- •Змістовий модуль 1. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •Тема 1. Інформаційна та інформаційно-аналітична діяльність:
- •Основні поняття, історичний огляд
- •1. Поняття інформації
- •2. Різні означення інформації
- •3. Проблеми інформації
- •4. Інформація як товар
- •5. Інформація в органах державного управління
- •6. Поняття та характеристики іад
- •Передісторія розвитку ід
- •Основні етапи розвитку ід
- •Історія формування ід в срср
- •Тема 2. Інформаційна та інформаційно-аналітична діяльність: проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку
- •Основні принципи інформаційно-аналітичної діяльності:
- •Повноту, комплексність та новизну інформації характеризують як:
- •Проблеми інформаційної діяльності
- •Підготовка майбутніх документознавців до ід
- •Змістовий модуль 2. Психологічні основи та суб’єкти інформаційно-аналітичної діяльності
- •Тема 3. Психологічні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Психологічна складова обміну інформацією
- •2. Психологічні характеристики індивіда та інформаційна діяльність
- •3. Соціально-психологічні чинники інформаційної діяльності
- •4. Вплив психологічних механізмів на прийняття рішень
- •Тема 4. Суб’єкти інформаційної діяльності та їх потреби в інформації
- •1. Інформаційні потреби
- •2. Виявлення інформаційних потреб
- •3. Методи вивчення іп
- •4. Види інформаційних потреб
- •5. Інформаційна потреба як складова інформаційної культури особистості
- •6. Характеристика іп суб’єктів інформаційної діяльності
- •7. Інформаційні потреби й інтереси
- •8. Функції інформаційних потреб
- •Змістовий модуль 3. Джерела інформації для інформаційно-аналітичної діяльності
- •Тема 5. Джерела інформації та інформаційні посередники
- •1. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин ід
- •2. Класифікація джерел інформації за морфологічними ознаками та механізмами функціонування
- •3. Інформаційні посередники
- •4. Друковані видання як джерело інформації для підготовки управлінських рішень
- •5. Електронні джерела інформації
- •6. Джерела статистичної інформації
- •7. Реклама, виставки, конференції як джерела інформації для підготовки управлінських рішень
- •8. Консультативні послуги як джерело інформації
- •9. Інші джерела інформації
- •Поняття інформаційного обслуговування
- •Повнота і точність інформаційного обслуговування
- •Оперативність, вартість і працеємкість іо
- •Надання інформації користувачам
- •Сучасні види інформаційного обслуговування
- •Поняття інформаційного ринку
- •Інформаційна індустрія та інформаційний ринок
- •Ринок і інформація
- •Суб’єкти інформаційного ринку
- •Значення інформаційного ринку в соціальній системі інформаційного суспільства
- •Тема 6. Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •1. Суть та основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •Тема 7. Нормативно-правові основи регулювання інформаційної діяльності
- •1. Історія розвитку правових основ регулювання інформаційної діяльності
- •2. Об’єкти та суб’єкти права у галузі інтелектуальної власності й ід
- •3. Закон України «Про інформацію» — базовий правовий акт у системі регулювання інформаційних відносин в Україні
- •4. Основні положення законів України про ід та охорону прав інтелектуальної власності
- •5. Правове забезпечення ід суб’єктів у галузі управління
- •Змістовий модуль 4. Суспільний досвід та практика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •Тема 8. Інформаційно-аналітична діяльність організації
- •1. Ієрархічні рівні організації інформаційної діяльності
- •2. Специфіка організації інформаційних послуг як галузі управління
- •3. Кадрове та матеріально-технічне забезпечення іад організації
- •Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- •Тема 9. Світовий та вітчизняний досвід організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •Організація інформаційної діяльності в Україні
- •Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (юнідо)
- •Вірменський центр науково-технічній інформації (вцнті)
- •Державне підприємство «Білоруський інститут системного аналізу і інформаційного забезпечення науково-технічної сфери» (дп «БелІса»)
- •Шанхайський Міжнародний Центр Трансферу Технологій Co-Way (шмцтт)
- •Організація інформаційної діяльності в Росії
- •Організація інформаційної діяльності в Німеччині
- •Організація інформаційної діяльності у Франції
- •Організація інформаційної діяльності у Великобританії
- •Організація інформаційної діяльності в Японії
- •Організація інформаційної діяльності у сша
7. Інформаційні потреби й інтереси
Потреба – це необхідність певних умов для існування та розвитку суб’єкту, тому для нього найважливіші саме його потреби. Однак їх реалізація можлива лише засобом реалізації інтересу, тобто в ході діяльності, необхідної системі як цілому. Рух потреб складає основу змісту інтересу. Потреби – основа інтересів і тому, входячи в їх зміст, так чи інакше передбачають і відповідні способи їх задоволення, що і складає головний зміст соціальних інтересів. Інтерес напрямлено на задоволення відповідної потреби, тому предмет потреби, природно, співпадає з предметом інтересу. Важливий аспект дослідження – співвідношення потреб і інтересів. Спочатку звернемося до аналізу поняття «потреба», оскільки воно має особливе значення. Вихідне розуміння потреби як потреби суб’єкта в системі, тобто як об’єктивно заданого суб’єкту напрямку діяльності, ще малозмістовне, оскільки тут немає ще категорії, що фіксує суб’єктивний момент напрямленості діяльності.
В літературі все частіше намагаються розглянути ІП у співвідношенні з інформаційними інтересами. Причому інформаційний інтерес часто розуміють як відображення ІП у свідомості суб’єкта. З точки зору системно-діяльнісної методологічної орієнтації інтерес звичайно визначають як потребу системи, як об’єктивну категорію. Інформаційний інтерес можливо тому визначено як особливе суспільне відношення, в якому заключено умови зберігання та зміцнення такого суспільного становища людини, при якому вона отримує можливість задовольнити свою ІП. Таким чином, ІП реалізують через інформаційний інтерес суб’єкта. Інформаційний інтерес завжди відповідає певній інформаційній потребі.
Очевидно, є сенс розрізняти кореневі та поточні інформаційні інтереси. Перші виражають кореневі умови, необхідні для повного задоволення ІП. До них в сучасних умовах, в першу чергу відносять демократизація процесу використання інформації, оптимізація роботи потужної системи ІО населення, комп’ютеризація й інформатизація суспільства тощо. В поточному інформаційному інтересі виражають окремі сторони, моменти, стани, шляхи та засоби реалізації кореневих інформаційних інтересів і тим самим задоволення ІП. Важливою характеристикою поточних інформаційних інтересів є їх динамічна ситуативність (здатність змінюватися в залежності від конкретної ситуації). До факторів, що впливають на поточні інтереси, можна віднести зміну умов, професійної діяльності, оперативність інформування, зміни в структурі інформаційного потоку.
В той же час з наведеного визначення потреби вже слідує, що вона напрямляє діяльність, будучи сама нею ж і обумовлена. Тому потреба є внутрішнім опосередкуванням діяльності. В широкому плані роль опосередкованої ланки в соціальній системі відіграє свідомість, і потреба стає ідеальним фактором в свідомості. Потреба і мета – важливі моменти, що існують в єдності та визначають напрям діяльності. Однак вони не лише єдині, але й протилежні, як можуть бути протилежні об’єктивне та суб’єктивне взагалі. Протиріччя між потребою та метою вирішують в діяльності; тут мета об’єктивується, а потреба – інтерес – мета є достатньою умовою для подальшої характеристики ролі інформації в системі соціальної діяльності. Оскільки інтерес і потреба – це сукупні системні відношення суб’єкта, то має сенс говорити саме про систему інтересів і потреб.
