4. Мета і види кримінального покарання

Метою покарання за кримінальним законодавством є виправлення і перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання має такі ознаки:

1. призначається лише за вчинення злочину;

1. застосовується лише на підставі закону;

2. призначається лише судом;

3. передбачає позбавлення та обмеження прав і свобод;

4. за своєю сутністю є карою, яка полягає в обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Види покарань за КК:

1. штраф— грошове стягнення, що накладається судом у розмірах залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: 10 год громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або 1 міс виправних робіт— за 4 встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2. позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

3. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 2 до 5 років;

4. громадські роботи, які полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи час суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування;

5. виправні роботи строком від 6 міс до 2 років за місцем роботи засудженого і з відрахуванням у доход держави від 10 до20 процентів суми заробітку; (Приклад. Президент Туркменистану видав указ, який забороняє співати під фонограму на території держави. Порушники відправляються на виправні роботи в пустелю).

6. службові обмеження для військовослужбовців строком до 2 років (із суми грошового забезпечення засудженого відраховується від 10 до 20 %; засуджений не може бути протягом цього строку підвищений у посаді та у військовому званні);

7. конфіскація майна за особливо тяжкі, а також корисливі злочини; примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого;

8. арешт — тримання засудженого в умовах ізоляції строком від 1 до 6 міс;

9. обмеження волі — тримання засудженого у кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці строком від 1 до 5 років;

10. тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні строком від 6 міс до 2 років;

11. позбавлення волі на певний строк, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його в кримінально-виконавчі установи строком від 1 до 15 років;

10. довічне позбавлення волі. Цей вид покарання встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вважає за можливе застосувати міру покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Не застосовується до осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років, і до осіб понад 65 років, а також до жінок у стані вагітності. У разі призначення покарання суд враховує особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Назвемо обставини, які пом'якшують відповідальність за КК:

1. з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

1. добровільне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди;

2. учинення злочину неповнолітнім; учинення злочину жінкою у стані вагітності; учинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

5. учинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи інших залежність;

5. учинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

5. учинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

6. виконання спеціального завдання із запобігання злочинній діяльності організованої групи чи розкриття її, поєднане із учиненням злочину (міліціонер, переслідуючи і стріляючи в злочинця, випадково вбиває перехожого).

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.

Обставини, які обтяжують покарання:

1. вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

1. вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 2або 3 ст. 28);

2. вчинення злочину на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі або розбрату;

3. вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

4. тяжкі наслідки, завдані злочином;

5. вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, яка перебуває в безпорадному стані;

6. вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

7. вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

8. вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10. вчинення злочину з особливою жорстокістю;

10. вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій (мародерство під час надзвичайних подій: після урагану «Катріна» у США)

10. вчинення злочину загально небезпечним способом;

вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.