• Контроль доступу до середовища передачі даних (Media Access Control)

Протоколи цього підрівня описують правила взаємодії комп'ютера із середовищем передачі даних (наприклад, електричним чи оптичним мережної

У цілому, використання маркера при передачі даних дає переваги великим організаціям, тобто в таких мережах, де велика кількість комп'ютерів часто обмінюється невеликими порціями даних. Прикладом такого обміну даними може служити звертання великої кількості робочих станцій користувачів до бази даних при читанні і запису в неї інформації. Навпроти, схема обміну даними з використанням механізму CSMA/CD забезпечує гарні показники при пересиланні великих обсягів даних одноразово. Наприклад, при роботі дизайнерів чи проектувальників що обробляють великі графічні документи.

• Контроль логічного каналу зв'язку (Logical Link Control)

Функцією протоколів цього підрівня є забезпечення надійності передачі даних по фізичному каналі зв'язку. Прикладом найбільш розповсюдженого протоколу цього підрівня є IEEE 802.2. Його поширеність обумовлена тим, що він забезпечує контроль передачі даних з використанням кожної з перерахованих вище технологій: CSMA/CD чи з застосуванням маркера.

PPP (Point-to-Point Tunneling Protocol) є ще одним прикладом протоколів працюючих на цьому підрівні. Цей протокол складається з трьох компонентів: схеми інкапсуляції (incapsulation scheme), протоколу контролю каналу (Link Control Protocol-LCP) і протоколу контролю мережних з'єднань (Network Control Protocol-NCP). Ці компоненти відповідальні за формування пакета даних, контроль каналу зв'язку між двома даними системами, що обмінюються, і керування взаємодією з протоколами мережного рівня. PPP використовується при організації мереж типу "крапка-крапка" (Point-to-Point) даними, що припускають обмін, по каналах зв'язку з'єднуючим два мережних пристрої. Прикладами таких каналів є модемні з'єднання і цифрові канали зв'язку T1, E1, T2, E2 і T3, E3.

• Стандарти протоколів: 1 - фізичний рівень (Physical)

Стандарти та протоколи фізичного рівня визначають правила передачі потоків двійкових сигналів - бітів по використовуваній у мережі середовищу передачі даних. Прикладами таких середовищ передачі можуть служити коаксіальний кабель, неекранована кручена пара, радіохвилі й оптичний кабель. Найбільш популярні протоколи цього рівня також визначаються стандартами IEEE 802.3, 802.4, 802.5 і FDDI. Ще одним прикладом стандарту і відповідного йому протоколу є Synchronous Optical Network - SONET (Синхронна Оптична Мережа).

3.4. Майбутнє: стандарти і відкриті системи

Ви, можливо, звернули увагу на те, що більшість приведених прикладів стандартів описують лише частину функцій рівнів моделі OSI. У дійсності це так і є. Стандарти створювалися з упором на те, що гнучкість кожного з рівнів повинна бути максимальною. Ідеальною ситуацією буде створення протоколів максимально точно задовольняючих існуючим стандартам і функції, що забезпечує, тільки одного рівня.

Насправді ж, реалізація протоколів різних рівнів розроблювачами мережних продуктів, на жаль, буває менш акуратної. Виробники, використовуючи ті самі підходи, створюють сукупності протоколів різних рівнів, що змішують у собі функції.

Модель OSI ніколи не була твердим набором правил, - вона створювалася в надії на те, що виробники, маючи волю в розробці, зможуть створювати протоколи що забезпечують найбільшу кількість переваг продуктам, що випускаються. В даний час реальність така, що, маючи волю, безліч виробників розробляє свої власні протоколи, самостійно доповнюючи не описані стандартами функції. Підсумок такого підходу сумний, - безліч протоколів є несумісними.

Однак у інтереси будь-якого виробника входить максимальне розширення ринку продажів своїх продуктів. І для забезпечення безболісної взаємодії між продуктами різних фірм, виробники змушені здійснювати підтримку великої кількості різних "чужих" протоколів працюючих відповідно до тих же рівнів моделі OSI, що і "свої". Системи, що надають можливості прозорої взаємодії при обміні даними між продуктами різних виробників і називаються Відкритими системами.

Висновок

У даній лекції ми розглянули питання апаратного та програмного забезпечення взаємодії комп’ютерів у мережі. У наступних лекціях ми розглянемо інші питання об'єднання комп’ютерів між собою.

Літературні джерела для вивчення матеріалу лекції

1. Информатика для юристов и экономистов. / Симонович С.В. и др. – Спб: Издательство «Питер», 2001 – 620 с.: ил.: с. 213-215.

2. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології. Підручник. / За ред. О.І. Пушкаря.-К.: Вид. центр "Академія", 2002 - 704 с. : с. 595-600.

3. Дибкова Л.М. Інформатика та комп'ютерна техніка/ Посібник. – Кіїв: Видавничий центр "Академія", 2002. - 318 с.: с. 265-272.

20