
- •Опорні конспекти з теми „Векторна алгебра” з історії векторів.
- •Елементи векторної алгебри Тема 1. Означення вектора.
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •Розкладання вектора за базисом. Координати вектора і точки.
- •Тема 2. Система координат. Ділення відрізка в даному відношенні.
- •Ділення відрізка в даному відношенні.
- •Тема 3. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів.
- •2°. Довжина вектора дорівнює кореню квадратному з його скалярного квадрата: .
- •Запис скалярного добутку через координати векторів
- •Векторний добуток векторів
- •Запис векторного добутку через координати векторів.
- •Мішаний добуток векторів.
- •Запис мішаного добутку через координати векторів
Тема 2. Система координат. Ділення відрізка в даному відношенні.
У
Рис.8
,
,
.
Тоді кожній точці М простору можна
однозначно поставити вектор
,
а значить і впорядковану трійку чисел
– координат цього вектора (рис.8).
Афінною системою координат називається сукупність точки О і базису , . Координати радіуса-вектора точки М називаються афінними координатами точки М у даній системі координат.
Афінні координати точки М позначають, наприклад, так: М(x; y; z).
Задача
1.
Дві
точки в деякій афінній системі координат
(О,
,
)
задано координатами А(x1,
y1,
z1),
В(x2,
y2,
z2)
(рис.9). Знайти координати вектора
.
Розв’язання.
Рис.9
За
правилом трикутника
,
звідки
.
З
означення афінних координат точки
маємо, що
(x2,
y2,
z2),
(x1,
y1,
z1).
Тоді, виходячи з теореми 3 про дії над
координатами, одержуємо:
(x2–х1,
y2–y1,
z2–z1).
Висновок. Щоб знайти координати вектора, треба від координат його кінця відняти відповідні координати початку.
Задача
2.
Розкласти вектор
=
+
+
за базисом, визначеним векторами
=
+
–2
,
=
–
і
=2
+3
.
Розв’язання.
Розкласти
вектор
за базисом
,
,
– це значить подати його у вигляді
,
де
,
,
- невідомі числа
Маємо:
= + + = ( + –2 )+ ( – )+ (2 +3 ).
Використовуючи властивості лінійних операцій над векторами, одержуємо:
+ + =( + ) +( – +2 ) +(–2 +3 ) .
Внаслідок того, що розкладання вектора за базисом може бути єдиним, прирівнюємо коефіцієнти при відповідних векторах:
Розв’язуючи одержану систему лінійних рівнянь, маємо:
,
,
.
Отже, шуканим розкладанням є:
.
Ділення відрізка в даному відношенні.
Нехай
відносно базису
,
,
дві фіксовані точки А і В мають координати:
А(XА,
YА,
ZА),
В(XВ,
YВ,
ZВ).
Знайдемо координати x, y, z точки М, яка
належить прямій АВ і ділить
відрізок
АВ в деякому відношенні
(рис.10). Зауважимо, що коли точка М
знаходиться між точками А і В, то
↑↑
і
;
при цьому кажуть, що точка М ділить
відрізок АВ внутрішнім
способом.
Якщо точка М' лежить на прямій АВ зовні
відрізка АВ, то
↑↓
і
;
при цьому кажуть, що точка М' ділить
відрізок АВ зовнішнім
способом.
Рис.10
Наше
завдання полягає в тому, щоб, знаючи
координати точок А, В і величину
,
знайти координати точки М.
Враховуючи залежність
,
знаходимо координати векторів
(X–XА; Y–YА; Z–ZА), (XВ–X; YВ–Y ; ZВ–Z) і, користуючись теоремою єдиного розкладання вектора за базисом, маємо:
Звідси
(1)
Формули
(1) і є формули ділення відрізка АВ в
даному відношенні, де
Наслідок.
Якщо точка М є серединою відрізка АВ,
то
і одержані формули мають вигляд:
;
;
. (2)
(2) це є формули ділення відрізка АВ навпіл.
Координати середини відрізка дорівнюють півсумі відповідних координат його кінців.
Зауваження. Якщо відрізок розташований в якій-небудь координатній площині, наприклад, Оxy, то для всіх його точок z=0 і для визначення координат точки М досить скористатися першими двома формулами з (1) чи (2).