150

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності

Тема 1. Інформаційна та інформаційно-аналітична діяльність:

Основні поняття, історичний огляд

1. Поняття інформації

Слово «інформація» означає відомості про щось. Однак таке тлумачення далеко не завжди може слугувати визначенням поняття інформації. Тому і в науці, і на практиці використовують багато різних визначень цього поняття від найзагальнішого, філософського: інформація – відображенням реального світу до найвужчого, практичного: інформація – відомості, що є об’єктом зберігання, передавання та перетворення.

Визначити поняття інформації дуже важливо, за його допомогою здійснюється зв’язок не лише між філософією й окремими науками (теорією інформації, кібернетикою, інформатикою тощо), але і між теоретичною та практичною діяльністю. Зараз поняття інформації стало загальним для всіх наук, і інформаційний підхід перетворився в загальнонауковий.

Теоретичним і методологічним фундаментом науки про інформацію є теорія відображення. Вся матерія володіє властивістю, по суті родинною з відчуттям, властивістю відображення. В багатьох роботах показано і зразки застосування цього положення на практиці, в пізнанні і розкритті істинної суті природничих і суспільних явищ і процесів. Розглядають інформацію і як одну з головних умов політичної та трудової активності мас.

Основний зміст всіх вказівок, заміток і думок з приводу інформації зводиться до того, що вона, перш за все, повинна об’єктивно відображати реальну дійсність, відрізнятися достовірністю відомостей, бути правдивою, максимально повною, своєчасною, зрозумілою, корисною.

Інформація у широкому значенні – це відображення реального (матеріального, предметного) світу, що виражено у вигляді сигналів та знаків. Сигнали відображають фізичні (фізико-хімічні) характеристики різних процесів і об’єктів, але лише для людини інформація, що отримують з зовнішнього світу, може ставати відомостями. При цьому, щоб інформація сприяла прийняттю на її основі правильних рішень, вона повинна характеризуватися такими властивостями, як достовірність, повнота, актуальність, користь, зрозумілість.

Властивості інформації:

1. інформація вірогідна, якщо вона реально відображає оточуючий світ. Невірогідна інформація може призвести до неправильного розуміння чи прийняття неправильного рішення.

2. інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішення. Неповнота інформації стримує прийняття рішень чи може призвести до помилок.

3. цінність інформації залежить від того, які задачі можуть розв’язати за її допомогою.

4. актуальну інформацію важливо мати при роботі в умовах, що змінилися.

5. якщо цінна і актуальна інформація виражена незрозумілими словами, вона може стати некорисною. Інформація стає зрозумілою, якщо вона виражена мовою, якою говорять ті, кому ця інформація призначена.

В цих вимогах полягає головний критерій цінності всілякої інформації, що вказує на можливості максимально повного використання її з метою здійснення керівництва і контролю, розроблення різного роду планів і прогнозів. Поняття інформації є дискусійним.

Є три найбільш поширені концепції інформації, кожна з яких по своєму пояснює її суть:

1. ШЕННОНА – відображає кількісно-інформаційний підхід, визначає інформацію, як міру невизначеності події. Кількість інформації у тому чи іншому повідомленні залежить від ймовірності його отримання: чим більш ймовірна подія, тим менша кількість інформації міститься в повідомленні.

2. ГЛУШКОВА – розглядає інформацію як властивість матерії. Її поява пов’язана з розвитком кібернетики і заснована на твердженні, що інформацію містять будь-які повідомлення, що сприймаються людиною чи приладами. Інформацію несе сонячне світло, гомін водоспаду, шелест листя.

3. АФАНАСЬЄВ – засновано на логіко-семантичному підході, при якому інформацію розглядають як «корисні знання».

Засоби зберігання інформації можна розділити на:

1. рукописні і друкарські.

2. машинні.

3. спеціальні: кіно, відео, фотографія, тощо.

Сучасні засоби передавання інформації використовують схему ШЕННОНА:

Джерело інформації - передавач - канал зв’язку - приймач - адресат.

Каналом зв’язку може слугувати радіо, телефонна, оптико-волоконна, супутникова або інша лінія зв’язку.

Носієм інформації можуть бути:

1. будь-який матеріальний предмет (папір, камінь, дерево, стіл, класна дошка, зоряний пил тощо).

2. хвилі різної природи: акустична (звук), електромагнітна (світло, радіохвиля), гравітаційна (тиск, тяжіння) тощо.

3. речовина в різному стані: концентрація молекул в рідкому розчині, температура і тиск газу тощо.

4. машинні носії інформації: перфострічки, перфокарти, магнітні стрічки, магнітні диски, оптичні диски тощо.

Інформація в ПК подається за допомогою електричних сигналів. Використовують два фізичні способи подання інформації:

1. цифровий (за допомогою дискретних сигналів);

2. аналоговий (за допомогою неперервних сигналів).