10.Прочитайте текст, проаналізуйте чергування [у] з [в], [і] з [й]; з'ясуйте причини, що зумовлюють порушення чергування. Я в білий гай зайшов

Я в білий гай зайшов, немов у храм спокою,

закинений в горах, у стороні чужій...

Нависнув сніг важкий на вітах наді мною,

немов кадильний дим, блакитний і тонкий.

Така тут тишина!.. І тільки дум прибої

шумлять в душі моїй, як хвилі в бурі час...

І лиш торішній лист зітхає під ногою

про день, що назавжди для нього вже погас.

Тут царство сну і мрій... Задумались дерева,

як білі велетні у чарівничім сні...

Та прийде знов до них зоря життя вишнева

і защебече день в зеленій глушині...

Він вирве у зими холодне, гостре жало,

весняний милий день в звитяжному бою,

і встане буйство трав, де мертве листя впало,

щоб юності віддать енергію свою.

І попливуть в лугах полками хмар тумани,

щоб танути, як дим, у сонячнім меду.

Холодний білий храм зеленошумним стане,

і в нього з піснею я радісно ввійду.

(В. Сосюра)

11.Перепишіть, вставляючи замість крапок у — в, і — й.

1. ..ечір. Діти ..же напилися чаю .. гуляють; старше, хлоп­чик років шести, сидить долі біля шафи .. уважно будує з цурпалочків хату (Коцюб.).

2. Колосисте море синіло під росою .. тьмяному світлі. Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита, з рум'яного сходу линуло світло .. м'якими хвилями розпливалось між небом .. землею (Коцюб.).

3. Розвели нас дороги похмурі, .. немає жалю .. гіркоти, Тіль­ки часом .. тихій зажурі Випливаєш з-за обрію ти (Симон.).

4. Тільки часом .. многоголоссі, .. суєті поїздів .. авто Спалах­не твоє біле волосся, Сірі очі .. каре пальто (Симон.).

5. Така тоді була весна лагідна: .. рожевому .. злотистому серпанку стояли ..сі мімози, анемони, як ті метелики, .. траві леліли .. мов збиралися злетіти ..гору... (Л. Укр.).

6. До тебе, ..крайно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветь­ся, .. буде струна урочисто .. тихо лунати, .. пісня від серця поллється (Л. Укр.).

7. .. садку було тихо, як .. хаті. Василина ..пізнає широку комарівську долину, ..сю залиту садка­ми .. білому цвіті. Розкішні яблуні та груші .. цвіту неначе ворушаться, пливуть по воді, дрижать .. легкому тумані (Н.-Лев.).

8. Дорога ховалась .. лісок .. знов зараз спуска­лася дуже круто .. глибокий .. узький яр, зарослий лісом (Н.-Лев.).

12.Складіть і напишіть зв'язний текст, правильно вживаю­чи чергування [у] — [в], [і] — [м]; обґрунтуйте правилами.

1. Так було кожного року (і — й, у — в)... 2. Ми зібра­лися (і — й, у — в)... 3. Та цього разу (у — в, і — й)... 4. Тому (г — й, у — в)... 5. Спочатку хтось сказав іти (і — й, у — в).., але (і — й, у — в)... 6. Треба було поспішати (г — й, у — в), щоб...

13.Складіть речення зі словами учений — вчений, уклад — вклад, усувати — всувати, удача — вдача.

Практичне заняття № 16 Правопис слів іншомовного походження.

МЕТА:

повторити правопис слів іншомовного походження; удосконалювати уміння правильно писати слова іншомовного походження, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у студентів гідність за свою Батьківщину, а також толерантність, повагу до культури, історії й мови інших народів.

ОБЛАДНАННЯ: методичний посібник для виконання ПР,письмове приладдя, підручник.

ПЛАН:

1. Правопис слів іншомовного походження:

А) Написання И, І, Ї.

Б) Написання Е, Є.

В) Подвоєння приголосних звуків.

Г) Написання апострофу, Ь.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:

Слова іншомовного походження

Подвоєння

Апостроф

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ:

• Пишемо и:

У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня:

У власних географічних назвах:

1. В кінцевих -ида, -ика

2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним:

3. Із звукосполученням -ри- перед приголосними

• Пишемо і:

У загальних назвах:

- на початку слова

- після приголосного перед голосним та й

- у словах, які закінчуються на –ія

- у кінці невідмінюваних слів після приголосних пишеться і, а не и

- після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним у загальних назвах

У власних назвах:

- між приголосними та в кінці слів

• Пишемо Ї:

- після голосного

Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і

• Правопис е, є:

