2.5 Принцип ґрунтовності (забезпечення міцності результатів) навчання

Цей принцип спрямований на таку організацію навчання, яка б забезпе­чувала міцне запам’ятовування, ґрунтовне засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Ґрунтовні знання – це знання глибоко усвідомлені, систематичні, чіткі, тісно пов’язані з практикою, міцно закріплені в пам’яті. Істотними ознаками ґрунтовності знань є їх точність, аргументованість і відповідна для кожного ступеня освіти повнота.

Умови ґрунтовності навчання: осмислення знань; спонукання до їх засвоєння, на час запам’ятовування – для уроку, для екзамену, назавжди та ін.; засвоєння матеріалу невеликими частинами; структурування матеріалу, виділення головного, що забезпечує логічні зв’язки; використання оптимальної кількості навчальних вправ; систематичне і правильне повторення; контроль за результатами навчання, перевірка й оцінка.

Для успішної реалізації принципу ґрунтовності (міцності) знань варто реалізовувати такі правила навчання:

• пам’ятайте, що людина має природну здатність забувати. Щоб знання стали ґрунтовними, постійно дбайте про їх підкріплення;

• не допускайте закріплення в пам’яті неправильно сприйнятого або того, що учень не зрозумів. Запам’ятовувати учень повинен лише те, що він свідомо засвоїв, добре осмислив;

• як відомо, забування вивченого найінтенсивніше відбувається відразу після навчання, тому час і частота повторень повинні бути узгодженні з психологічними закономірностями забування;

• стежте за логікою подачі навчального матеріалу. Знання і переконання, що логічно пов’язані між собою, засвоюються міцніше, ніж розрізнені відомості;

• використовуйте встановлений наукою факт: важливою умовою і формою ґрунтовності знань є їх самостійне повторення учнями;

• не приступайте до вивчення нового, не забезпечивши попередньо позитивних мотивів і стимулів. Пам’ятайте: знання, що силоміць впроваджені в голову дитини, не є ґрунтовними, міцними;

• для міцності засвоєння використовуйте яскравий, емоційний виклад, наочні посібники, технічні засоби, дидактичні ігри, навчальні дискусії, проблемно-пошукове навчання;

• в процесі вивчення нового завжди пов’язуйте його з раніше засвоєним, повторюйте старе в новому;

• озброюйте учнів технікою розумової праці;

• систематично й об’єктивно оцінюйте результати навчальної праці учнів.

2.6 Принцип науковості

Цей принцип стосується головним чином змісту навчання, тобто знань і умінь, які викладаються учням. Сутність цього принципу полягає в тому, що засвоюванні учнями знання повинні викладатися в інтерпретації сучасної науки, не суперечити її даним. Завдання школи – дати учням при вивченні всіх навчальних предметів об’єктивно правильну картину розвитку світу – природи, суспільства і людського мислення. На всіх етапах навчання повинен забезпечуватися діалектичний підхід до аналізу явищ і фактів об’єктивного світу; формуючи у школярів правильні наукові поняття, вчитель має забезпечувати високий теоретичний рівень навчання, засвоєння фактів і явищ у їхньому розвитку і взаємозв’язку, історизм у їх викладання, показати учням можливості і могутність людського інтелекту, розкрити роль науки у підвищенні продуктивності праці, в удосконаленні життя людини.

З метою реалізації вимог принципу науковості варто використовувати такі правила:

• повідомляйте учням лише науково достовірні знання;

• варто використовувати найновішу наукову термінологію, не користуватися застарілою, бути ознайомленим з найновішими досягненнями з свого предмета;

• показуйте шляхи і засоби наукових пошуків;

• систематично інформуйте учнів про нові наукові надбання у різних галузях наук;

• розкривайте перед учнями технологію і техніку наукових досліджень (пошуків);

• залучайте учнів до системи доступних наукових досліджень. Дайте учневі можливість пережити радість відкриття, почуття успіху, задоволення від пізнавальної напруги;

• розкривайте генезис наукових знань;

• вказуйте на перспективи і необхідність розвитку певних галузей науки;

• використовуючи систему наукових знань, дбайте про формування наукового світогляду учнів. Тощо.