23.09.14 до 30.09.14
Тема. Причини, привід та початок Першої світової війни.
Мета уроку: розкрити причини й характер Першої світової війни, охарактеризувати хід бойових дій у 1914р., показати причини зриву планів Німеччини; закріпити навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Основні поняття і терміни: план «Шліффена», «бліцкриг», агресія, Перша світова війна, фронт, тил, мобілізація, перебудова економіки на воєнний лад, окупація.
Основні дати: 28 червня 1914р. – вбивство в Сараєво австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда сербським націоналістом Гаврилом Принципом; 23 липня 1914р. – ультиматум Австро-Угорщини Сербії; 28 липня 1914р. – Австро-Угорщина оголошує війну Сербії; 1 серпня 1914р. – Німеччина оголошує війну Росії; 3 серпня 1914р. – Німеччина оголошує війну Франції. Вторгнення німецьких військ у Бельгію і Люксембург. Початок реалізації «плану Шліффена»; 4 серпня 1914р. – Англія оголошує війну Німеччині, використавши як привід порушення нейтралітету Бельгії; серпень 1914р. – наступ росіян у Східній Пруссії і Східній Галичині; вересень 1914р. – битва на р. Марна; 29 жовтня 1914р. – Османська імперія вступає у війну на боці Німеччини; листопад-грудень 1914р. – перехід на всіх фронтах від маневреної до позиції війни.
Очікувані результати: учні повинні вміти давати характеристику причин розв’язання Першої світової війни, аналізувати історичні документи та факти, давати власну оцінку історичним подіям, а також складати характеристику відомих політичних діячів, працювати з додатковими джерелами інформації, брати участь в дискусії.
Війна не може бути справедливою, тому що
воювати справедливо неможливо, навіть якщо
воюєш за справедливість.
Т.Котарбиньський.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
Історія людства завжди супроводжувалася війнами. За весь період свого існування людство пережило 14513 війн, в яких загинуло 3640000000 людей та втрачено матеріальних цінностей на суму 500 квинтіліонів швейцарських
франків. Якщо б знищені цінності перевести в золото, то вистачило б опоясати земну кулю по екватору стрічкою, товщиною 10 метрів і шириною !8 кілометрів.
ХХ століття стало періодом двох найстрашніших війн, які пережило людство. Сьогодні на уроці ми починаємо вивчення Першої світової війни, яка тривала з 1 серпня 1914 року по 11 листопада 1918 року. В цій війні приймали участь 38 держав із населенням понад 1 млрд. осіб. У кровопролитних боях загинуло близько 10 мільйонів осіб, 20 мільйонів було поранено чи скалічено.
Сьогодні на уроці, шановні учні , ви повинні відповісти на проблемне питання: Чи можна сказати, що Перша світова війна була фатально невідворотною? Які аргументи Ви можете навести на підтвердження своєї точки зору?
II. Вивчення нового матеріалу
1.Причини війни. План Шліффена.
Завдання
Виписати причини війни
До Першої світової війни призвели загострення суперечностей між великими державами світу, а також боротьба між двома військово-політичними блоками – Антантою і Троїстим союзом.
Причини війни полягали в протистоянні між провідними європейськими країнами. Поява на політичній карті світу внаслідок франко-прусської війни об’єднаної Німецької імперії, порушення рівноваги сил на континенті поставили на чільне місце у Європі Німеччину. Через боротьбу за ринки збуту загострилися її відносини, насамперед економічні, з Англією, Росією та Францією. При цьому найбільша прірва у взаєминах пролягла саме між Британією та Німеччиною.
Взаємні претензії європейських держав спонукали їх до утворення ворогуючих військово-політичних об’єднань держав: Троїстого союзу у складі Німеччини й Австро-Угорщини (1879), а також Італії (1882, розірвала договір у 1915). У серпні 1914 року було підписано німецько-турецький договір, а у 1915 році до угоди приєдналася Болгарія, після чого об’єднання стали називати Четвертним союзом, або Центральними державами.
