Тема 6. Психологія спілкування. Міжособистісні взаємовідносини

Соціальна психологія, як галузь психології. Загальна характеристика спілкування як специфічної форми взаємодії між людьми. Роль спілкування у розвитку людини. Функції спілкування. Комунікативна сторона спілкування. Інтерактивна сторона спілкування. Перцептивна сторона спілкування. Ідентифікація, емпатія, рефлексія як способи сприйняття та розуміння іншої людини. Рефлексія. Вербальні та невербальні засоби спілкування. Види спілкування. Позиції в спілкуванні. Типові труднощі спілкування. Удосконалення навичок спілкування. Взаємовідношення людей в малих соціальних групах. Форми міжособистісної взаємодії. Конфлікт. Типологія конфліктів і засоби їх вирішення. Комунікативна культура юриста.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

• сприяє засвоєнню студентами поняття «спілкування» як одного із центральних у системі психологічного знання;

• формує систему знань про функції, структуру, види, засоби спілкування;

• забезпечує розуміння необхідності організації на науковій психологічній основі спілкування в колективі, налагоджування відносини з підлеглими, керівниками, громадянами;

• посилює моральні засади встановлення міжособистісних взаємин і відносин студентів до суспільства;

• сприяє розвитку організаційно-комунікативні якостей, підвищенню рівня комунікативної культури.

Ключові слова: спілкування, функції спілкування, структура спілкування, види спілкування, засоби спілкування, конфлікт, комунікативна компетентність.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Знати:

• функції спілкування;

• структуру спілкування;

• способи сприйняття та розуміння іншої людини;

• вербальні та невербальні засоби спілкування;

• види спілкування;

• типологію конфліктів;

• способи вирішення конфліктних ситуацій.

Вміти:

• застосовувати в процесі спілкування способи розуміння іншої людини;

• реалізовувати основні функції спілкування.

Тема 7. Психологія навчальної діяльності

Особистість як суб’єкт і предмет самотворення. Взаємозв’язок між психічним розвитком і вихованням, навчанням.

Загальна характеристика навчального процесу і навчальної діяльності, психологічний аналіз їх складових. Значення загальної, професійної освіченості, навченості і розвиненості юриста у вирішенні професійних завдань та підвищенні професійної зрілості.

Навчання як об’єкт психологічного осмислення. Структура навчальної діяльності. Учіння як власна навчальна діяльність юриста. Мотиваційна спрямованість учіння. Психологічні закономірності та особливості процесу засвоєння знань, формування умінь і навичок. Розвиток творчого потенціалу юриста під час навчання.

Роль і значення теми для діяльності юристів

Тема що вивчається має таку роль і значення для діяльності юристів:

• забезпечує розуміння психологічних особливостей навчальної діяльності;

• сприяє розвитку здатності до навчання та постійно підвищення рівня знань, їх ефективного застосування у навчальній та професійній діяльності;

• мотивує до прийняття самостійних рішень в процесі навчально-професійної діяльності;

• сприяє розвитку інтелектуальної та соціальної активності юриста.

Ключові слова: навчальний процес, навчальна діяльність, учіння, мотиви навчання, пізнавальна потреба, пізнавальна активність, самоосвіта.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Знати:

• взаємозв’язок між психічним розвитком і вихованням, навчанням

• психологічні особливості навчальної діяльності;

• структуру навчальної діяльності;

• психологічні фактори, що впливають на процес навчання; психологічні закономірності та особливості процесу засвоєння знань.

Вміти:

• здійснювати самоорганізацію навчальної діяльності.