Тема. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні.

Мета:

• визначати основні напрямки суспільно-політичного життя тогочасної Наддніпрянщини;

• характеризувати соціалістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

• пояснювати, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямку суспільно-політичного життя;

• характеризувати націоналістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя;

• пояснювати поняття й терміни: «пролетар», «соціалізація», «Бунд», «РУП», «УДП», «УНП»;

• розвивати вміння аналізувати особливості суспільно-політичних поглядів;

• сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення до різних ідейних течій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Суспільно-політичне життя на українських землях на початку XX ст.», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: пролетар, соціалізація, Бунд, РУП, УДП, УНП.

Основні дати: 1900 р. — утворення Революційної української партії (РУП); 1902 р. —- утворення Української народної партії (УНП); 1904 р. —утворення Української демократичної партії (УДП).

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності.

II.Перевірка домашнього завдання.

Запитання і завдання.

1. Якими були характерні риси розвитку промисловості на українських землях?

2. Схарактеризуйте розвиток сільського господарства в тогочасній Україні.

3. Яку роль у розвитку українського економічного життя відігравав кооперативний рух?

4. Схарактеризуйте зміни в суспільному житті України, спричинені розгортанням індустріалізації.

5. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст. Якими шляхами їх було можливо розв'язати?

III.Актуалізація опорних знань.

Запитання та завдання.

1. Якими були основні напрямки суспільно-політичного життя Наддніпрянської України в XIX ст. ?

2. Якими були основні форми та прояви українського суспільно-політичного руху Наддніпрянщини другої половини XIX ст.?

IV.Вивчення нового матеріалу.

1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку XX ст.

На початку XX ст. в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України існувало кілька основних напрямів. Російський напрямок складали консерватори, які виступали за збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, дотримувалися ідеї перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Власних політичних партій російські консерватори й ліберали до 1905 р. не мали. Російські радикали, що поділяли ідеали соціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли в краї досить активно. У середовищі переважно робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), утвореної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на поміркованих меншовиків, які надавали перевагу мирним методам діяльності, та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

Наприкінці 1901 — на початку 1902 р. в результаті об’єднання народницьких гуртків і груп утворилася Російська партія соціалістів-револю-ціонерів (есерів). Вони виступали за повалення самодержавства шляхом революції, здійсненої «працюючим народом». Ідею встановлення диктатури пролетаріату есери відкидали. Вимоги запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам досить значну підтримку в Наддніпрянщині.

Робота з термінами і поняттями.

Пролетар — позбавлений засобів виробництва найманий робітник.

Соціалізація — усуспільнення приватної власності.

На початку XX ст. вагоме місце в суспільно-політичному житті краю посідав єврейський напрямок. Активно діяв, особливо в межах «смуги осілості», «Бунд» (у перекладі «союз») —«Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії», створений у 1897 р. Це була політична партія, яка захищала інтереси єврейських робітників і вела серед них соціалістичну пропаганду. У 1898—1903 та 1906—1912 pp. «Бунд» на правах автономної організації входив до РСДРП. Польський напрямок у цей період активної ролі в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України не відігравав.

В українському напрямку Наддніпрянщини на основі громадівських рухів, що розвивалися раніше, розпочали формуватися нові течії: із гро-мадівського руху — ліберально-демократична, зі студентського — соціалістична і націоналістична течії.

Усі вони в цей період долали стадію організаційного та ідейного становлення. Особливістю їх розвитку було те, що соціальну базу цих течій становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії.