6. Джерела статистичної інформації

Статистика, як галузь наукової та практичної діяльності, має справу зі збиранням, аналізом і інтерпретацією даних. Статистична ж інформація дає узагальнену кількісну характеристику якісно одно­типних явищ і процесів. Перевагою статистичної форми інфор­мації над іншими є:

• наочність характеристики об’єктів;

• можливості подання значного обсягу інформації при збереженні її компактної форми.

Значною мірою цих переваг досягають завдяки тому, що в сис­темі комунікації статистична інформація відіграє роль компактного символу-сигналу, коду, що стимулює пам’ять і інші форми інтелек­туальної діяльності користувачів цієї інформації, перш за все — фахівців. Статистичну інформацію поділяють на первинну та вторинну. Пер­винну інформацію отримують завдяки статистичним спостереженням, що являють собою систематизоване збирання масових відомостей про явища шляхом реєстрування їх суттєвих ознак відповідно до зазда­легідь складеної програми. Як синонім терміна «первинна статистич­на інформація» використовують «первинні статистичні дані». У результаті зведення, опрацювання й аналізу первинних даних отриму­ють вторинну статистичну інформацію. Найпоширенішими є дві форми статистичних спостережень:

• звітність юридичних і фізичних осіб;

• спеціально організовані спостереження (переписи, одноразові обліки, спеціальні обстеження тощо).

Ступінь достовірності статистичної інформації залежить від спо­собу її отримання (звичайно, за умов добросовісного його здійснен­ня), чим більше процедур опрацювання зазнає інформація на шляху від першоджерела, що у статистичній формі описує певне явище, до користувача, тим більше можливості для викривлення кінцевої інфор­мації. У цьому плані ймовірність викривлення вторинної статистич­ної інформації завжди вища, ніж первинної. Ступінь достовірності інформації залежить і від механізму отримання первинних даних. Наприклад, достовірність інформації, отриманої в результаті суціль­ного обстеження, вища, ніж вибіркового. Адже до викрив­лення інформації може спричиняти саме механізм екстраполяції ре­зультатів вибіркового обстеження. Цей чинник обов’язково потрібно враховувати у процесі організації ІД зацікав­лених осіб.

Щоб якісно виконати поставлені завдання, користувач інформації повинен уявляти собі механізм її формування. Тим більше що досить часто наведення в різних джерелах конкретних статистичних показ­ників не супроводжується описанням механізму їх формування. У цьому плані показовим є наступний приклад, наведений в українсько­му діловому тижневику «Бизнес»: за даними Держкомстату в 2000 р. було вироблено 96,1 тис.т макаронних виробів, що приблизно на 25% менше, ніж за 1999 р. (а в 1999 р. макаронів зробили приблизно на 5% менше, ніж у 1998 p.). Разом з тим оператори вважають, що об’єктив­них причин для зменшення обсягів ринку не існує. За їхніми оцінка­ми, у 2000 р. в Україні зроблено не менше 155 тис.т макаронних виробів, тобто приблизно стільки ж, скільки й у 1999 р. Офіційні дані про падіння обсягів виробництва, швидше за все, пояснюють тим, що численні дрібні виробники, які поступово відбирають у великих фабрик ринок, перед Держкомстатом не звітують. Як бачимо, різна методика розрахунку статистичної інформації призводить не тільки до помітної різниці в підсумкових показниках, а й дає підста­ви для значних розбіжностей в оцінюванні ситуації на ринку.

Наведений приклад наочно ілюструє вплив інформаційних посе­редників на формування навіть статистичної інформації. А найбіль­шим постачальником статистичної інформації в Україні перш за все для потреб державного, місцевого та галузевого управління, а отже, і відповідним інформаційним посередником, є Державний комітет статистики, що має мережу своїх підрозділів у всіх адміністративно-територіальних одиницях України.

З урахуванням усього наведеного стисло проаналізуємо систему державної статистики як джерела інформації для прийняття управлін­ських рішень. Суспільна функція органів державної статистики, як інформаційного посередника, полягає у виконанні завдань, визначе­них законодавством і поставлених перед ними органами державної та місцевої влади. Органи Держкомстату мають і власні відомчі інте­реси. Головні інформаційні функції, які виконує ця система, — пошук даних і оперативне поінформування для основних користувачів. Інші інформаційні функції система державної статистичної інформації ви­конує в меншому обсязі, часто опосередковано і залежно від ситуації. Імовірні механізми викривлення інформації пов’язані з методологією статистичних спостережень та обчислень. Можливість великомасштабної фальсифікації державної статистичної інформації виключена. Викривлення статистичної інформації виникає через її некоректне подання й особливо використання. Механізми оцінювання достовірності інформації: спочатку — логічний аналіз, а потім — методи матема­тичної статистики. Що стосується якісних характеристик, то точність, достовірність статистичної інформації, коректність її сприйняття фахівцями висока і дуже висока. А оперативність коли­вається в дуже широких межах: від щоденної (курс валют) до одного разу на десятиріччя і більше (перепис населення).