База тестів «Онкологія щлд»

1. Хворий 60 років звернувся до лікаря-стоматолога з метою протезування. При обстеженні виявлено повну адентію і охриплість голосу на протязі 3-х місяців. Яка тактика лікаря ?

1. Приступити до протезування

2. Направити в ООД

3. Направити до ЛОР-спеціаліста

2. Хворий 16 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність ущільнених лімфовузлів і нориці в пдщелепній ділянці, загальну слабість, субфебрильну температуру. Об’єктивно: в підщелепній ділянці наявні щільні, незначно болючі л/в з чіткими межами. Із норичного ходу виділяється сирнистий вміст. Найбільш імовірний діагноз: 1. Сифілітичний лімфаденіт 2. Актиномікоз лімфовузлів 3. Туберкульоз лімфовузлів 4. Хронічний остеомієліт 5. Підшкірна гранульома

3.У хворого під час обстеження виявлено новоутворення округлої форми в підпідборідній ділянці. Шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена, збирається в складку. Після пункції, в пунктаті виявляється рідина солом’яно-жовтого кольору з домішками холестерину. Встановіть попередній діагноз: 1. Природжена серединна киста 2. Ліпома 3. Лімфаденіт 4. Ретенційна киста під’язикової слинної залози 5. Дермоїдна киста

4. Хворий 20 років скаржиться на пухлиноподіне утворення на боковій поверхні шиї справа. Пухлину виявили 1 рік тому. При огляді: на боковій поверхні шиї справа пухлина напівокрулої форми з чіткими контурами, 3*2 см. Пухлина зі шкірою не спаяна, не болюча, щільно-еластичної консистенції, рухома в вертикальному і горизонтальному напрямку. Регіонарні л/в не збільшені. При пункції пухлини отримана світло-жовта рідина, що біохімічно складається із злущеного епітелію, кристалів холестерину, лімфоцитів, еритроцитів. Діагноз: 1. Серединна кіста шиї справа 2. Бокова кіста шиї справа 3. Дермоїдна кіста шиї справа 4. Хемодектома шиї справа 5. Хронічний лімфаденіт шиї справа

5.Хворий 64 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність злегка болючої виразки на боковій поверхні язика, яка виникла більше 2 міс. назад. Об’єктивно: на боковій поверхні язика виразка з припіднятими краями, навколо неї тканини інфільтровані. Визначаються збільшені, спаяні один з одним і навколишніми тканинами підщелепні л/в. Попередній діагноз:

1. Виразково-некротичне ураження при захворюваннях крові

2. Сифіліс (твердий шанкр)

3. Туберкульозна виразка

4. Декубітальна виразка

5. Рак язика

6.Хворий 65 років скаржиться на біль в ділянці останнього зуба нижньої щелепи зліва, затруднене відкривання рота. Об’єктивно: коронка 48 торкається ерозивної поверхні слизової щоки. Краї ерозії щільні, вкриті зернистими грануляціями, неболючі, злегка кровоточать .Збільшені, неболючі підщелепні лімфовузли. Попередній діагноз:

1. Рак слизової оболонки щоки

2. Декубітальна виразка

3. Травматична виразка

4. Лейкоплакія щоки

5. Перикоронарит

7.Під час обстеження хворого встановлено, що пухлина на язиці займає більшу його частину, рухомість язика обмежена, виявляються поодинокі регіонарні лімфатичні вузли на боці ураження. Після цитологічного дослідження встновлено діагноз: рак язика T2N1M0 . Яке лікування необхідно застосувати у цього хворого:

1. Хіміотерапія

2. Променева терапія

3. Хірургічне видалення новоутвору

4. Комбінований метод

5. Видалення лімфовузлів

8.У хворого, 67 років, на слизовій оболонці ретромолярного простору наявне новоутворення на вузькій основі, росте повільно, поверхня білувата, ворсинчаста, часто травмується. Порожнина рота не санована, коронки молярів верхньої і нижньої щелепи зруйновані. Поставте діагноз:

1. Лейкоплакія

2. Фіброма

3. Рак

4. Гіперкератоз

5. Папілома

9.У хворого, 45 років, в анамнезі хронічна травма слизової оболонки щоки справа гострими краями зубів. Об’єктивно: на слизовій щоки по лінії змикання зубів наявна білувата пляма, що не підвищується над оточуючими запаленими набряклими тканинами; поверхневі шари утворення не знімаються при зішкрібуванні. Поставте діагноз:

1. Травматична виразка слизової щоки

2. Верукозна форма лейкоплакії

3. Плоска лейкоплакія

4. Папіломатоз

5. Верукозно-ерозивна форма лейкоплакії

10.Режим диспансерного спостереження хворих передраками слизової оболонки порожнини рота?

