4. Робота зі схемою.

РОЗТАШУВАННЯ СПІВАКІВ У ХОРІ НА СЦЕНІ

ТЕНОРИ

БАСИ і БАРИТОНИ

АЛЬТИ

СОПРАНО

ДИРИГЕНТ

Музичний словник

Основні види хорових колективів: за складом – чоловічий, жіночий, дитячий (а також хлопчиків або юнаків), мішаний; за кількістю – малий, середній, великий, зведений; за манерою співу – академічний

Послухаймо музику разом з нашими друзями на фестивалі хорового мистецтва у Києві.

5. Музичне сприймання. А. Ведель. «Многії літа». Херувимська пісня №7 у виконанні академічного хору; с. Рахманінов. Хор «Богородице Дева, радуйся» у виконанні академічного хору.

6. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про особливості виконання прослуханих творів.

2. Спробуйте визначити види хорових колективів за складом виконавців.

3. У якій манері виконується кожен твір?

4. Охарактеризуйте засоби виразності цих творів (темп, лад, динаміку, регістр).

5. Чи можна «побачити» музичний образ, який створили композитор і виконавці?

6. Спробуйте порівняти ці твори: що в них спільного та відмінного.

7. Відомості про авторів хорових творів. Артем Лук'янович ведель (1767-1808)

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Його твори тривалий час були заборонені й поширювалися в рукописах, проте їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів, серед них 31 хоровий концерт, шість тріо (зокрема «Покаянія отверзи ми двери»), дві літургії Іоанна Златоустого, Всеношна та один світський кант. Більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, зазвичай благального, скорботного характеру, в яких розповідається про тяжку долю людини, котрій допікають злі сили. Композитор дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (зазвичай складаються з трьох чи чотирьох частин), мають спільну тематику. Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом, а зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру.

Сергій Васильович рахманінов (1873-1943)

Російський композитор, піаніст і диригент. У його доробку є багато вокальних та хорових творів: понад 80 романсів, вокально-симфонічні поеми «Дзвони», «Весна» та інші. Особливої уваги заслуговують хорові духовні композиції композитора: шестиголосний мотег – «Deus meus», духовний концерт «В молитвах неусыпающую Богородицу» (1893 р.), «Літургія св. Іоанна Златоуста» та відомий твір духовної музики «Всенощное бдение» (1915 р.) та інші.

Творчий шлях Сергія Рахманінова неодноразово перетинався з культурно-мистецьким життям Києва та інших міст України. Наприклад, у 1893 році, перебуваючи в Україні, композитор диригував своєю першою оперою — «Алеко». Композитора дуже зацікавила поезія Т. Шевченка, на вірші якого він згодом написав романси (у вільному перекладі російського поета Олексія Плещеева) — «Дума» і «Полюбила я на печаль свою» та інші.

Твори С. Рахманінова, які втілюють в оригінальній формі церковний спів російської православної церви, написані для мішаного хору і виконуються без музичного супроводу.