
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Класична німецька філософія. Некласична філософія хіх століття План
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Західна філософія хх століття План
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Особливості розвитку української філософської думки План
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Соціальна філософія та філософії історії План
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Людина та суспільство. Духовне життя суспільства та культура План
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Самостійна робота
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Критерії оцінювання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Список рекомендованої літератури (основна)
- •Список рекомендованої літератури (додаткова)
- •Методичні посібники
- •Електронні ресурси
- •Післямова
- •Бажаємо Вам успіхів та творчих досягнень у подальшому навчанні й практичній професійній діяльності!
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК
Т.В. ЦИМБАЛ
Плани семінарських занять
з курсу «Філософія»
(для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання)
м. Кривий Ріг
2013
З М І С Т
Вступ..................................................................................................................2
Плани семінарських занять............................................................................3
Самостійна робота…………………………..……..………………………..9
Індивідуальні завдання……………………………………………………..10
Критерії оцінювання…………………………...........................................12
Список рекомендованої літератури...............................................................13
Післямова.........................................................................................................17
В С Т У П
Мета курсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань з філософії, сформувати уявлення про основні розділи філософського знання та історичних типах філософування, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці на основі власної світоглядної позиції.
Завдання:
ознайомити студентів зі специфікою світоглядного освоєння людиною дійсності в багатоманітності її проявів у структурі загальнофілософської практики;
надати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання в сучасній культурі;
ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної філософської думки;
допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння;
навчити визначати напрямок діяльності не тільки по відношенню до найближчої мети, але й причетність до того, що відбувається у світі;
виховувати культуру, самостійність, критичність мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;
прищепити навички всебічного загальнокультурного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату;
пробудити інтерес студентів до інтелектуальних пошуків, формування власної світоглядної позиції та духовного зростання.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
основний зміст усіх тем курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної філософії;
оволодіти філософським способом мислення та відповідним категоріальним апаратом;
засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст філософії.
вміти:
на основі ґрунтовного знання філософії оцінювати, співставляти різні філософські та світоглядні концепції і моделі, виявляти їх переваги та недоліки;
засвоївши специфіку філософського осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію та вміти аргументовано її довести;
застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Змістовий модуль 1. Історія філософії
Семінар 1
Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд
План
Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.
Структура філософського знання.
Функції філософії в суспільстві.
Світогляд. Філософія в структурі світогляду.
Співвідношення філософії з наукою та релігією.
Основне питання філософії: різноманітність підходів.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
Значення вивчення філософії для студентів негуманітарного профілю.
Історико-філософський процес.
Основні терміни та поняття: аксіологія, антропологія, гносеологія, етика, естетика, ідеалізм, історія філософії, логіка, матеріалізм, онтологія, світогляд, соціальна філософія, філософ, філософія, філософія історії.
Семінар 2
Філософія Давнього світу
План
Давньокитайська філософія: даосизм та конфуціанство.
Докласична антична філософія: космоцентризм, натурфілософія, софісти.
Класична давньогрецька філософія:
а) Сократ: проблема людини та методи філософування;
б) філософська система Платона: об’єктивний ідеалізм, вчення про душу, пізнання, про ідеальну державу;
в) вчення Аристотеля: онтологія, гносеологія етика, соціальна філософія.
4. Філософія епохи еллінізму: скептики, стоїки, епікурейці, неоплатонізм.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
Філософія Діогена та її значення для розвитку європейської етики.
Філософія Сенеки та Цицерона.
Основні терміни та поняття: антропоцентризм, атомісти, дао, даосизм, елеати, епікурейці, етичний раціоналізм, золоте правило моралі, ідея, конфуціанство, космоцентризм, логос, матерія, мікрокосм, макрокосм, релятивізм, скептицизм, софістика, стоїцизм, форма.
Семінар 3
Філософія середньовіччя та доби Відродження,
Нового часу та Просвітництва
План
Періодизація середньовічної філософії, основні ідеї, принципи та метод.
Людина і Бог у вченні Августина Блаженного.
Проблема універсалій та буття людини в філософії Фоми Аквінського.
Періодизація та проблематика філософії епохи Відродження.
Гносеологізм філософії Нового часу. Проблема методу пізнання та субстанції (Ф.Бекон, Дж. Локк, Р.Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
Образ людини у філософії Б.Паскаля.
Соціальна філософія Т. Гоббса.
Французький матеріалізм і Просвітництво (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є).