1. 1 раз в місяць

2. 1 раз в 3 місяці

3. 1 раз в рік

4. 1 раз в квартал на протязі року

5. 5 років

11.До облігатних передпухлинних процесів слизової порожнини рота відносять:

1. Дифузний дискератоз

2. Хворобу Боуена

3. Тріщини

4. Ввиразки

5. Верукозну лейкоплакію

12.Хворий, 33 р., звернувся зі скаргами на виразку дна порожнини рота, яка розташована від 45 до 35 зубів між тілом нижньої щелепи та під’язиковим валиком. Вона утруднює рухомість язика, мову та прийом їжі. При огляді відмічається щільний конгломерат підщелепних та підпідборідних л/в, визначаються лімфатичні вузли в середньо-боковому відділі шиї справа. Поставте діагноз:

1. Сифілітична виразка

2. Декбітальна виразка дна порожнини рота

3. Туберкульозна виразка дна порожнини рота

4. Виразково-некротичний стоматит

5. Рак дна порожнини рота

13.Хворий 62 років, скаржиться на біль та рану на боковій поверхні язика, яка існує півроку. При огляді має місце виразка розміром 0,5-1,5 см, поверхнева, неправильної форми. Навколишні тканини та основа її гіперемовані та інфільтровані. Пальпація утворення безболісна, порожнина рота не санована. Регіонарні л/в не збільшені, безболісні при пальпації. Попередній діагноз:

1. Туберкульозна виразка бокової поверхні язика справа

2. Декубітальна виразка бокової поверхні язика справа

3. Ракова виразка бокової поверхні язика справа

4. Сифілітична виразка бокової поверхні язика справа

5. Ерозивна форма лейкоплакії бокової поверхні язика справа

14.У хворого 47 років протягом 2-х років на шкірі обличчя в ділянці кута нижньої щелепи зліва спостерігається періодична поява болючої припухлості і утворення фістули. Після виділення з фістули гнійної рідини біль проходить і припухлість зникає, а на шкірі обличчя залишається втягнутий невеликий рубець. Об’єктивно: невеликий рубець на шкірі обличчя на рівні лівого кута нижньої щелепи. У ділянці дна ротової порожнини при пальпації під слизовою оболонкою в глибині визначається щільний тяж, який йде в м’яких тканинах щічної ділянки від фістули до проекції кореня 47 зуба. Коронка 47 зруйнована. Який найбільш імовірний діагноз:

1. Атерома щоки, що нагноїлася

2. Одонтогенна гранульома обличчя

3. Туберкульоз нижньої щелепи

4. Актиномікоз лівої привушно-жувальної ділянки

5. Хронічний остеомієліт в ділянці лівого кута нижньої щелепи

15. Пацієнт, 24 років, скаржиться на наявність новоутворення в ділянці бокової поверхні шиї справа. Новоутворення вперше помітив 4 місяці тому, до лікаря не звертався. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок новоутворення правої верхньої третини бокової поверхні шиї. Пальпаторно відмічається безболісне новоутворення округлої форми, розміром 3*3,5 см, щільно-еластичної консистенції, шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена, береться в складку. Новоутворення з оточуючими м’якими тканинами не спаяне, розташоване по ходу переднього краю груднино-ключично-соскоподібного м’язу. Пункція: рідина світло-жовтого кольору, тягуча. Діагноз: 1. Гострий серозний лімфаденіт боковї поверхні шиї 2. Флегмона бокової поверхні шиї 3. Хронічний лімфаденіт бокової поверхні шиї 4. Ліпома бокової поверхні шиї 5. Бокова кіста шиї

16. Який метод дослідження являється основним для підтвердження злоякісного процесу?

1. Клінічний

2. Рентгенологічний

3. Гістологічний

4. Радіоізотопний

17.Який плоскоклітинний рак протікає агресивніше?

1. Ороговіваючий

2. Без ороговіння

18. Хворий І, 43 років, скаржиться на новоутворення в правій підщелепній ділянці, яке з’явилося 2 міс. тому після перенесеного грипу. В правій підщелепній ділянці при пальпації виявляється слабо болюче шароподібне новоутворення щільно-еластичної консистенції з рівними контурами, не спаяне зі шкірою. З протоки підщелепної слинної залози виділяється прозора слина. Під’язиковий валик незмінений. Якому захворюванню відповідає описана клінічна картина?

