- •Тема 1.
- •Теорії походження держави.
- •3. Характеристика функцій держави
- •4. Форма держави
- •5. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
- •6. Поняття та ознаки правової держави
- •Тема 2.
- •2. Принципи права: поняття, види, зміст
- •3. Поняття і види функцій права
- •4. Місце норм права в системі соціальних норм
- •5. Джерела права
- •Тема 3.
- •2. Система законодавства
- •3. Систематизація нормативно-правових актів.
- •Тема 4.
- •2. Суб'єкти правовідносин
- •3. Об'єкти правовідносин
- •4. Поняття юридичних фактів
- •Тема 5.
- •1. Поняття та види правової поведінки
- •2. Поняття та ознаки правопорушення
- •3. Види правопорушень
- •4. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •5. Види юридичної відповідальності
- •Тема 6.
- •1. Конституція України — Основний Закон держави
- •2. Громадянство України
- •3. Права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •4. Виборча система в Україні. Види референдумів.
- •Тема 7.
- •2. Колективний договір, трудовий договір: поняття та порядок укладення
- •3. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну з його вини підприємству
- •4. Розв'язання трудових спорів
- •Тема 8.
- •1. Загальна характеристика цивільного законодавства України
- •2. Поняття цивільної правоздатності та дієздатності
- •3. Поняття юридичної особи
- •4. Особисті немайнові права громадян. Захист честі, гідності, та ділової репутації
- •5. Право власності
- •6. Правочини та цивільно-правові угоди
- •7. Представництво і довіреність
- •8. Інтелектуальна власність як об'єкт правової охорони
- •9.Спадкування
- •Тема 9.
- •2. Порядок укладення шлюбу та створення сім'ї
- •3. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей
- •4. Усиновлення (удочеріння). Патронат. Опіка. Піклування
- •Тема 10.
- •2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •3. Види злочинів
- •4. Мета і види кримінального покарання
- •5. Звільнення від відбування покарання. Амністія і помилування
3. Систематизація нормативно-правових актів.
Між системою права і системою законодавства існує зв'язок як між змістом і формою. Система права вимагає, щоб джерела права були систематизовані за галузевою ознакою, норми однієї галузі права чи інституту об'єднувалися в єдиний кодифікований акт або збірник законодавства. Таким чином, система права є основою для систематизації законодавства.
Систематизація законодавства —- це діяльність щодо зведення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс (упорядкування, погодження, усунення протиріч, приведення їх у певну внутрішню узгоджену систему).
Систематизація законодавства здійснюється двома основними способами — шляхом інкорпорації і кодифікації.
Інкорпорація — це спосіб систематизації законодавства, який полягає в об'єднанні за певним критерієм групи нормативно-правових актів в одному збірнику -— у хронологічному, алфавітному, предметному або будь-якому іншому порядку.
Зміст нормативно-правових актів не змінюється, відбувається лише зовнішня обробка, а саме: до тексту вносяться наступні офіційні зміни, виключаються положення, що втратили силу, інакше кажучи, інкорпоруються.
Види інкорпорації:
офіційна— полягає у підготовці, затвердженні і виданні відповідних зібрань самим законодавчим органом (Верховною Радою). Може здійснюватися за офіційним дорученням Верховної Ради відповідними структурами — Інститутом Верховної Ради. Підготовлені зібрання стають офіційними джерелами законодавства України, від імені Верховної Ради публікуються в офіційних виданнях: «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Вісник Президента України».
офіціозна — полягає у тому, що обробка законодавства, підготовка та видання зібрань інкорпорованого законодавства здійснюється не законодавчим органом, а спеціально уповноваженими на те державними органами, як правило, — це Міністерство юстиції. — Тексти нормативно-правових актів публікуються в окремих збірниках чи кожен нормативно-правовий акт окремо.
неофіційна — здійснюється відомствами, організаціями, що не мають спеціального повноваження (наприклад, видавництво, навчальний заклад, приватні особи). Па них не можна посилатися при вчиненні дій, що мають юридичне значення.
Кодифікація законодавства — це спосіб систематизації, який полягає у змістовній переробці і погодженні певної групи юридичних норм (пов'язаної спільним предметом регулювання) та об'єднанні їх у єдиному нормативно-правовому акті. Завжди має офіційний (правотворчий) характер.
Мета кодифікації полягає у кардинальній переробці та удосконаленні змісту законодавчого регулювання. При кодифікаційних чоботах, згідно з потребами суспільного розвитку, у зміст правового регулювання вносять суттєві зміни аж до відміни існуючих і створення принципово нових правил поведінки. У результаті кодифікації створюється єдиний законодавчий акт — кодекс, який регламентує конкретну сферу суспільних відносин і завжди має офіційний характер.