2. Пристрої прийому/передачі даних

Після того, як обране середовище передачі даних для проектованої мережі, необхідно задуматися про пристрої прийому/передачі сигналу. Ці пристрої підключаються до середовища передачі, формують сигнал у середовищі при його передачі комп'ютером, що відправляє, і приймають його із середовища передачі на приймаючій стороні. Усі пристрої прийому/передачі характеризуються по типі використовуваного середовища передачі і відрізняються швидкістю передачі даних і виконуваними ними додатковими функціями. Прикладами таких пристроїв можуть служити: мережні карти, повторювачі, концентратори, комутатори, радіоприймачі/передавачі, приймачі/передавачі інфрачервоного випромінювання і т.п.

2.1. Мережні карти (Network Adapters)

Мережна карта - це пристрій, встановлюваний у комп'ютер що надає йому можливість взаємодії з мережею. В даний час випускається велика кількість різноманітних мережних карт. Найбільш часто зустрічаються карти, які мають вид друкованої плати, встановлюваної в рознімання розширення материнської плати комп'ютера. Багато виробників зараз вбудовують мережні карти прямо в материнські плати. Ще один вид мережних карт існує для переносних комп'ютерів (notebook). Ці карти підключаються до спеціальних зовнішніх рознімань комп'ютери при необхідності підключення до мережі (мал. 2).

В даний час виробниками випускається величезна кількість мережних карт різних типів що дозволяють використовувати будь-які з існуючих середовищ передачі: кручена пари, коаксіальний чи оптичний кабелі, чи радіохвилі інфрачервоне випромінювання.

Мал.. 2

Для з'єднання мережної карти і середовища передачі даних застосовуються рознімання, що залежать від використовуваного середовища передачі даних. Наприклад, для тонкого коаксіального кабелю використовуються рознімання BNC, для кручений пари п'ятої категорії - рознімання RJ-45. На мал. показані приклади мережних карт і приклади їхнього підключення до комп'ютера і різних типів середовищ передачі даних.

2.2. Повторювачі (Repeaters)

Повторювачі використовуються для збільшення відстані, на яку може передаватися сигнал у використовуваному середовищі передачі даних.

Реальність фізичних процесів така, що при передачі в тім чи іншім середовищі корисний сигнал при проходженні від передавача до приймача поступово загасає (наприклад, автомобіль, що котиться по рівній дорозі з виключеним мотором, через якийсь час зупиниться, якщо не включити мотор). Це загасання сигналу відбувається через виникаючі в процесі передачі перешкоди (опір середовища передачі, інтерференція сигналів від різних джерел і т.п.). Для того щоб гарантувати успішне проходження сигналу при великих відстанях між передавачем і приймачем необхідне використання повторювачів.

Повторювач підключається до середовища передачі між передавачем і приймачем, граючи роль посередника при передачі сигналу. Корисний сигнал, відправлений передавачем, рухається по середовищу передачі, поступово загасаючи. Досягши повторювача, сигнал підсилюється повторювачем до колишнього рівня і відправляється далі по середовищу передачі. Таким чином, із застосуванням повторювачів можна забезпечити проходження сигналу на відстані в кілька разів більші, ніж при використанні тільки передавача і приймача підключених до середовища передачі.

В даний час у мережах досить рідко використовуються повторювачі зроблені у виді окремих пристроїв. Як правило, функції повторювача (функції посилення сигналу) просто реалізуються в усіх більш складних пристроях мережі. Наприклад, фактично всі мережні карти, концентратори, комутатори реалізують у собі можливості повторювачів.