1. Ліпома

2. Хронічний сіалоденіт

3. Слинокам’яна хвороба

4. Аденома слинної залози

5. Хронічний лімфаденіт

19. Хворий 58 років звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на гострий біль в 35 зубі.При обстеженні виявлено виразку з підритими краями на боковій стінці глотки і збільшеним лімфатичним вузлом бокової поверхні шиї. Тактика лікаря-стоматолога:

1.Відмовити у наданні стоматологічної допомоги і направити хворого в ООД

2.Направити хворого в ООД.

3.Зняти гострий біль і направити хворого до ЛОР-спеціаліста

4.Зняти гострий біль і направити хворого в ООД

20. У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з факультативними передраками слизової порожнини рота ?

1.Дерматолог

2.Онколог

3.Стоматолог

4.Хірург

21. У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з облігатними передраками слизової оболонки рота ?

1. Дерматолог

2. Онколог

3. Стоматолог

4. Стоматолог + онколог

22.У хворого 36,5 років при стоматоскопії виявлено на слизовій порожнини рота плоскі білясті ділянки гладкі та м’які при пальпації. Регіонарні л/вузли не змінені. Лікар встановив попередній діагноз:

1. Лейкокератоз

2. Кератоакантоми

3. Лімфангіоми

4. Рак СОПР

5. Лейкоплакія

23.Пацієнт 48 років звернувся зі скаргами на субфебрильну темепературу та наявність виразки на СО ясен в ділянці молярів, яка поступово збільшується; розхитаність зубів у зоні ураження, кашель. Об’єктивно: на слизовій оболонці ясен в ділянці нижніх лівих молярів мають місце дві поверхневі, різко болючі виразки, які мають підриті краї. Дно виразок жовтувате, зерняткового вигляду, вкрите жовтуватими, а подекуди й рожевими грануляціями. Виразки оточені бугорками. Шийки зубів оголені, спостерігається патологічна рухомість зубів. Регіонарні л/в збільшені, утворюють щільні пакети. Попередній діагноз:

1. Сифіліс

2. Туберкульоз

3. Гострий афтозний стоматит

4. Інфекційний мононуклеоз

5. Декубітальна виразка

24.Хворий, 33 років, звернувся зі скаргами на виразку дна порожнини рота, яка розташована під язиком, на рівні від 43 до 33. При огляді має підриті фестончаті краї, її дно неглибоке, сіро-жовтого кольору, вкрите дрібними грануляціями, які легко кровоточать. Інфільтрація виразки відсутня. Визначте клінічний діагноз хворого:

1. Туберкульозна виразка дна порожнини рота

2. Декубітальна виразка дна порожнини рота

3. Ракова виразка дна порожнини рота

4. Гумозна виразка дна порожнини рота

5. Мігруюча гранульома дна порожнини рота

25. Пацієнт 20-ти років звернувся зі скаргами на наявність болючої припухлості в правій підщелепній ділянці, яка з’явилась 2 дні тому; пов’язує з тривалим тупим болем в 46 зубі. Об’єктивно: обличчя симетричне. При пальпації правої підщелепної ділянки визначається болісний щільно-еластичний вузол, рухливий, округлої форми, не спаяний з оточуючими м’якими тканинами, розміром 1,5*2,0 см. Шкіра правої підщелепної ділянки в кольорі не змінена, вільно береться в складку. Відкривання рота не обмежене, СОПР без змін, перкусія 46 зуба болісна. Діагноз: 1. Аденома підщелепної залози 2. Гострий гнійний одонтогенний лімфаденіт 3. Хронічний одонтогенний лімфаденіт 4. Гострий серозний одонтогенний лімаденіт 5. Хронічний калькульозний сіалоденіт

26. Хворий 65 років виявив у себе пухлину бокової поверхні шиї, яка швидко збільшується. При УЗД виявлено пухлину солідної структури. Який метод обстеження являється основним для постановки діагнозу?

1.УЗД

2.КТГ

3.Біопсія

4.Пункція

5.Термографія.

27. У хворого клінічні ознаки малігнізації пігментного невусу шкіри обличчя в злоякісну меланому. Яку біопсію можна застосовувати?

1. Інцизійну

2. Ексцизійну в умовах ООД.

3. Пункційну

4. Робити не можна.

28.У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з передраковими захворюваннями шкіри обличчя?

1. Стоматолог