1. Після літер, що позначають тверді приголосні, пишеться е

2. На початку слова здебільшого пишеться е, але в деяких словах пишеться є

3. Після а, о, у в середині слів пишеться е

4. Після апострофа, м'якого знака е, і, й пишеться є

5. В іншомовних префіксах де-, ре- завжди пишеться е

• М’який знак пишеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо

• Апостроф ставиться:

1. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та г, к, х

2. Після р у кінці складу

3. Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний

• Апостроф не ставиться:

Якщо я, ю, є передають м’якість попереднього приголосного

- після р перед йо

Правопис слів іншомовного походження. Написання и, і, ї

И пишеться:

а) у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед буквами, що позначають приголосні звуки (правило дев'ятки): дистанція, династія, тактика, інститут, по­зиція, фізика, симптом, сигнал, цитрусові, цирк, режим, джигіт, джинси, речитатив, чинара, шифер, шифр, фаб­рика, римляни, фортисимо;

б) у власних географічних назвах, які закінчуються на -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріати­ка, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика;

в) у власних географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Йоркшир, Чикаго, Чилі;

г) у власних географічних назвах із звукосполученнями -ри- перед приголосним: Великобританія, Мавританія, Ма­дрид, Париж, Рига, Рим;

д) також у таких власних географічних назвах: Аргенти­на, Бастилія, Братислава, Бразилія, Вавилон, Ватикан, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан, Таджикистан, Киргизстан, Палестина, Сардинія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, бразилець, аргентин­ський, бразильський.

І пишеться:

а) на початку слова: істина, Італія, інструкція, Ізабелла;

б) після приголосного перед голосним :авіація, фіалка, геніально, соціальний, соціологія, радіус, тріумф, аудієнція, клієнт, конституція, ілюмінація, операція, дивізія;

в) у власних назвах між приголосними та в кінці слів: Лісабон, Монтевідео, Грімм, Сідней, Дідро, Капрі, Нага­сакі, Сочі, Батумі, Сомалі, Поті, Паганіні, Джерсі;

г)у кінці невідмінюваних загальних назв: таксі, журі, візаві, колібрі, поні, парі, мерсі, попурі;

д) після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пірат, відеозал, міф, фінанси, гіпер­бола, кіно, хітон, літера, німфа, піанісимо.

І пишеться після букв на позначення голосних звуків: мо­заїка, руїна, прозаїк, Енеїда, Ізмаїл, Каїрсале (але у склад­них словах і після префіксів пишеться: староіндійський, но­воірландський, доісторичний, поінформувати).

Написання е, є

Е пишеться:

а) на початку слова та після букв, що позначають голосні звуки, крім і: енергія, екзамен, епітет, епізод, дуель, Рафаель, дует;

б) після твердих приголосних: куплет, пінцет, метр, вун­деркінд, геній, гегемон, декада, декан, театр, ідентичний.

Є пишеться:

а) на початку слова у давно запозичених словах: Європа, Єва, Євген, Євмен, Єгипет, Євдокія, Євфрат, Євпато­рія, Єрусалим, Євангеліє, єпископ, єзуїти, єресь, єфрей­тор, єгер;

б) після і, е, й, м'якого знака та апострофа: гігієна, гіє­на, дієта, орієнтир, феєрія, феєрверк, Фейєрбах, портьє­ра, кар' єр, п'єса, інтер'єр, а також у слові траєкторія.

Подвоєння приголосних звуків

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, беле­тристика, бравісимо, ват (але Ватні), інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, стакато, фін (фіни), шасі.

Подвоєння зберігається у таких випадках:

а) у загальних назвах на зразок: бонна, брутто, ванна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, бул­ла, вілла, дурра, мірра;

б) при збігу однакових приголосних префікса і кореня: ірраціональний, імміграція, контрреволюція;

в) у власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа, Бетті, Джонні, Шиллер, Руссо, Россіні, Мюллер, а також у похід­них словах: голландський, калькуттський, марокканець.

Апостроф

Апостроф пишеться тільки перед буквами я[йа], ю[йу], є[йе], г[йі]:

а) після б, п, в, м, ф, к, ж, р: б'єф, комп'ютер, інтер­в'ю, прем'єра, торф'янистий, п'єса, бар'єр, П'ємонт, Рів'єра, Барб'є, Женев'єва, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є;

б) після кінцевого приголосного префікса: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура (але курйоз, серйозний);

в) не пишеться апостроф перед я, ю, коли вони познача­ють пом'якшення попереднього приголосного: бязь, бюджет, бюро, пюпітр, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш, Барбюс, Гюго, Мюллер.

М'який знак

М'який знак (ь) пишеться після д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м'які приголосні, перед я, ю, є та при розділь­ній вимові: альянс, бязь, Нью-Йорк, Калькутта, бульйон, донья, досьє, фільм, фільтр, китель, панель, дюраль, соль (нота), ультрамарин.

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ: