конструкторського розрахунку є те, що його виконують паралельно з конструюванням. Розміри, отримані з розрахунку, піддають окомірному контролю. Частина розмірів доводиться призначити орієнтовно, а потім робити розрахунок у формі перевірки. Рекомендується, паралельно з розрахунком, виконати ескізи елементів, що розраховують, у масштабі, на папері в клітку або на міліметрівці.
Інженерні розрахунки на міцність засновані на наближених розрахункових схемах поданнях. Тому в розрахунках на міцність точні обчислення не мають змісту. Проектуючи редуктор, досить визначити сили з точністю до 100 Н, напруги до 1 МПа. Розміри, що розраховують із умов міцності, наприклад, міжосьова відстань або діаметр вала - з точність до 1мм. Одержувані з розрахунків розміри необхідно зіставляти між собою. Якщо розраховані розміри не гармоніюють один з одним, то це часто свідчить про помилки в обчисленнях. У випадках, що викликають сумнів, варто порадитися з керівником. Остаточно призначувані посадкові розміри необхідно погодити з ДЕРЖСТАНДАРТ 6636-69.
Виконавчі розміри зубчастих коліс повинні бути підраховані з великою точністю до 0,0001мм, діаметри зубчастих коліс до 0,01мм, кут нахилу з точністю до однієї хвилини.
У розрахунках обов'язково повинні бути включені всі ілюстрації, необхідні для його повного розуміння, виконані в повній відповідності з отриманим завданням, розміщенням елементів редуктора й розмірами, знайденими з розрахунку й прийнятими остаточно. Всі ілюстрації можна виконати в невеликому масштабі, на сторінках розрахунку.
Конструкцію редуктора варто виконати на міліметрівці в одному зі стандартних масштабів 1:1, 1:2, 1:2,5 або, якщо розміри редуктора цього вимагають 1:4,1:5. При розробці конструкції особлива увага необхідно звернути на домірність елементів і їхнє взаємне розташування.
Далі приводиться, як зразок, розрахунок двоступінчастого циліндричного редуктора з роздвоєної эвольвентной шевронною передачею у швидкохідному щаблі й з косозубою передачею із круговим зачепленням Новикова в тихохідному щаблі.
1. ВИХІДНІ ДАНІ