1.6. Якісні властивості грошей

До грошей ринок висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин — чим він вищий, тим складніші вимоги пред’явля­ються до грошей. Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей:

- стабільність вартості;

- економічність;

- тривалість використання;

- однорідність;

- подільність;

- портативність.

Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості.

Стабільність вартості сучасних грошей можна підтримувати на потрібному рівні регулюванням попиту і пропозиції грошей.

Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту.

Важливим способом забезпечення економічності готівки є довгостроковість її використання, яку можна вважати ще однією властивістю грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз мають готівкові гроші.

Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, дорогоцінності тощо), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей.

З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була знята повністю. Насправді окремі види грошей виявляються неоднорідними через різний ступінь довіри до їх емітентів, а отже — різний ступінь їх надійності. Якщо довіра до центрального банку вища, ніж до комерційних, то економічні агенти віддаватимуть перевагу готівці перед депозитними грошима як більш надійними.

Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. Щоб забезпечити таку властивість, виготовляються гроші різних номіналів.

Ще однією властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку набували гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала.

1.7. Роль грошей у ринковій економіці

Дослідження ролі грошей у функціонуванні економіки здійс­нюється переважно двома методами:

• методом зіставлення моделі економічної системи, що функціонує без грошей (бартерна економіка), та моделі з участю грошей (монетарна економіка);

• методом визначення впливу пропозиції грошей на основні макроекономічні змінні (рівень цін, ставка процента, зайнятість, обсяг ВВП та ін.).

Ці два методи дослідження не виключають, а доповнюють один одного. Перший із них дає можливість повніше розкрити роль грошей на мікроекономічному рівні, де рушійним чинником є поведінка окремих економічних суб'єктів, другий — на макрорівні, на якому державне регулювання маси грошей є дієвим ме­ханізмом впливу на основні економічні процеси.

Переваги монетарної економіки перед бартерною

Поняття ролі грошей в економіці тісно пов'язане з поняттям їх функцій. Якщо функція грошей — це конкретна «робота» грошей з обслуговування руху цінності, то роль грошей — це кінцевий результат цієї «роботи».

Роль грошей визначається рівнем розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та адекватних їм суспільних відно­син.

Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розши­реному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відно­сини в суспільстві були переведені на ринкові заса­ди.

Завдяки поширенню ринкових відносин, просте товарне виробництво перетворилось у капіталістич­не, а самі гроші набули принципово нової якості — стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має надлишкову цінність, легко і швидко її капіталізувати та отримувати додатко­ву цінність.

Така логіка розвитку грошей спонукала науковців — дослідників ролі грошей до визначення переваг монетарної економічної системи над натуральною або бартерною, порівнюючи їх окремі складові між собою.

Під бартерним господарством розуміють господарство, в якому будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший товар.

Монетарне господарство базується на та­кому обміні, коли кожний товар обмінюється на гроші, а потім гроші обмінюються на будь-який інший товар.

Головну перевагу грошового обміну західні дослідники зводять до зниження суспільних витрат на обмін товарів порівняно з бартером приблиз­но на третину.

Проте економією витрат обміну далеко не обмежується роль грошей у розвитку економіки.

По-перше, якщо уявити, що гроші не з'явилися і не використовувалися людством, то економічний розвиток загаль­мувався б настільки, що й бартерний обмін мав би лише приміти­вні форми.

Якщо ж порівняти сучасну реально діючу на базі грошей економічну систему з тією примітивною економічною системою, що може функціонувати на базі бартеру, то виявиться, що основ­ні втрати людство понесло б у сфері виробництва через недороз­виненість суспільного поділу праці, низький рівень її продуктив­ності, неефективність систем стимулювання ділової активності, низьку керованість суспільного виробництва тощо.

У цьому зв'язку цікавим є досвід колишнього СРСР.

По-друге, сама наявність грошей пози­тивно впливає на трудову, виробничу чи бізнесову активність. Зокрема, знімаються фі­зичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати за гроші, а надлишок виробленої вартості можна збе­рігати в грошовій формі для задоволення майбутніх потреб (ви­робничих чи споживчих). Здатність грошей зберігати цінність дає можливість перетворити їх у позичковий капітал, який може приносити економічним агентам додаткову цінність у вигляді процента. Це значно посилило стимулювальний вплив грошей і на виробників (працівників), і на споживачів.

В умовах капіталізму навіть змінилась ціль су­спільного виробництва — замість конкретного виду продукції нею стало одержання прибутку.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характе­ру. Механізм ринку стає могутнім важелем економічного прогресу: сприяє поглибленню суспільного поділу праці, спрощує і прискорює реалізацію виробленої вартості, під­вищує ефективність використання грошового капіталу та всіх ви­дів матеріальних і трудових ресурсів, прискорює оборот суспіль­ного капіталу.

На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище — конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне за­мовлення, за ноу-хау тощо. По суті, у всіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів.

Гроші, стають рушій­ною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктив­ності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін.

Гроші в ринковій економіці стають носієм позичкового капі­талу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетворенням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити індивідуа­льні та колективні інтереси виробників, дещо згладити соціальні суперечності, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу розширеного відтворення.

Охоплення грошовою формою економічних відносин між країнами, створили сприятливі умо­ви для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо.

Глибоке проникнення грошової форми в усі «клітини» суспі­льного життя відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного відтво­рення. Мова йде передусім про такі інструменти, як податки, ми­тні збори, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансування та ін.

Усіх цих ефектів та можливостей суспільство не мало б за ор­ганізації господарювання на бартерній основі.