Натомість Англія, Франція та Росія в 1907 році завершили утворення союзу Антанти.
Німецька імперія прагнула до світового панування. В її плани входило загарбання великих територій у Європі, в тому числі України й Прибалтики, колоніальних володінь Англії, Франції, Бельгії, зміцнення позицій в Туреччині й на Близькому Сході. Австро-Угорщина сподівалася підкорити Сербію, Болгарію й Чорногорію, заволодіти нафтовими родовищами Румунії, панувати на Чорному, Адріатичному та Егейському морях. Туреччина звертала свої погляди на Балканський півострів, Крим, Закавказзя, Іран.
Англія у свою чергу претендувала на німецькі колонії, турецькі володіння в Месопотамії (нинішній Ірак), прагнула посилити свій вплив на Близькому Сході та Середземномор’ї. В інтересах Англії було підірвати економічну могутність Німеччини. Франція мала намір повернути Ельзас і Східну Лотарингію, відібрані в неї Німеччиною 1871 р., захопити Саарський басейн та частину Рейнської області Німеччини. Російський царизм переслідував стратегічні завдання – установити контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли, покінчити з німецьким та австрійським впливом у Туреччині й на Балканах.
Отже, війна мала несправедливий, загарбницький характер з боку держав обох блоків. Вони прикривалися гаслами захисту вітчизни й майбутнього своїх народів, знищували в полум’ї війни мільйони безневинних, ошуканих шовіністичною пропагандою людей.
Напередодні війни країни Антанти мали перевагу в людських і матеріальних ресурсах над країнами Троїстого союзу. А от за кількістю та якістю озброєнь і в мобілізаційному аспекті до війни краще підготувалася Німеччина. Майже за рік до початку воєнних дій У Німеччині було підготовлено план нападу на Францію та Росію. В основу наступних воєнних дій було покладено план генерала Шліффена – начальника німецького генштабу в 1891 – 1905 рр.
Неминучість війни на два фронти була очевидною. Тому головною ідеєю стратегічного плану було бити противників нарізно. На початковому етапі війни на заході передбачалося зосередити близько 80% збройних сил Німеччини, а решту – на сході. Після розгрому протягом 4-6 тижнів французької армії Німеччина мала перекинути війська на схід, і в перебігу «блискавичної» війни завдати нищівної поразки Росії.
Масштаби війни:
Брали участь 38 держав, у яких проживало ¾ людства.
Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці та на просторах Світового океану.
До воюючих армій було мобілізовано 73,4 млн. осіб.
Загинуло 10 млн. осіб, поранено і скалічено 20 млн. (90% - військові, 10% - цивільні).
Матеріальні втрати воюючих держав – третина національного багатства (80 млрд. доларів).
Завдання. Заповніть Таблицю №1: у відповідному стовпчику таблиці поставте хрестик, якщо загарбницькі плани, або інтереси країн перехрещуються. Зробіть висновок щодо причин Першої світової війни. На основі опрацьованого матеріалу визначте характер Першої світової війни.
Таблиця №1 Протистояння двох блоків Антанти і Троїстого союзу у першій світовій війні
|
Німеччина |
Австро-Угорщина |
Італія |
Англія |
Франція |
Росія |
Німеччина |
|
|
|
|
|
|
Австро-Угорщина |
|
|
|
|
|
|
Італія |
|
|
|
|
|
|
Англія |
|
|
|
|
|
|
Франція
|
|
|
|
|
|
|
Росія |
|
|
|
|
|
|
Запитання на закріплення.
1. Які стратегічні переваги й недоліки мав Троїстий союз?
2. Які стратегічні переваги й недоліки мала Антанта?
Висновок.
Перша світова війна була загарбницькою з обох боків. Лише з боку Сербії, Бельгії, Чорногорії війна мала справедливий характер, оскільки вони боролися за власну незалежність і були жертвами агресії.