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
«Сповідь» Августина Блаженного як приклад філософської рефлексії.
Філософія Мішеля Монтеня.
Основні терміни та поняття: антропоцентризм, апокаліпсис, громадянське суспільство, гуманізм, дедукція, деїзм, детермінізм, дуалізм, екзегеза, емпіризм, індукція, ірраціоналізм, монізм, пантеїзм, патристика, персоналізм, плюралізм, провіденціалізм, раціоналізм, суспільний договір, схоластика, телеологізм, теодицея, теоцентризм, універсалія, універсалізм, утопія.
Семінар 4
Класична німецька філософія. Некласична філософія хіх століття План
Витоки, основні риси та проблематика німецької класичної філософії.
Критична філософія та етика І. Канта.
Пантеїзм свободи у вченні Й. Фіхте.
Філософія природи та естетична концепція Ф. Шеллінга.
Філософська система Г. Гегеля.
Особливості некласичної філософії. Філософія людини Л.Фейєрбаха.
Загальна характеристика філософських ідей К. Маркса та Ф. Енгельса.
Волюнтаризм Ф. Ніцше, А. Шопенгауера.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
Філософія нації Й.Фіхте і Ф. Ніцше.
Які ідеї німецьких класичних філософів я можу використовувати у власній життєвій практиці?
Основні терміни та поняття: абсолютний ідеалізм, абсолютний дух, абсолютна ідея, апріорне та апостеріорне знання, «воля до влади», «воля до життя», діалектика, імморалізм, категоричний імператив, нігілізм, ноогенетичний закон, песимізм, «річ для нас» та «річ у собі», суб’єктивний дух, «трансцендентальний» та «трансцендентний».
Семінар 5
Західна філософія хх століття План
Позитивізм та неопозитивізм (О.Конт, Е.Мах, Р.Авенаріус, Б.Рассел, К.Попер, Т.Кун).
Психоаналітична філософія З. Фрейда та К. Юнга. Неофрейдизм (Е. Фромм).
Проблема людини та суспільства в філософії Г. Маркузе.
Фундаментальна онтологія М. Гайдеггера.
Основні риси культури та філософські ідеї постмодерну(Ж. Дерріда, М. Фуко, У. Еко, Ж. Дельоз).
Сучасна комунікативна філософія. Етика відповідальності.
Поняття та ідеї екзистенціалізму (С.К’єркегор, К.Ясперс, Г.Марсель, А.Камю, Ж.-П.Сартр).
Особливості персоналізму. Філософія М.Бердяєва і Л.Шестова.
Філософські ідеї постмодернізму (Ж. Дерріда, Ж. Дельоз).
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
Позитивний екзистенціалізм М.Аббан’яно.
Філософські ідеї М. Фуко.
Основні терміни та поняття: архетип, «буття-в-собі», «буття-для-себе», «буття-для-Іншого», верифікація, відповідальність, герменевтика, деконструкція, дискурс, екзистенція, екзистенціалізм, колективне несвідоме, комунікація, парадигма, персоналізм, підсвідомість, позитивізм, постмодерн, прагматизм, структуралізм, сублімація.
Семінар 6
Особливості розвитку української філософської думки План
Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки.
Філософська культура Давньої Русі та українського бароко.
Вчення Григорія Сковороди про світ, людину, пізнання.
Класична українська філософія: П. Юркевич, О. Новицький, С. Гогоцький, О. Потебня.
Філософія національної ідеї.
Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія (О. Кульчицький, Д. Донцов, Д. Чижевський, Є. Маланюк).
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
Філософія «розстріляного відродження».
Сучасна українська філософія: М. Попович, С. Кримський, І. Бичко, В. Горський, В. Табачковський.
Основні терміни та поняття: «два світи та три натури», інтегральний націоналізм, кордоцентризм, «нерівна рівність», «сродна праця», українська історіософія, філософія серця.
Змістовий модуль 2
Теоретичні аспекти філософії як соціально-культурного феномену
Семінар 7
Проблеми онтології. Гносеологія: можливості та межі пізнання
План
Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення. Рівні та форми буття.
Матерія, її спосіб існування та властивості.
Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення.
Онтологічний поворот ХХ століття. Критична онтологія Н. Гартмана.
Філософське вчення про пізнання. Емпіричне та раціональне пізнання.
Абсолютна та відносна істина, критерії істини. Знання та його класифікація.
Особливості наукового пізнання та його методи.
Діалектика і метафізика. Закони, принципи та категорії діалектики.