Контрольні запитання

1. Різниця між науковим і інформативним рефератом.

2. Чим відрізняються наукова стаття i тези доповіді?

3. Що таке архітектоніка?

4. Що таке композиція статті?

5. Які основні розділи містить наукова стаття, яке їхнє призначення?

6. Структура звіту про науково-дослідну роботу.

7. Що таке монографія і дисертація?

8. Значення аннотації.

9. Основні вимоги до рецензії.

10. Охарактеризуйте основні форми усного представлення результатів наукових досліджень.

Тема 8. Мистецтво наукової полеміки і дискусій

Мета лекції – засвоєння правил ведення наукових суперечок, визначення дискусії і полеміки як форм суперечки, ознайомлення з проблемою безперспективних суперечок.

Ключові поняття: суперечка, теза, аргумент, демонстрація, дискусія, полеміка, альтернатива, риторична суперечка, еристика.

Основні питання

1. Діалектика й психологія суперечки: принципи, правила, вимоги.

2. Дискусія і полеміка: подібність і відмінність.

3. Безпредметні суперечки й суперечки про маловідомі речі.

8.1. Діалектика й психологія суперечки: принципи, правила, вимоги

Процес аргументації й доказу повинен бути певним чином організований. Ці способи мають різні форми: публічна мова, наукова публікація, дискусія, полеміка, суперечка тощо. Всі ці різновиди мають аналогову природу. Найбільш гострою й напруженою формою є суперечка. Суперечка виникає через незгоду з будь-яким твердженням.

Суперечка – це зіткнення думок або позицій, у ході якого сторони наводять аргументи в підтримку власних переконань і критикують несумісні з власними подання іншої сторони.

Умовами позитивного результату суперечки є:

правильно поставлена ціль;

чітко визначений предмет суперечки;

необхідний рівень компетентності в обговорюваних питаннях;

володіння навичками діалогового розвитку думки (тому як суперечка – це діалог).

Структурними елементами суперечки є: теза, аргументи, демонстрація.

Теза (обговорюване положення) має бути гранично ясною, недвозначною, тому що вона є вихідним пунктом суперечки, її ядром. Аргументи – це ті положення, які використовують для обґрунтування істинності тези. Демонстрація – логічне міркування, що доводить істинність або помилковість тези.

Загальною метою суперечки є визнання однієї точки зору, що відрізняється повністю або частково від іншої. Разом з тим у кожній конкретній суперечці переслідується своя мета. Тому залежно від конкретних цілей можна виділити наступні види спорів:

суперечка заради істини (це вища форма суперечки);

суперечка для переконання супротивника в істині;

суперечка заради перемоги (суперечка заради суперечки);

суперечка – вправа.

Наукові суперечки можна розділити на наступні три групи:

для пошуку істини;

для її навмисного перекручування або відкидання;

з метою встановлення пріоритету у відкритті.

До наукових спорів висуваються наступні вимоги:

не приписувати своєму супротивникові яких-небудь інших положень, крім тих, які він захищає;

не можна замовчувати або обходити аргументи супротивника, особливо основні, найбільш вагомі;

необхідно ретельно перевіряти вірогідність своїх доводів, уникати упередженості й штучності в їхньому підборі;

не використовувати теоретично не осмислені факти.

Пошук істини в суперечці повинен бути спрямований на обґрунтування ефективності наукових досліджень, але суперечки в науці не завжди ведуться для пошуку істини.

Основними правилами поведінки в суперечці є:

вникнути в суть висловлень співрозмовників;

створити сприятливу атмосферу;

не принижувати іншого;

морально підтримати суперника.

У суперечку можна вступати, якщо є підготовленим до неї. Для цього необхідно знать деякі прийоми її ведення. Вони наступні:

убивчий аргумент (факт, який завдає невідпорного удару по тезі супротивника);

контрпитання (відхід від висловлення по суті);

„вміння ловити на слові” (вказати співрозмовникові на те, що він не приймає думку, яку сам же і пропонує);

ефектне порівняння;

поворотний удар (бумеранг);

гнівна одповідь (заперечення врізанням, часом в агресивній формі);

контрприклад;

іронія (тонке, сховане глузування).

З останнім треба бути дуже обережним, бо є люди, які не сприймають іронії, і десять убивчих аргументів ця людина сприйме позитивніше, ніж найневиннішу іронію.

Таким чином, до суперечки необхідно підготуватися. У процесі підготовки варто звернути увагу на наступне.

Треба оцінити співрозмовника за характером, мотивами, інтересами, мати напоготові засоби нейтралізації некоректних дій співрозмовника; якщо помилився, не падати духом, а також завчасно проконсультуватися з обізнаними людьми.